Пісня Симеона (лат. Nunc dimittis, «Нині відпускаєш ...») - наведені в Євангелії від Луки слова Симеона, які він виголосив у Єрусалимському Храмі в день Стрітення (Лк.2: 29-32). Пісня увійшла до складу богослужбових співів християнських церков (Православної, Католицької, Англіканської і ряду давньосхідних). Пісня Симеона носить подячний характер. Симеону «було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господнього» (Лк.2: 26) і, дізнавшись в дитинку Ісуса обіцяного Месію, він вимовляє свої подячні слова до Бога.
Церковнослов'янський текст:
Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром;
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
світло на просвіту мовою, і славу людей Твоїх Ізраїля.
Російський текст:
Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, зі світом,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
яке Ти приготував перед всіма народами,
світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля.
А ось так цю музику співав Федір Іванович Шаляпін:
А ось таку музику на ці слова написав Сергій Васильович Рахманінов:
Радує розкид тем (див. Попередню)
А Жарова немає?
Широкий людина.
(Це я про себе).
А хто такий Жаров?
Донський хор Жарова. Погуглити, це того варто. Пишеться Jaroff.
Хороший пост. Спасибі, Олександр! Взагалі церковні речі у виконанні Шаляпіна - це чтіо щось приголомшливе. Наприклад, «Вірую», «Сугуба ектемія» і ін.
... Слух про мене пройде по всій Русі великій,
І назве мене всяк сущий в ній МОВУ,
І гордий внук слов'ян, і фінн, і нині дикої
Тунгус, і друг степів калмик ... (с) А.С. Пушкін
Якщо вжити Вашу версію перекладу слова «мова» в даному випадку, то виходить, що Пушкін мріяв просвітити всіх названих язичників.