Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Передбачено ст.290 - одержання хабара та ст.291 - давання хабара. Це злочин з високим ступенем латентності.
Хабарництво тісно пов'язане з іншими злочинами: розкрадання, зловживання службовим становищем, шахрайство, вимагання, з багатьма економічними злочинами.
У наст. час спостерігається дача і отримання хабарів великому розмірі. Хабар вимагався. Розростається число злочинних груп, що займаються вимаганням хабарів. Не менш 50% всіх хабарів виходить групою осіб. Чисельний склад груп від 2-5 і більше осіб. Нерідко в групі розподіляються ролі. Близько 20% хабарів передається через посередників. Дедалі більшого поширення набуває в даний час такий різновид хабара, як підкуп посадових осіб - один з основних елементів корупції. Гроші дають-ся посадовій особі постійно для того, щоб в потрібний час в потрібній ситуації чиновник виконав певні дії, надав інформацію, надав необхідну послугу. Серед взяткополучателей переважають чоловіки - 92%, 70% з них мають вищу освіту, мало хто раніше судимий - 5%. Багато з них займають високе слу-жебное положення, мають великими зв'язками. Предметом хабара традиційно є гроші - 80%, різне майно, речі, інші матеріальні цінності - 20%.
Способом передачі хабара завжди було безпосередній-ве вручення грошей, але в даний час перелік спосо-бов розширюється. Хабарі даються під виглядом дарування, вип-лати необгрунтовано високих гонорарів. Це може бути і продаж за безцінь дорогого майна, оплата туристичних поїздок, переказ грошей на рахунок у банку під виглядом благодійності, навмисний програш. Говорячи про спосіб, слід зазначити, що передача хабара здійснюється, як правило, наодинці. Хабародавець і одержувач хабара усвідомлюють протиправний характер своїх дей-тей, за які може послідувати кримінальна відпові-ність. Місцем переда-чі обирається службовий кабінет за відсутності там інших осіб, автомашина, відокремлена частина міста, вживаються заходи конспірації. Нерідко між передачею хабара і її виявленням про-ходить великий проміжок часу, що тягне за собою втрату слідів, речових доказів. Розрив у вре-мени дає можливість взяткополучателю створити собі алі-бі, продумати версію в разі порушення справи, приховати предмет хабара та майно, отримані пре-ступнях шляхом.
При наявності явних ознак злочину справу викличу-дається негайно, але в деяких випадках йому передує перевірка. Перевірка полягає в отриманні пояснень, винищити-вання документів. Перевірка може проводитися і шляхом проведення оперативно-розшукових ме-роприятий. Часто справи про хабарництво порушуються за фактом задер-жания на гарячому, т. Е. При передачі хабара або безпосереднім-ного після неї. Цьому передує звернення взяткодате-ля в органи міліції. Гроші метятся, номери купюр перепис-Сива. Потім хабародавцю дають можливість вручити гроші. Далі відбувається затримання, вилучення грошей. Так як гроші мічені і вони вилучені, особа, їх отримало, вже не може заперечувати факт їх отримання. Вся процедура докумен-тально оформляється протоколом заяви, протоколом, в ко-тором вказані номери купюр, актом огляду, поясненнями. Подібне вже протягом багатьох років сприймається след-жавної, прокурорської та судової практикою як ефек-ве засіб викриття хабарників
У справах про хабарництво до моменту порушення уго-ловного справи можуть скластися найрізноманітніші наслідкових-ні ситуації. Найбільш типові з них такі.
1. Слідчий має достовірну інформацію з тому, що хабар було отримано. У цьому випадку він зобов'язаний порушити кримінальну справу і приступити до розслідування. Одночасно з цим приймається-ються заходи до запобігання, припинення злочину і закріплення слідів.
2. Відомо, що має місце систематичне отримання хабарів, в якому бере участь багато осіб. Подібні відомості можуть міститися в публікаціях засобів масової інформації, а також вчинити з оперативних джерел. При цій ситу-ації перевіряється достовірність: отримання пояснень, витребування необхідних документів і ознайомлення з ними. Шляхом проведення оперативно-розшукових заходів необхідно встановити конкретні факти хабарів і осіб, їх передавали і напів-чавшіх. Після цього вирішується питання про порушення уголов-ного справи.
3. Відомо, що хабар вимагали за вчинення закон-ного дії. Подібна слідча ситуація імовірні ет оперативну перевірку, чи дійсно та яка саме дія буде зроблений посадовою особою. Далі сліду-ет підготовка і проведення тактич. операції по задер-жанію взяткополуч. на гарячому, його особистому обшуку, виявлення та вилучення предмета хабара.
4. Відомо, що хабар дається за бездіяльність, наприклад, можливість працювати на певному місці, займати дол-жность, що дає високі доходи, пільги. На початковому етапі необхідно распо-лага інформацією про діяльність, в тому числі і протизаконною, взяткодате-ля, про характер його взаємин з взяткополучателем. Потрібні відомості про конкретні факти хабарів, їх місце, час, розмір.
