Буває, співробітника спочатку відправляють у відрядження за все на один день. А інколи трапляється так, що працівник встигає виконати завдання і повернутися в той же день. Особливо поширене це серед водіїв, які нехтують відпочинком і вважають за краще повернутися додому, нехай і до півночі. Причому цей факт фіксується в дорожньому листі, тому спочатку встановлений наказом дводенний термін відрядження скорочується до одного дня.
Тим часом працівникам виробляються різного роду виплати (відшкодування витрат на проїзд, доплата за відрядження та ін.). Наскільки обгрунтовані такі виплати і як вони впливають на податкові зобов'язання організації?
Одноденна відрядження законна
Відповідно до ст. 166 ТК України службовим відрядженням визнається будь-яка поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний термін для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи. Обмеження лише одне: службові поїздки працівників, постійна робота яких здійснюється в дорозі або має роз'їзний характер, службовими відрядженнями не визнаються. Тому роботодавець має право встановити тривалість відрядження в один день.
Примітка. Поїздка працівника в відокремлений підрозділ організації, яка відряджає (представництво, філія), що знаходиться поза місцем постійної роботи, також визнається відрядженням (п. 3 Положення N 749).
В силу положень ст. 167 ТК України при направленні працівника у службове відрядження йому гарантуються збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також відшкодування витрат, пов'язаних зі службовим відрядженням.
Відкритий перелік таких витрат наведено в ст. 168 ТК РФ, з якої випливає, що роботодавець зобов'язаний відшкодовувати працівнику:
- витрати на проїзд;
- витрати на наймання житлового приміщення;
- додаткові витрати, пов'язані з проживанням поза місцем постійного проживання (добові);
- інші витрати, зроблені працівником з дозволу або з відома роботодавця.
При цьому порядок і розміри відшкодування визначаються колективним договором або локальним нормативним актом.
З урахуванням викладеного правомірний такий висновок: роботодавець може направити працівника в одноденну відрядження і зобов'язаний відшкодовувати йому пов'язані з поїздкою витрати.
Податки, страхові внески
Зверніть увагу! Звільнення від ПДФО і страхових внесків гарантується за умови, що:
- розмір компенсаційної виплати не перевищує 700 руб. в день (Постанова Президії ВАС України N 4357/12);
- працівник дійсно був направлений у відрядження, тобто за розпорядженням роботодавця здійснив поїздку для виконання службового доручення поза місцем своєї постійної роботи.
Відомо, що для підтвердження факту відрядження використовуються посвідчення про відрядження, службове завдання, звіт про результати поїздки, проїзні квитки (шляховий лист), журнал обліку працівників, які вибувають у службові відрядження. Тому не потрібно нехтувати оформленням всіх цих документів.
Офіційна думка контролерів
Про посвідченні про відрядження
Підведемо підсумок. Суми, що виплачуються замість добових при одноденних відрядженнях, зменшують базу по податку на прибуток.
Мінфін, ФНС і суди одностайні в тому, що суми, що виплачуються замість добових при одноденних відрядженнях, є компенсаційними і тому не обкладаються ПДФО.
Арбітри вважають, що в організації не виникає обов'язку сплачувати з них страхові внески. Офіційної позиції Мінпраці з цього питання поки немає.
Наявність судових актів на рівні ВАС гарантує однаковість підходу судів до вирішення спорів, що виникають між контролерами і підприємствами, на користь останніх.
Якщо ви не знайшли на цій сторінці потрібної вам інформації, спробуйте скористатися пошуком по сайту: