Столяр минув фейс-контроль в будинку на території колишньої фабрики меблів «Невська», побачив півтора десятка ледь прикритих осіб з усіх континентів, покрутився носом, розіграв естета з підвищеними вимогами і відмовився від послуг.
На вулиці Андрій набрав «112» і доповів.
- Заявка прийнята, буде розглянута, - ліниво відповіли йому.
- Ні, можете не чекати.
- Ах так? Тоді я підірву весь Пітер.
Вялотекучість чергування «112» змінилася кипучістю.
- Як вас звати? Де точно ви перебуваєте? Зараз приїдемо!
- Чекаю, - задоволено відповів чоловік і продовжив спостереження за борделем.
Під миготливе «уіу-уіу» в сквер через кілька хвилин примчала Росгвардія:
- Ви Андрій Григор'єв? Поїхали з нами.
- Куди, хлопців? Повії там, - кивнув він у бік хостелу. - Все різнобарв'я світу. Ходімо покажу.
У тому ж 10-му відділі Невського УМВС чухали потилиці. До Григор'єва підступалися так і сяк. Хотіли протокол по хуліганської статтею КпАП скласти, але в суді засміють. За появу на публіці п'яним не привернути, тверезий. Над статтею 207 КК «Завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму» думали найдовше. Григор'єва помістили в камеру. Годували раз в день «Доширак». Вилучили iPhone6S. Випустили під кінець третьої доби, взявши зобов'язання про явку.
У четвер, 25 травня, Григор'єва викликали до дізнавачу. Опитали. Андрій не відмовляється від своїх слів. Так, погарячкував, про що трохи шкодує.
"Я, напевно, не правий? Але сил немає вже в поліцію звертатися як за милостинею", - міркує він.
Кримінальної справи ще немає.