2. Номер. Він просторий, з великим, можна сказати, панорамним вікном. Вид не те, щоб дуже красивий, але з верхнього поверху, особливо ввечері, складалося враження, що пів-Тули у твоїх ніг. Увечері мали задоволення помилуватися феєрверками. Якщо вдивлятися в далечінь, видно нову будівлю-шолом музею зброї, вночі воно красиво підсвічується. Про Кремль я вже написала. Ну а вниз краще не дивитися.
У номері було все, що обіцяно в описі на букінгу. Все працювало справно. Ванна кімната також вельми простора. Можна не брати з собою в поїздку (маються на номері) зубну щітку і зубну пасту, мило, шампунь, гель для душу, кондиціонер для волосся, лосьйон для тіла. Є також швейний набір, губка для взуття. Безкоштовно дві пляшечки води. У номері чисто, ліжко зручна, центральний кондиціонер працював прекрасно.
3. Пристойний сніданок з непоганим вибором гарячого. І навіть з шампанським на любителя.
4. Привітні і професійні співробітники ресепшн, офіціанти за сніданком.
І пару слів про недоліки.
1. Хліб і випічка на сніданок не надто.
2. Спостерігаються поки ще ледь помітні ознаки так званої «втоми», подекуди можна помітити легку зношеність, але абсолютно не критичну. Це вже якщо чіплятися.
Якби в номері був чайник, було б зовсім здорово.
На ресепшн можна взяти туристичну карту міста і області. У вартість проживання входить тренажерний зал. За 200 рублів на годину можна відвідати СПА центр з сауною, хамамом і басейном. Є підземний паркінг за 200 рублів на добу. Але і на громадській парковці поруч з готелем було достатньо місця, там ми машину і залишили.
Тепер про харчування. Плануючи поїздку, я виписала кілька кафе з першої «двадцятки на tripadvisor. До речі, два з них ( «Радянська чебуречна» на Радянській, 16 і «Винний льох» на Радянській, 33) виявилися буквально двері в двері з нашим готелем. Але ми туди не ходили. У Ясній Поляні я розраховувала пообідати в кафе «прешпекта», яке знаходиться навпроти входу в садибу. Хотілося спробувати пирогів за рецептами Софії Андріївни. Це нам не вдалося, тому що в обідній час там обслуговували туристичні групи.
У Тулі ми випробували 2 місця, обидва сподобалися, з їх рейтингом на tripadvisor згодна.
1. «Сковорода» на проспекті Леніна, 57. Українська кухня. Їжа смачна, обслуговування хороше. Правда, не виявилося деяких позицій, заявлених в меню. Рахунок склав 2 400 (за два салати, гарячі, десерту, кави, пляшку шампанського, морс і воду).
2. «Бібліотека» на проспекті Леніна, 91. Нібито французька кухня. Дуже смачно, теж гарне обслуговування. І теж немає деяких позицій з меню. Це місце подорожче. Особливо хвалять тутешні десерти, але ми не пробували.
А ось що робити з пастилою, не знаю. Вона підкупила мене неймовірним натуральним ароматом яблук і теж начебто свіжа. Але зовсім не смачна. Може, ми купили щось не те? Адже я стільки читала про те, яка це незвичайна смакота.
Що подивилися в Тулі. Насправді небагато. Про музей пряника я вже написала: там неможливо проштовхнутися, та й після музею самоварів особливо туди не хотілося. Хотіли, але не потрапили в будинок-музей В.В. Вересаєва і в художній музей.
А подивилися ось що.
1. Кремль і музей самоварів. Самовари прикольні, щодо Кремля особливих вражень не залишилося, трохи порожньо, дивитися особливо начебто нічого, крім експозиції музею зброї. Богоявленський собор, в якому цей музей розташовується, зараз в лісах. Так що можна тільки помилуватися зовні на Успенський собор.
2. Музей зброї. У будівлі на території Кремля була виставка до ювілею Перемоги, ми вирішили туди не ходити, а пішли в нову будівлю-шолом, де розміщується основна експозиція.
Пішки це хвилин 15 від Кремля. Сам музей сподобався, все дуже зручно для відвідувача, цікаві експонати, просторі зали, є всякі інтерактивні штуки. Кафе, нормальні туалети.
Експонати, ясна річ, чіпати руками не можна. Крім гвинтівки Мосіна. Ось її можна потримати, помацати, розглянути як слід. Тема не моя, ось я дуже цікавлюся зброєю. Хіба що цікаво було подивитися, що представляють собою всякі пістолети. Що там таке Остап погрожував дати невдалому члену Союзу меча і орала. Шкода, гвинтівка Мерклин -видумка Ю Несбі. Ось на неї я б теж подивилася. Ну а чоловікові експозиція дуже сподобалася, йому все це було цікаво. А вже цю гвинтівку Мосіна він крутив-крутив))
Ясна Поляна. Це місце дуже сподобалося.
На машині від готелю ми доїхали сюди приблизно за 20 хвилин. Був початок на одинадцяту, парковка в цей час майже порожня. Коли їхали в третій годині, все було щільно заставлено. У касу теж народу мало, проте, талончик на екскурсію ми отримали тільки на 11.10. Система трохи дивна, з моєї точки зору. Квиток тобі відразу не продають, а дають талон. За 5 хвилин до початку екскурсії потрібно підійти без черги, заплатити і обміняти цей талон на квиток. Добре, що і до початку нашої екскурсії черзі до каси не було, тому що для ситуації «підійти без черги» у мене недостатньо міцна психіка.
Час до екскурсії ми з задоволенням погуляли по заповіднику. У Ясній поляні кілька яблуневих садів. Напевно, удача потрапити сюди під час цвітіння яблунь. Але і зараз в заповіднику дуже добре.
Один з яблуневих садів
А живності скільки!
Мене приємно здивувала туристична карта Тульської області.
Там же можна заїхати на Куликове поле.
Ми після Ясної поляни прокотилися ще в Константиново в будинок-музей Єсеніна.
"Ясна Поляна" - прекрасне місце, нам дуже сподобалося. Відвідали також з екскурсією. В період достигання яблук - їх можна збирати скільки хочеш і абсолютно безкоштовно. Ми не знали, тому багато забрати не змогли, хоч і на машині були - відповідну тару не взяли :-)) Яблука смачні, солодкі. І їх там дуже багато. Знову ж ніхто не збирає. Чому не відправити в дитячий будинок, в лікарню, в будинок престарілих? Можна просто запросити, якщо немає можливості відвезти самим, вони самі оберуть - діти вже точно.
Ще по дорозі в Тулу ми заїхали в "Поленово" - теж дуже гарне і атмосферний місце. На річці Оке там є непоганий піщаний пляж, можна скупатися.
Спасибі ще раз за Ваш відгук!