Основними цілями регулювання водойм і водо-струмів, виходячи з меліоративних вимог, є зниження рівнів води в них і збільшення відпр-пропускну здатність в розрахункові (критичні) перио-ди роботи осушувальної системи. Ці цілі можуть бути досягнуті двома шляхами: регулюванням русла водоприймача і розвантаженням водоприймача від зайвої води.
Заходи з регулювання русла водоприймальний-ка:
1) збільшення поперечного перерізу русла поглибленням і розширенням;
2) збільшення ухилу і швидкостей руху води шляхом випрямлення річки;
3) збільшення пропускної здатності річки за допомогою очищення русла від рости-ності і сміття;
4) надання річковому потоку рівномірний-ного руху за допомогою виправні робіт;
5) устра-ня місцевих підпорів на річці ліквідацією дрібних гребель і заколовши або перекладом режиму роботи водо-сховищ на сприятливий для меліорації графік;
6) зниження рівня води в озері за рахунок часткового спуску;
7) огорожу водоприймача від нагінних течій моря дамбами зі шлюзами, обладнаними автоматичними водовипусками.
Найбільш поширені способи регулирова-ня - поглиблення, розширення, випрямлення, виправляючи-ня і очищення русла.
Очищення русла водоприймача - найбільш проста операція. Кожен закіл або яз, виконаний у вигляді тину в руслі річки, викликає підйом рівня води принаймні на 10 ... 20 см. При масовому їх споруджено-ванні рівень води в річці може підтопити канали та при-Лега заплавні землі. Заростання русла кустарниково-деревною рослинністю, засмічення діловою деревиною (особливо на лесосплавних річках), хворос-те і корчами не тільки зменшує поперечний переріз русла, а й у багато разів збільшує його коефіцієнт шорсткості. В результаті рівень води в річці підвищується.
Для очищення водоприймачів від рослинності при-міняють змонтовані на моторних човнах і понтонах косарки, а для видалення мотлоху використовують екскаватори зі спеціальними ковшами, великі камені дроблять вибухо-вами. Іноді однієї очищення русла, включаючи усунення підпорів, досить для регулювання річки. Прі не-достатку проводять поглиблення і розширення русла, а також його випрямлення.
Поглиблення і розширення русла проводять на річках зі слабо вираженою звивистістю, коли необхідно не-велике зниження рівнів води.
Поглиблення краще розширення русла, так як воно наближає його до гідравлічно вигідніше-шему перетину. Однак це не завжди вдається, тому що поглиблення лімітується становищем місцевого базису ерозії: не можна заглиблювати річку нижче дна річки, в кото-рую вона впадає. Наприклад, заглиблення річки Яхроми в Московській області зажадало поглиблення русла річки Сестри - її водоприймача. Подальше заглиблені-ня немислимо, бо для цього необхідно зниження рівня Іваньківський водосховища (Московського моря).
При поглибленні і розширенні русла виходять з су-суспільством поперечного перерізу з максимальним з-зберіганням стійких задернованних укосів. Якщо русло розпластане і є можливість поглибити його, то обов'язково зберігають стійкі укоси. Якщо такої можливості немає, русло розширюють з двох сторін або з одного берега. Найбільш поширений спосіб регулювання, заснований на одночасному поглибленні і розширенні русла.
Залежно від розмірів річки і обсягів роботи виконують сухопутними плавучими екскаваторами або за допомогою засобів гідромеханізації (землесосні установки, землечерпалки).
Випрямлення русла проводять на звивистих ділянках річки з недостатніми ухилами і швидкостями руху води. Всі річки, особливо протікають на рівнинах, мають сильно звивисте русло. Коефіцієнт їх изви-лістості (під ним розуміють відношення довжини річки до відстані між початком і кінцем ділянки річки по прямій) нерідко досягає 3 ... 5. Якби річку вдалося повністю випрямити, то значно (в даному випадку в 3 ... 5 разів) збільшився б її ухил.
Існують різні способи випрямлення річки, кото-які застосовують залежно від звивистості і роз-рів природного і проектного русла, характеру його складають грунтів.
Якщо русло утворює багато дрібних лук та роз-ри його невеликі, то нове русло проектують по воз-можности прямолінійним з мінімальним числом пово-ротовий, не рахуючись з положенням існуючого.
Якщо русло сильно звивисте і окремі ділянки його мають значні розміри. спрямляют найбільші вигину, влаштовуючи короткі прокопи. У цьому випадку зменшується обсяг земляних ра-бот з регулювання. Однак це не завжди дає очіку-даємо ефект, так як ухили збільшуються тільки на окремих ділянках, а нижче їх відбувається замулення русла. Більш ефективні рішучі випрямлення. У цьому випадку відразу вдається виключити з річки великі вигину.
Випрямлення сполучають з ділянками старого русла однієї плавно зігнутої кривої з радіусом не менше (3 ... 5) В, де В - середня ширина русла поверху.
Випрямлення проводять тільки в стійких грунтах. при цьому по можливості не перетинають прируслові вали, складені пісками. Випрямлення не повинні ви-ходити в межі прітеррасной заплави, складеної мало-стійкими грунтами (сильно розклався торф, сапропель) і тим більше за межі заплави. Траси випрямлення річок не повинні перетинати озер. Якщо неможливе можна провести випрямлення в обхід озера, то в цілях захисту прилеглих до озера ділянок річки від загатіть-ня і освіти барів передбачають спеціальні заходи.
При випрямлення річок ділянки старого русла, виключним видом-нені з річки, засипають, якщо вони не потрібні для хо-господарських цілей. При нестачі місцевого грунту за-Сипко проводять на 0,3 ... 0,5 м вище побутового рівня, а з верхової сторони старого русла влаштовують перемичку. З низової сторони перемичку не роблять, в результаті виключена русло перетворюється на своєрідний відстій-ник і поступово воно замулився.
Випрямлення річок проводять екскаваторами, скрепера-ми і землесосними установками. Виймається грунт ис-товують для відсипання насипів доріг, захисних дамб, перемичок і засипки староречьямі.