Тема 7. Характеристика цивільного права як галузі.
ГЛАВА 3. ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО
Цивільне право - галузь права, що представляє собою сукупність правових норм, що регулюють майнові відносини і пов'язані з ними і особисті немайнові відносини.
Предметом цивільного права є майнові від-носіння, а також пов'язані з ними особисті немайнові від-носіння.
Майнові відносини-це відносини з приводу мате-ріальних предметів та інших економічних цінностей. Об'єк-єктами таких відносин виступають речі і комплекси речей, гроші, цінні папери, майнові права, робота і її резуль-тати, послуги.
Майнові відносини діляться на дві біль-шие групи:
• відносини власності та інших речових прав (права госпо-ного відання, оперативного управління і т. Д.). Ці відносини закріплюють приналежність матеріальних благ або, дру-шими словами, закріплюють майнові відносини в статиці;
• зобов'язальні відносини, пов'язані з переходом матері-альних благ від одного суб'єкта цивільного права до іншого і регулюють майнові відносини в динаміці. Вони виникають з договорів (купівля-продаж, міна і т. Д.); мож-ли і позадоговірні зобов'язальні майнові від-носіння (наприклад, в результаті заподіяння шкоди).
Особисті немайнові отношеніявознікают з приводу.
• невідчужуваних прав і свобод людини. Прямо не регулюються цивільним законодавством, але захищаються їм (життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність приватного життя, ділова репутація і т. Д.).
Для цивільного права характерний в основному диспозитивний метод, що дає можливість визначати характер взаимоот-носіння на свій розсуд. Вони мають також можли-ність вибору між декількома варіантами поведінки. Однак в цивільному праві присутні не тільки дозволу, а й заборони і обязанності.Защіта порушених цивільних прав, якщо вони добровільно не відновлюються інший сто-роною, здійснюється в судовому порядку шляхом звернення з-терпів до судів загальної юрисдикції, арбітражні або третин-ські суди .
Під принципами розуміються основні засади характеризую-щие систему цивільних правовідносин і визначають осно-ву їх будови і розвитку. До них відносяться:
• принцип рівності учасників цивільних правовідносин. Вони незалежні один від одного в майновому відношенні і не мають адміністративно-владної підпорядкованості по отноше-нию один до одного навіть в тих випадках, коли одним з участни-ков є публічна освіта (наприклад держава);
• принцип свободи договору. Учасники цивільних правоотнош-ний самостійно вирішують питання про те, вступати чи їм в ці відносини, з ким і на яких умовах. Учасники можуть укладати договори як передбачені ГК, так і не передбачені ним, проте не суперечать загальним засадам цивільного законодавства. Можливо і укладення договорів, перебуваючи щих з елементів різних договорів;
• принцип недоторканності собственності.Нікто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду. При-примусове вилучення власності в публічних інтересах (на-приклад для державних потреб) допускається тільки у випадках, прямо передбачених законом і з обов'язково попередньо-котельної рівноцінної компенсацією. Безоплатне вилучення майна у власника (конфіскація) можливо тільки за рішенням суду у вигляді санкції за вчинення злочину або іншого правопорушення;
• принцип неприпустимості втручання в приватні справи. У каждо-го є право на недоторканність приватного життя, особистої і сімей-ної таємниці; захист своєї честі і доброго імені. Державні і муніципальні органи можуть втручатися в приватні справи тільки у випадках, прямо передбачених законом;
• принцип безперешкодного здійснення цивільних прав. Кожен має право на вільне використання своїх спо-здібностей і майна для підприємницької та іншої не забороненої законом економічної діяльності (п. 1 ст. 34 Конституції РФ). Також громадяни та юридичні особи за сво-йому розсуд здійснюють належні їм цивільні права; разом з тим у випадках, передбачених законодавець-ством, здійснення цивільних прав може бути обмежене (ст. 9 ЦК). Так, неприпустимі дії громадян і юридичних осіб, здійснюються виключно з метою завдати шкоди іншій юридичній особі, так само як і зловживання правом в інших 1 формах (п. 1 ст. 10 ЦК);
• принцип відновлення і судового захисту порушених прав, який означає:
• з одного боку, наявність суворої майнової відпові-ності суб'єктів громадянського права при порушенні при-зайнятих на себе зобов'язань;
• ас інший - можливість захищати громадянські права в суді, в т. Ч. Оскаржувати в арбітражному суді акти державних органів або органів місцевого самоврядування, незаконно обмежують права учасників майнового обороту (ст. 13 ЦК).