Сучасна психологія являє собою
вельми розгалужену систему наукових дисциплін і
навчальних курсів. Як правило, при обгрунтуванні диф-
ференціаціі психологічних наук імпліцитно
мається на увазі, що кожної наукової псіхологіче-
ської дисципліни відповідає навчальний предмет.
Навчальна дисципліна, як правило, ізоморфна
відповідної галузі науки і в той же час име-
ет відмінні риси. До них відносяться
прикладний характер навчального предмета, дідактіче-
кевкаючи обробка наукового знання, побудова содер-
жания відповідно до логіки навчально-профессио-
нальної діяльності, врахування вікових психічних
можливостей учнів.
Істотна відмінність є в цілях науки і
навчального предмета. Метою науки є отримання
об'єктивно нового знання, розкриття закономерно-
стей, механізмів психічних явищ. мета учеб-
ного предмета - засвоєння систематизованих, ди-
дактіческі оброблених знань, розвиток учеб-
но-професійного інтелекту і гуманістіче-
ське виховання особистості.
Істотними є також відмінності предметів науки і
навчальної дисципліни. Предмет психологічної нау-
ки - нові факти, закономірності та механізми пси
Хікі. Навчальний предмет є проекцією
накопичених наукою знань. Його предметом є
дидактично оброблена наукова інформація.
Таким чином, навчальний предмет - це дидактично
адаптована, целеориентированная і ціннісно
орієнтована система знань, співвіднесення з
певною галуззю науки. важливою отлічітель-
характеристикою науки є методи иссле-
нання навчального предмета - система технологій
навчально-пізнавальної діяльності.
Грунтуючись на розглянутих вище положені-
ях, в структурі психології професійної обра-
тання можна виділити наступні компоненти:
• основи психології професійної обра-
тання: становлення психології профосвіти,
предмет, завдання, структура курсу, методологія і ме
тоди дослідження психології профосвіти;
• вікові особливості суб'єктів профессио-
нального освіти: періодизація становлення
особистості, вікові особливості людини;
• психологія діяльності й особистості педагога
професійної освіти: педагог як суб'-
єкт професіоналізації, особистісно орієнтованого
ве педагогічне спілкування.
Розкриття цих подпроблем обумовлює необ-
ходимость розгляду теоретичних основ психо-
логії професійної освіти. В якості
системоутворюючого фактора виступає концепція
професійного становлення особистості. важливою
частиною курсу є методи психодіагностики, а
також проблеми професійного зростання специа-
аркушів.
Загальна мета психології професійної про-
разования визначається її предметом - вивченням і
описом психологічних особливостей, законо-
мерностей і механізмів професійного обуче-
ня, виховання і розвитку особистості в процесі її
професійного становлення. декомпозиція
З цією метою дозволяє визначити завдання навчальної дис-
ціпліни і здійснюється на основі представлений-
ної вище структури психології профосвіти.
Таким чином, психологія професійного
освіти як міждисциплінарна галузь науч-
ного знання тісно пов'язана із загальною, педагогічної і
віковою психологією, психологією праці, психо-
логией професій, акмеології і разом з тим вона
є самостійною галуззю прикладної
психології, а також навчальною дисципліною. їх отли-
чие простежується при порівнянні цілей, об'єктів,
предметів і методів дослідження і вивчення
(Табл. 3).
Таблиця 3 Особливості психології професійної освіти
• психологія діяльності й особистості педагога
професійної освіти: педагог як суб'-
єкт професіоналізації, особистісно орієнтованого
ве педагогічне спілкування.
Розкриття цих подпроблем обумовлює необ-
ходимость розгляду теоретичних основ психо-
логії професійної освіти. В якості
системоутворюючого фактора виступає концепція
професійного становлення особистості. важливою
частиною курсу є методи психодіагностики, а
також проблеми професійного зростання специа-
аркушів.
Загальна мета психології професійної про-
разования визначається її предметом - вивченням і
описом психологічних особливостей, законо-
мерностей і механізмів професійного обуче-
ня, виховання і розвитку особистості в процесі її
професійного становлення. декомпозиція
З цією метою дозволяє визначити завдання навчальної дис-
ціпліни і здійснюється на основі представлений-
ної вище структури психології профосвіти.
Таким чином, психологія професійного
освіти як міждисциплінарна галузь науч-
ного знання тісно пов'язана із загальною, педагогічної і
віковою психологією, психологією праці, психо-
логией професій, акмеології і разом з тим вона
є самостійною галуззю прикладної
психології, а також навчальною дисципліною. їх отли-
чие простежується при порівнянні цілей, об'єктів,
предметів і методів дослідження і вивчення
(Табл. 3).
Таблиця 3 Особливості психології професійної освіти
Сістемообразу- ющіс чинники
Психологія профобра- тання як наука
Психологія профосвіти як навчальна дисципліна
З огляду на важливість психології для початкового
професійної освіти, доцільно по-
ставити питання про введення в спеціальність 020400 -
«Психологія спеціалізації» і «Психологія проф-
освіти »з присвоєнням випускникам кваліфі-
кации «Психолог професійної освіти».
Області професійної діяльності випуск-
ників цієї спеціалізації: організація психоло-
ня служби, психологічне забезпечення
професійно-освітнього процесу, соці
ально-психологічний супровід профессио-
нального становлення учнів, викладання
особистісно орієнтованих курсів і проведення
практикумів з розвитку професійно важливих
якостей і здібностей.
Основними видами діяльності психолога про-
професійного освіти є:
• викладання професійно ориентиро-
ванних психологічних дисциплін;
• організація психологічної служби;
• професійне консультування обучае-
ми х;
• психологічна профілактика отклоняюще-
гося поведінки;
• діагностика професійної придатності та
професійно важливих якостей;
• розробка професіограм фахівців;
• моніторинг професійного розвитку;
Таким чином, в даний час є перед-
посилки для оформлення психології профессио-
нального освіти як галузі прикладної пси
хологіі, як навчальної дисципліни і як спеціаліза-
ції, спрямованої на підготовку практичних пси-
хологов для системи початкової професійної
освіти.