Виходячи з конкретної слідчої ситуації, що має-ся інформації, висуваються версії. Як і за іншими категоріями працівників, щ-горіям справ, при розслідуванні хабарництва висуваються загальні і приватні версії. Якщо загальна версія пояснює пре-ступление в цілому, то приватна - його елементи, окремі
У справах про хабарництво часто висуваються сліду-ющие версії:
- хабар була дана за обставин, викладених зая-ставники. Має місце систематичне отримання хабарів, поєднане з вимаганням;
- мав місце повернення боргу, подарунок. Наприклад, посадові особи, ск-ве особа вчиняє законні дії. Зацікавлений-ве обличчя в знак подяки підносить йому подарунок. Хтось із рідних, близьких, знайомих цієї особи впевнений, що дана хабар, і повідомляє про це в органи.
- здійснений завідомо неправдивий донос, провокація хабара.
Версії є і основою планування. Після викличу-дення кримінальної справи слідчий планує проведення след-ських дій, їх черговість. Плани розслідування і опе-тивно-розшукових заходів повинні бути взаємозв'язок-ни між собою.
Допит хабародавця. У більшості випадків справи про хабарництво порушуються за заявою осіб, які дали хабар. Тому при зазначеній ситуації розслідування рекомендується начи-нать з допиту заявника. Йому пропонується в деталях повідомити, кому, де, коли і за вчинення яких дій була вручена хабар. Докладно описується предмет хабара. Якщо це гроші, то уточнюється сума, гідність купюр. Якщо річ - то її вартість і відмінні ознаки, джерело придбання. З'ясовується характер взаимоотно-шений сдолжностним особою, де, коли і за яких йдуть-тельство відбулося їхнє знайомство. Необхідно знати, ка-підступи були спонукальні мотиви дій заявника (часто це конфліктні ситуації між хабародавцем і взяткопо-лучателем). Також слід встановити, чи були свідки передачі хабара, хто може підтвердити, що вона действи-тельно мала місце.
Допит одержувача. Взяткополучателю задаються приблизно ті ж питання, що і хабародавцю. Якщо факт хабара мав місце в минулому, уточнюється, де він був і чим займався в день і час, зазначені заявником. Взяткополучатель часто заперечує факт зустрічі в конк-ної місці, в конкретний час. У свою чергу взяткода-тель може описати подробиці зустрічі, супутні де-талі, події. Для усунення суперечностей у показаннях допитаних слідчий проводить очну ставку. Час її проведення визначається слідчим, виходячи з тактічес-ких міркуючи.
Допит свідків. При передачі хабара свідки іног-да присутні, але частіше слідчому доводиться мати справу з непрямими свідками. Ними можуть бути поблизу-кі, рідні, товариші по службі, особи, які давали гроші в борг, які згодом стали предметом хабара. Якщо взятий-ка передавалася в ресторані, автомашині, то офіціант, по-ник можуть засвідчити факт зустрічі хабародавця і одержувача в певний час в певному місці. Родичі хабародавця можуть знати про це вельми істотні подробиці. Близьких взяткополучателя доп-рашівают про джерела його доходу, на які кошти було придбано те чи інше майно, про походження цін-ностей, виявлених під час обшуку.
Проведення обшуків. Якщо особа затримана безпосереднім-ного після отримання хабара або через незначний-ве час, то особистий обшук проводиться в обов'язковому порядку. Його головна мета - виявлення предмета взято-ки. Також вилучаються гроші, цінності, документи, записи-ні книжки. Оглядається вміст наявних при взяткополучателю портфеля, дипломата, пакетів. Все, що, на думку слідчого, може становити інтерес для розслідування, має бути вилучено. При проведенні особистого обшуку слід виключити виб-расиваніе взяткополучателем будь-яких предметів, запи-сок, грошей, т. Е. Того, що може його викрити. Що стосується обшуків за місцем проживання хабара-одержувача, його рідних, близьких знайомих, то вони, як пра-вило, проводяться незалежно від строків, що минули з дня вчинення злочину. Безпосередньо після допиту одержувача, а можливо, і одночасно, проводиться обшук з метою виявлення грошей, речей, цінностей, напів-чинних у вигляді хабара. Їх пошук ведеться за місцем житель ства винного, за місцем його роботи, в гаражі, на дачі, в місцях проживання родичів, друзів, близьких знакі-мих. Місця можливого приховання грошей, цінностей слід встановлювати за допомогою заздалегідь проведених оперативно-розшукових заходів. Мета обшуку - обна-Ружені предмета хабара, майна, цінностей, нажитих злочинним шляхом. Вилучаються записні книжки, щоденники (тижневики), листи, предмети, вилучені з обігу. Можливе знаходження різних документів, пе-чатей, бланків, навіть зброї. М. б. виявлено біль-ШОЕ кількість однорідних предметів, наприклад, дороги-ящіх спиртних напоїв, які в такій кількості зви-але не купуються.
