Рак верхньої щелепи зустрічається в три рази частіше, ніж нижній. Про-рости в верхньощелепної кістка з слизової оболонки неба, альвео-лярного відростка і щоки, проявляється у вигляді плоскоклітинного раку з зроговінням або без нього. Рак верхньої щелепи, поширюючись з верхньощелепної пазухи, гратчастого лабіринту і порожнини носа, ги-стологіческі відповідає будові оболонки пазух і наявності в них залізистих утворень і може бути у вигляді плоскоклітинного і ціліндроклеточную раку, раку з респіраторного епітелію, аденокарциноми, аденокістозная і мукоепідермоідная карциноми. Крім того, злоякісна пухлина верхньої щелепи залозистого характеру може виникнути з малих слизових залоз неба (аденокарцинома, аденокістозная, епідермоїдний карцинома). Найбільші до-ший відсоток випадків раку верхньої щелепи пов'язаний з поразкою, ис-що ходять з слизової оболонки верхньощелепної пазухи.
Рак верхньої щелепи метастазує переважно в пізній стадії захворювання і в основному в регіонарні заглоткові і глибокі шийні вузли.
Клініка залежить від локалізуються-ції вихідного вогнища пухлини. При розвитку раку з слизової оболонки неба, щоки або альвеолярного відростка верхньої щелепи визна-виділяється спочатку характерна клінічна картина раку слизової оболонки рота, а потім, у міру руйнування кістки, процес стає все більш поширеним, з'являється рухливість зубів, затруд-ненное носове дихання, обмежується відкривання рота. Потім, про-рости верхньощелепну пазуху, рак дає однакову клінічну картину з поширеним ураженням, що розвиваються з слизу-стій оболонки пазухи. Клініка раку верхньощелепної пазухи в початковій стадії захворю-вання мало характерна і подібна до хронічний гайморит: болі, як правило, в цей період відсутні, відзначається серозне відокремлюється-емое з носового ходу і закладеність носа. Така картина може на-спостерігатися протягом 2-4 місяців, не турбуючи особливо хворих. Як і статечно процес прогресує, приєднується відчуття тяжкості у верхній щелепі відповідної сторони, з'являються гнійно-сук-ровічние виділення з носа і багато інших симптомів, возникнове-ня яких пов'язане з вихідної локалізацією пухлини в тій чи іншій ділянці верхньощелепної пазухи. Для визначення місця пора-вання і напрямку росту пухлини використовують схему Онгрена, ділення верхньощелепної пазухи на сегменти. Перша похила площина, що йде від внутрішнього орбітального краю до кута нижньої щелепи, утворює два відділи пазухи - нижньо-передній і верхнезадней. Друга сагиттальная площину, що являє-ся перпендикуляром до зрачковой лінії, ділить кожен з відділів на внутрішній і зовнішній. Таким чином, утворюється чотири сегменти: Ніжнепередняя внутрішній, Ніжнепередняя зовнішній, верхнезадней внутрішній і верхнезадней зовнішній.
Для пухлини, що локалізується в Ніжнепередняя внутрішньому сег-менти верхньощелепної пазухи, характерним є рухливість малих корінних зубів і ікла з явищами парестезії. Після видалити-ня їх з лунки починає вибухати пухлинна тканина. Відзначається так-же закладеність відповідного носового ходу за рахунок поширеною-ня пухлини в порожнину носа. При проростанні передньої стінки і м'яких тканин з'являється деформація особи. Поразка ніжнепе-редную зовнішнього сегмента веде до руйнування бугра, розхитуючи-ються і розташовуються як би "в ваті" верхні великі корінні зуби. Пухлина може поширюватися на гілку нижньої щелепи, область мигдалини і, проростаючи жувальні м'язи, викликати обмеження відкривання рота. Рак верхнезадней внутрішнього сегмента поширеною-вується переважно в бік гратчастоголабіринту і очних-ці, виникає зміщення очного яблука і екзофтальм. Часто відзначатимуть-ється головний біль і парестезія шкіри відповідно іннервації 2-й гілки трійчастого нерва. Розвиток пухлини в верхнезадней зовніш-ном сегменті призводить до екзофтальм з явищами диплопии, суже-нию очної щілини. Спостерігається сильний біль в зоні іннервації ніжнеглазнічного нерва. Пухлина проростає в крилонебную ямку. У разі поширеного ураження, коли залучена вся верхньо-щелепна кістка, клінічна картина пухлини різноманітна і вклю-чає симптоми, характерні для ураження всіх відділів пазухи.
Рентгенологічно рак альвеолярного відростка верхньої щелепи характеризується остеолізис по типу "танучого цукру".
Рак верхньощелепної пазухи в ранній стадії дає лише затемнення її без порушення кісткових кордонів, як при хронічному запаленні, В разі залучення кісткових стінок пазухи спостерігається руйнування їх, аж до повного зникнення.