При виникненні інфекційних хвороб найважливіше - це встановити факт наявності певної хвороби і виявити всі потенційні джерела збудника інфекції. При більшості інфекційних хвороб діагностика служить попереднім етапом подальшої вакцинопрофілактики. При цьому враховують такі принципові положення:
на сучасному етапі зростає потреба в нових високочутливих методах діагностики, необхідні також нові технології виготовлення препаратів - (імуно) діагностикумів, діагностичних наборів з високою специфічністю і чутливістю;
виробництво іммунодіагностікумов принципово схоже з виробництвом вакцин;
Діагностика повинна служити інструментом активної профілактики інфекційних хвороб. Іноді вигідніше знищити джерела збудників інфекцій (забій хворих ін.), Ніж застосовувати дорогу вакцинопрофілактику, але в більшості випадків рання і точна діагностика необхідна для подальшої вакцинопрофілактики або специфічної терапії.
Діагноз на інфекційні хвороби встановлюють комплексним методом - з урахуванням результатів всіх прийнятих в інфекційній патології методів досліджень.
Мал. 5. Комплексний метод діагностики інфекційних хвороб
Примітка. Для кожної хвороби існує перелік показників, за якими діагноз вважають встановленим.
Завдяки правильному і своєчасному діагнозу вдається забезпечити ефективність оздоровчих заходів, т. Е. Швидко купірувати виник епізоотичне вогнище і попередити подальше розповсюдження хвороби.
При встановленні діагнозу об'єктом дослідження може бути одне хвору тварину (єдиний випадок захворювання) або цілі поголів'я (захворюваність в масштабах району, міста, області, республіки). В кінцевому підсумку рішення про характер оздоровчих заходів залежить від того, який з двох видів діагностики (за призначенням) потрібно (див. Табл.7).
Таблиця 7. Види діагностики та їх характеристика
Значення числа діагнозів