Частота кишкових інфекцій в дитячому віці, всупереч широко поширеній думці, не знижується і є однією з провідних причин високої захворюваності інфекційними захворюваннями в дитячому віці. Передача збудників відбувається через різні фактори, які зазнали фекального забруднення (вода, їжа, мухи, руки та ін.). У боротьбі з кишковими інфекціями методи впливу на механізм передачі (впорядкування водопостачання, хлорування води, комунальний благоустрій, знищення мух, дотримання санітарних правил харчування і в побуті і т.п.) в більшості випадків є провідними зважаючи на високу ефективність і відносної доступності такого впливу. Збудники кишкових інфекцій в більшості випадків стійкі до впливу зовнішнього середовища. До групи кишкових інфекцій відносяться: черевний тиф, паратифи А, паратиф В, дизентерія бактеріальна (багато форм), холера, амебіаз, ботулізм, токсикоінфекції сальмонельозні і стафілококові (багато форм), інфекційні ураження кишечника, що викликаються патогенними формами кишкової палички і патогенними найпростішими, бруцельоз, лептоспіроз, більшість гельмінтозів і ін. (всього понад 20% всіх хвороб, що вражають людину).
Профілактика гострої кишкової інфекції (ГКІ) проводиться за трьома ланкам епідемічного ланцюга:
1. Джерело інфекції.
2. Шляхи передачі.
3. імунобіологічних стан організму.
Вплив на джерело інфекції передбачає: ранню діагностику; своєчасну ізоляцію хворих вдома або в стаціонарі; бактеріологічне обстеження контактних, що відносяться до декретованих груп населення; дітей, які відвідують дитячі дошкільні установи; одноразове обстеження на сальмонельоз дітей до 3-х років і їх матерів, що надходять в соматичні відділення для виявлення хворих атиповими формами сальмонельозу і здорових бактеріоносіїв; допуск в дитячі установи дітей після перенесених ГКІ при наявності одного негативного результату бактеріологічного дослідження.
Вплив на фактори передачі ГКІ - це комплекс заходів по вихованню санітарно-гігієнічних навичок, нагляд за якістю та збутом харчових продуктів. Обов'язковим є проведення поточної і заключної дезінфекції вологим способом з використанням дезінфікуючих розчинів в осередках інфекції. Для переривання шляхів передачі інфекції здійснюється санітарний контроль за зберіганням, приготуванням і транспортуванням їжі на харчових об'єктах (в їдальнях, на кухнях, молокозаводах), за режимом в дитячих установах, а також за джерелами водопостачання. Проводяться общесанітарние заходи з очищення територій від сміття, відходів, ведуть боротьбу з мухами. Велике значення має суворе дотримання правил особистої гігієни (чистота рук, миття овочів і фруктів).
Важливою є санітарно-освітня робота серед населення.
У підвищенні захисних сил організму велика роль належить правильно організованому, збалансованого за основними інгредієнтами харчування; попередження будь-яких інфекційних захворювань; застосування з профілактичною метою контактних бактеріофагів і біопрепаратів; призначенням ослабленим дітям біостимуляторів рослинного походження.