Гроші, цінності можуть перебувати в доступних місцях, а також в тайниках. На виявлених грошах, предметах рекомендується виявляти сліди рук, що згодом може мати для справи важливе значення.
Виїмка документів. маю щих значення для справи. Їх можна зажадати шляхом направлення відповідного запиту. Однак якщо ці документи викривають одержувача в скоєнні протівозак. дій, то зацікавлені особи можуть їх викрасти або просто знищити. Важливе зна-ня має і швидкість їх отримання. Тому вилучення доку-ментів краще здійснити шляхом виїмки, кото-раю проводиться за вмотивованою постановою следова-теля.
Слідчий огляд. В першу чергу ос-чає предмет хабара, вилучене під час обшуку і при лич-ном обшуку. На предмет хабара та фіксуються отлічітель-ні ознаки, на ньому можна виявити сліди рук. При огляді вилученого при особистому обшуку на особливу увагу зас-лужівают гроші, цінності, документи, записні книжки, які дозволяють виявити знайомства, зв'язки взяткополу-отримувача. Вилучили-тое по можливості фотографується і постановою сле-дователей долучається до кримінальної справи. Що не мають відно-шення до справи предмети повертаються їх власнику
Призначення і проведення експертиз. В основному призначаються криміналістичні експертизи.
Дактилоскопічна експертиза проводиться в тому слу-чаї, якщо на предметі хабара виявлені сліди рук, кото-які імовірно належать хабародавцю, хабар-одержувачу або їм обом. Сліди рук можуть бути виявлені-ни і на місці їх спільного перебування. Криміналістична ідентифікаційна експертиза ус-тановленія цілого по частинах проводиться, коли розділені предмети виявлені в різних місцях: на місці від-ходи, у підозрюваного, під час обшуку за його місцем житель ства і т. Д. Іноді при розслідуванні хабарництва виникає необ-ність в проведенні почеркознавчої експертизи. За деякими справах вилучаються різні документи: машинописні тексти, службові листи, облікові документи, довідки. При дослідженні документів кріміналістічес-кая експертиза дозволяє ідентифікаційні питання (під-лінность печаток, штампів, ототожнення пишуть махай-нок, розмножувальної техніки), а також неидентификационного (наявність підробки документа, її спосіб, початкове со-тримання тексту, час складання документа). При наявності психічного захворювання або його симуляції з боку підозрюваного, обвинуваченого призначається судово-психіатрична експертиза. Останнім часом у справах про хабарництво визначено-ве поширення набула судово-психологічна екс-експертизи. На її дозвіл ставиться основне питання - «Чи міг Н. взяти хабар?».
Викриття помилкових доносів і провокацій хабарів. Тща-вальний допит заявника повинен відображати не тільки основ-ні події, а й інші, здавалося б, незначні дета-чи. Непослідовність, нелогічність показань заявите-ля, нездатність пояснити різні обставини, назвати конкретні дату і час вже можуть свідоцтво-вать про те, що заявник повідомляє неправдиві відомості. Його повторний допит може виявити суттєві суперечать-чия з початковими показаннями. У неправдиві свідчення-ях, навіть заздалегідь підготовлених, завжди присутній еле-мент імпровізації, особливо якщо слідчий ставить уточ-няющие питання. Тому відтворити всі подробиці раніше даних неправдивих свідчень вкрай важко і навряд чи взагалі можливо. Слідчому необхідно не менш докладно ДОПРі-сить і посадова особа. Аргументована позиція допитуваного, пояснення їм основних подій можуть свідчити про те, що він дає правдиві свідчення. Якщо заявник називаються кість конкретні дату і час передачі хабара, то посадові особи, ск-ве особа може відновити події минулого і предста-вити алібі, яке підлягає всебічної перевірки. При істотних протиріч у показаннях допитаних закон передбачає проведення очної ставки. Як прави-ло, той, хто дає правдиві свідчення, займає більш ак-тивне позицію, задає більше питань, на багато з кото-яких інший учасник очної ставки дає плутані відповіді або взагалі не може на них відповісти. Якщо очна ставка не усунула протиріччя повністю, то при вмілому її прове-ження вона формує внутрішнє переконання слідчого. Це-му ж сприяє і детальне вивчення особистості. Якщо заявник посилається на наявність свідків передачі хабара, то вони також детально допитуються. З'ясовується, як вони опинилися в зазначеному місці, що безпосередньо спостерігаючи-чи. Викриття лже-свідків можливо за допомогою слідчого експери-мента. Це слідча дія дозволяє перевірити, чи міг допитаний бачити передачу хабара, перебуваючи в тому місці, про яке він повідомив під час допиту.