Лотейн демонстративно перевів погляд з обличчя на груди, потім назад. Він виглядав незадоволеним. Магда знала про наказ зробити глибоке декольте, щоб було достатньо видно улоговинку між грудей.
- Воно виглядає дуже просто, - пробурчав він. - І ... скромно для такого грандіозного події.
- Ти більше зацікавлений сукнею, а не тим, що в ньому?
Погляд Лотейна знову ковзнув по всій довжині плаття, на те, як воно скроєне, щоб продемонструвати кожен вигин тіла. Її образ породив в ньому потаємні думки, що ховаються за чорними очима.
Сукня з атласної білого матеріалу, яке вибрала Магда, не було прикрашено. Жінки, сшівшіе плаття, прекрасно виконали всі інструкції Магди в найдрібніших деталях. Воно облягала всі вигини тіла таким чином, що ніякі мережива і прикраси не змогли б підкреслити елегантність ще більше.
Виріз декольте був квадратним. Це додавало благородності дизайну. Футболка, подібне її, Магда ніколи не бачила. Якщо на те пішло, ніхто в кімнаті не бачив подібного сукні. Це і було тим, чого домагалася Магда. Замість того, щоб привертати увагу до себе, вказуючи на красу, плаття вказувало на красу жінки, що носить його.
Воно повинно бути більше, ніж просто плаття. Повинно стати міцним символом.
Лотейн лукаво посміхнувся, перш ніж повернувся до натовпу.
- Це має бути радісна подія, - сказав він голосно - так, щоб його голос рознісся по залу. Натовп заспокоївся, явно не знаючи, що він має на увазі. - Боюся, поки я не буду призначений на посаду Першого Чарівника, весілля не буде.
У відповідь на невисловлене питання, натовп вибухнула балаканиною. Багато говорили про нещасні новинах. Магда була приголомшена, як і всі інші. Лотейн підняв руки, закликаючи до тиші.
- Шкодую, що повідомляю цю жахливу новину так пізно, але я сам дещо дізнався тільки недавно. Справа в тому, що у Магди Сирус були приховані мотиви для того щоб вийти за мене заміж. По правді кажучи, у неї була жахлива причина. Її смертельний план був досить хитрий своєю простотою. Виявляється, вона хотіла вийти за мене лише для того, щоб спати, як зі своїм чоловіком. - Лотейн дозволив хвилі сміху поширитися, тільки щоб замовчати, перед тим як продовжити. До всього побаченого, Магда відчула наближення до неї зі спини солдатів. Тікати нікуди. - Вона хотіла спати зі мною, як з чоловіком, - сказав Лотейн ясним голосом, щоб всі змогли почути звинувачувальний тон, роками відточений під час судових процесів, - тому що вночі збиралася забити до смерті. Вона хотіла вийти за мене, щоб прослизнути повз цих хоробрих чоловіків, які захищають мене, підібратися так близько, щоб зуміти вбити, сплячого поруч з нею. - Лотейн скинув руку в її напрямку, продовжуючи дивитися на натовп. - Ви бачите? Магда Сирус - зрадник. Але не простий зрадник. Вона є причиною всіх дивних вбивств, що відбуваються тут, в Замку. - Він підняв руку, зупиняючи виниклі питання. - Я ретельно досліджував її мерзенну діяльність. У нас є кілька свідків. Вони підтвердять, що бачили її крадеться в ночі, що ховає обличчя і зустрічається з таємничими людьми під покровом темряви.
Магда дивилася в його бік. Два особистих охоронця Лотейна схопили її за руки, наближаючи ближче.
- Ти звинувачуєш мене в зраді через те, що бачив вночі за межами Замку? Де докази обвинувачення! - волала Магда з іншого боку піднесення.
- Докази? Ти бажаєш доказів? - Лотейн кинув погляд крізь приголомшену натовп, уважно дивиться на те, що відбувається. - Так, думаю, докази є.
Він вказав рукою в тінь за людьми, які сидять за столом Ради, звідки кілька чоловіків тягнули когось вперед. Це була Тіллі, покрита кров'ю і брудом. Її закривавлена голова майже мляво висіла, як і зламана рука.
- Ця жінка, - вимовив Лотейн, - працює тут, в Замку. Можливо, багато хто з вас, побачивши її, нічого не думали про непомітні появи і зникнення. Виявилося, вона була розумною злочинницею, але, врешті-решт, ми змусили її зізнатися в сприянні злочинам Леді Сирус, скоєних проти Серединних Земель. Вона довго допомагала Бараху, а потім і Леді Сирус на нижніх поверхах Замку, де вони разом вбили нашу говорить з духами.
Натовп ахнула. Люди чули страшні історії про вбивство Ісидори. Палати Ради наповнилася пошепки.
Магда зберігала мовчання. Вона знала, говорити що-небудь - марна справа. Ніхто не збирався слухати її, і, крім того, Лотейн запросто міг би використовувати дар, щоб змусити її замовчати. Магда могла б звільнити силу на чоловіків, які тримають її, але це було б безглуздо. Меррітт попередив, що використання сили сповідниця послабить, і, швидше за все, їй доведеться відпочити кілька годин, перш ніж знову можна буде скористатися силою.
Магда не хотіла витратити єдиний шанс на звичайних солдатів. Це нічим не допоможе. Вона подивилася в тінь, сподіваючись на кмітливість Меррітт. У присутності всіх обдарованих і озброєних людей в кімнаті нерозумно намагатися, але це не означає, що Меррітт не спробую зробити що-небудь.
Лотейн знову підняв руку, закликаючи до тиші.
- Ця жінка зізналася в участі. - Він повернувся до Тіллі і підняв її підборіддя. - Чи не так?
Тіллі злякано перевела очі на Магду. Сльози, що біжать по брудному обличчю, залишали чисті доріжки.
- Скажи те, що він хоче від тебе почути, - сказала Магда жінці тихим підбадьорливим голосом. - Немає сенсу говорити правду прямо зараз. Скажи те, що він хоче почути.
Тіллі боязко подивилася.
- Я знаю, що вони з тобою зробили, - прошепотіла Магда, - і не звинувачую. Чи не кидай своє життя за мізерну ціну. Скажи те, що вони хочуть почути.
- Істина має значення, - прошепотіла Тіллі.
- Буде мати, - запевнила Магда, - але не від тебе, і не прямо зараз. Зроби, як я прошу. Скажи те, чого вони жадають.
Тіллі подивилася на натовп, сльози стікали по обличчю.
- Те, що говорить Обвинувач Лотейн ... - вона не могла сказати цього слова, - правда. Ми обидва зрадники.
- Зрадники! - голосно повторив Лотейн. - Вона зізналася, що вбила безліч наших найцінніших людей. За таке існує тільки один вирок!
Дехто в натовпі погрожував кулаком, гнівно кричали, що тут-то і криється джерело загадкових вбивств, військових невдач і всіх інших нещасть. Багато хто хотів, щоб Тіллі і Магду негайно стратили.
Інші виглядали смутними, розгубленими і збентеженими тим, що відбувається. Цей день повинен був стати днем радісного весілля, об'єднуючим всіх в Замку, приводом для надії в розпал смутних часів.
У кількох людей вирвалися сльози, інші відвернулися. Вони вірили Магді, а також Бараху, а тепер віра похитнулася або навіть зруйнувалася. Магда бачила муки болю на обличчях, коли деякі порахували, що віра була віддана.