Перспективність району оцінюється шляхом підрозділи всіх виявлених проявів корисних копалин на малоперспективні "коріння" знищених ерозією покладів корисних копалин (відразу ж відбраковуються); самостійні тіла різного масштабу (підлягають розвідці в разі відповідності їх основних параметрів кондиційним вимогам); індикатори прихованих на глибині більших покладів корисних копалин (найбільш перспективний варіант, що дозволяє досить позитивно оцінювати всю досліджувану структуру, рис.).
Стосовно до телетермальні родовищ оптимальне співвідношення 3 виділених груп рудопроявлений одно зазвичай 20. 10. 70, а для найбільш високотемпературних скарнових і пегматитових редкометалльних родовищ приблизно 60. 30. 10. При прогнозуванні прихованих покладів корисних копалин вихідними оціночними критеріями є: вертикальний розмах поширення даного виду корисних копалин; многоярусность його локалізації (наприклад, кількість литологически сприятливих горизонтів в геологічному розрізі району); наявність в перекривають товщах порід тих чи інших ознак корисних копалин (ореолів розсіювання).
Крім власне проявів корисних копалин геологічної оцінки піддаються також різноманітні геохімічні, геофізичні та інші аномалії, а також перспективні структури. Їх оцінка здійснюється спочатку за даними камеральної обробки отриманих матеріалів (наприклад, геохімічні аномалії разбраковиваются на підставі виявлення провідної ролі над- або подрудних елементів-індикаторів), з подальшим перетином одиничними розвідувальними виробками, найчастіше пошуково-структурними свердловинами. Підсумком проведеної роботи є обгрунтоване рішення про ступінь перспективності об'єкта, на підставі якого дається рекомендація про доцільність організації на ньому попередніми розвідки, занесення його до фонду резервних об'єктів або ж у визнанні даного прояви безперспективним, не заслуговує на увагу і подальшого вивчення. При цьому обов'язково враховується і ряд економічних чинників: ступінь дефіцитності даного виду мінеральної сировини. необхідність компенсації погашаються запасів в районі діючих підприємств та ін.
При підготовці родовищ до промислового освоєння здійснюються многовариантная порівняльно економічна оцінка і вибір економічно найбільш рентабельного об'єкта з числа розвіданих однотипних родовищ, мета яких - визначити ступінь рентабельності відпрацювання розвіданих покладів корисних копалин з урахуванням фактора часу: чим швидше об'єкт буде введений в експлуатацію, тим швидше будуть відшкодовані кошти, витрачені на його розвідку, і тим нижче буде собівартість видобутого мінерального сировини. Перевага віддається об'єктам, розташованим в економічно освоєних районах або в районах, де необхідно розширювати або створювати нові територіально-виробничі комплекси (Сибір, Далекий Схід і ін.). В останньому випадку при економічній оцінці родовища передбачаються додаткові витрати на інфраструктуру.