(1642-1727) англійський фізик, механік, астроном і математик, творець класичної фізики
Народився Ісаак передчасно, був надзвичайно хі-лим і маленьким, і ніхто не сподівався, що він виживе. Але всупереч прогнозам, він дожив до глибокої Старос-ти, відрізняючись хорошим здоров'ям. Маленького Ісаака виховувала бабуся, оскільки через три роки після його народження мати вдруге одружилася і поїхала в дру-гой місто. У сільській школі Вулсторп він отримав нави-ки читання, письма та рахунку.
У 12 років хлопчика віддали в міську школу в Грантемі, де він оселився у міського аптекаря Кларка.
З дитинства Ісаак любив будувати складні механічні-кі іграшки, моделі різних машин, сонячні і по-дяние годинник, повітряні змії, різнокольорові паперові фо-нарики. У шкільні роки він був скритний, сором'язливий, через бігав галасливого товариства своїх однолітків, але при цьому був дуже самолюбний. Є свідчення про те, що Ньютон добре малював і навіть писав вірші.
Своїм першим фізичним досвідом він вважав вимірювань-ня сили вітру під час бурі в 1658 році. Спочатку він плиг-гал за напрямком вітру, а потім - проти. Вимірявши довжину стрибків у першому і в другому випадках, він висчі-тал силу вітру.
У той час аптеки мало чим відрізнялися від алхімічес-кой лабораторії, і у юнаки з'явився інтерес до заняти-ям хімією і алхімією, які прищепили йому смак до екс-періментам, що вимагає акуратності, точності і «чу-тя». Надалі Ньютон сам шліфував дзеркала і лин-зи для своїх дослідів з оптики, перевершуючи найкращих лон-донських майстрів.
Основну частину своїх відкриттів Ньютон зробив протягом двох років після закінчення Кембриджського уні-версітета. У той час, в 1665 році, в Англії лютість-вала епідемія чуми, від якої вмирали тисячі людей. Щоб уникнути зараження, Ньютон поїхав до рідного Вулсторп, де занурився в наукову роботу. Наприклад, від-крив закон взаємного тяжіння тіл (гравітації). У со-ності з цим законом небесні тіла обертаються по-коло Сонця, і, спираючись на цей закон, можна рассчи-тать їх шляху - орбіти, як і орбіти штучних НЕ-біснується тел - супутників і космічних кораблів і станцій. Крім закону всесвітнього тяжіння він відкрив три фундаментальних закону механіки, що описують рух самих різних тел. Всі ці закони дозво-ли його послідовникам пояснити багато невідомих їм явища природи. Так, зокрема, Ньютон зміг рассчи-тать орбіти, по яких рухаються супутники Юпітера і Сатурна, а користуючись цими даними, визначити, з ка-кой силою Земля притягує Місяць. У свою чергу всі ці дані будуть використані при майбутніх околозем-них космічних польотах.
У 1842 році відомий німецький астроном Бессель на основі закону Ньютона передбачив існування неви-димого супутника у зірки Сіріус. Відкриття цього спут-ника через 10 років стало доказом того, що за-кон всесвітнього тяжіння не тільки діє в Сол-кінцевих системі, а й є одним із загальних законів Всесвіту.
Розповідають, що ідея всесвітнього тяжіння прийшла Ньютону в той момент, коли, сидячи в саду, він спостерігав падіння яблука на землю. Перша ідея, що Земля притягує яблуко, сама по собі чудова, але Ньютон до-гадати, що і яблуко також притягує Землю, але з си-лій у стільки разів меншою, у скільки маса яблука мен-ше маси Землі. Тут же, в Вулсторпе, Ньютон зрозумів, чому біле світло, поламав в скляній призмі, розпадається на багато кольорових променів, а поламав в дощовій краплі, утворює веселку. Вчений придумав зер-кальний телескоп, використавши для збільшення предме-тів увігнуте дзеркало, і сам його побудував.
В 1687 Ньютон видає свою основну працю «Ма-тематичні начала натуральної філософії» ( «Нача-ла»), що з'явився узагальненням результатів власних досліджень і знань своїх попередників в облас-ти механіки. Цією працею було завершено побудову основ класичної механіки і зумовлено розвиток науки на наступні століття. Робота над «Началами» зайняла у Ньютона півтора року.
У 1688 році в Англії був обраний парламент, і Нью-тон став його депутатом. На засіданнях парламенту він жодного разу публічно не виступав. Ньютон вів велику полі- тичну роботу по встановленню взаємовідносин ме-жду університетом і новим буржуазним урядом, про що свідчить його листування з віце-канцлером.
У 1699 році вчений був призначений директором Монет-ного двору, де провів кілька важливих реформ. У част-ності, він ввів насічку на ребрі монети і в короткий термін перекарбувати всю монету. Це сприяло оздоровлено-нию фінансів країни. У лондонський період життя його наукова діяльність обмежилася виданням в 1704 го-ду «Оптики», роботою з перевидання «Почав» і Незнач-римі математичними працями. Королевою Анною Нью-тон був зведений у лицарське звання і перебував на вершині слави і визнання.
До кінця свого життя він все менше займається фізичним-кою і все більше уваги приділяє богослов'я і хроно-логії.
Все життя Ньютона протікала дуже спокійно і од-нообразние. Він ніколи не залишав Англії і подорожі-вал тільки від Грантема до Кембриджа і Лондона. Старість була спокійною, без різких потрясінь і ускладнень, оточена уважним доглядом його племінниці. До того ж він був багатий. Незважаючи на свій високий пост, Ньютон зберіг до останніх днів скромність і простоту як у відносинах з людьми, так і в одязі. За свідченням багатьох сучасників, Ісаак Ньютон був нижче середньо-го зросту, кремезний, з живим, гострим поглядом, в його зовнішності не було нічого залучає до себе ува-ня. Він був поганим співрозмовником, постійно занурений-ним в свої роздуми. Помер Ньютон неодруженим. Бу-Дучі бережливим і економним, він охоче допомагав друзь-ям і родичам.
Через 4 роки родичі спорудили над могилою па-мятніков з його постаттю. Епітафія на пам'ятнику говорить: «Тут спочиває сер Ісаак Ньютон, дворянин, який майже божественним розумом першим довів зі смолоскипом математики рух планет, шляхи комет і приливи океанів.
Він досліджував відмінність світлових променів і з'являються-щіеся при цьому різні властивості кольорів, чого раніше ніхто не підозрював. Старанний, мудрий і вірний ис-тлумач природи, старовини і Священного писання, він стверджував своєю філософією велич всемогутнього бо-га, а вдачею висловлював євангельську простоту. Нехай смерт-ні радіють, що існувала така прикраса роду людського ».
На надгробній плиті могили Ньютона висічені сло-ва: «Тут спочиває те. що було смертного в Ісаака Нью-тоні ».
На спорудженої в 1755 році в Трініті-коледжі ста-туї поміщена лаконическая напис з Лукреція: «Разу-мом він перевершував рід людський».
Науковий подвиг Ньютона гідно оцінений по-Томка і сучасниками. За словами С. І. Вавілова, «ньютоновская Механіка історична реліквія, а основа природознавства сьогоднішнього дня».