конструктор, технолог, економіст з праці, економіст з планування виробництва, бухгалтер та ін.
- фахівці технічного профілю (конструктор, технолог, інженер з механізації та автоматизації виробництва.); - фахівці економічного профілю (економіст, бухгалтер, фінансист, менеджер персоналу, економіст з маркетингу.); - фахівці адміністративно-господарського профілю (інженер з охорони праці та техніки безпеки, начальник адміністративно-господарського відділу.)
- фахівці з вищою освітою, - фахівці з середньою спеціальною освітою; - практики
технічні роботи (діловод, секретар-друкарка, лаборант, архіваріус, контролер.)
- працівник пожежно-сторожової охорони забезпечують на підприємстві пожежну безпеку, стежать за станом та справністю протипожежних засобів і виконують функції охорони.
Класифікація робочих за професійною ознакою дуже багатогранна. Число найменувань професій робітників на кожному конкретному підприємстві залежить від його специфіки, тобто від характеру і особливостей технологічного процесу, від профілю продукції, що випускається і ряду інших чинників.
Розподіл робітників на основних і допоміжних свідчить про ступінь їх участі у виробничому процесі, про спрямованість їх впливу або на предмет праці, або на робоче місце з розташованими на ньому обладнанням, інструментом, пристосуваннями, або вони оперують з готовим продуктом.
Основні робочі безпосередньо впливають на предмет праці, тобто на вихідну сировину, матеріали, заготовки, перетворять їх, змінюють їх фізичні, хімічні властивості, просторове розташування. В процесі цього впливу вони виготовляють продукцію.
Допоміжні робітники забезпечують робочі місця всім необхідним (сировина, матеріали, заготовки, всі види енергії), обслуговують робочі місця з розташованими на них обладнанням (верстати, агрегати) і інструментом, виконують ремонтні, вантажно-розвантажувальні, транспортні, складські роботи.
Виходячи з застосовуваних в Республіці Білорусь двох форм оплати праці - відрядної і погодинної, що мають безліч різновидів, праця частини робітників оплачується по відрядній (як правило, це основні робочі), а частина робітників - за погодинною формою оплати (в основному - допоміжні робітники).
Всі робочі на виробництві різняться за рівнем кваліфікації. Кваліфікаційним ознакою у робочих виступає розряд. Відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника і Єдиної тарифної сітки працівників Республіки Білорусь всім робочим залежно від рівня їх кваліфікації присвоюється з 1-го по 8-ий розряд включно.
Диференціація керівників на лінійних і функціональних пов'язана з поділом управлінської праці. Лінійні керівники виконують функції безпосереднього керівництва колективами підлеглих працівників на своєму рівні ієрархії.
Керівники функціональних служб (або функціональні керівники) здійснюють:
- безпосереднє керівництво підлеглого їм колективом працівників функціонального підрозділу;
- методичне керівництво виконанням певної спеціальної функції управління;
- керівництво (в методичному плані) фахівцями цехових служб (економістом цеху, нормувальником, технологом), які в адміністративному порядку підпорядковані начальнику цеху.
Під кожну спеціальну функцію управління (організація праці та заробітної плати, техніко-економічне планування, фінансова діяльність, маркетинг і ін.) На великих підприємствах зазвичай створюються спеціалізовані підрозділи. Причому назва їх не завжди збігається з найменуванням функції. Наприклад, для реалізації функції "Техніко-економічне планування" на великих підприємствах створені функціональні підрозділи, звані "Планово-економічний відділ". На середніх підприємствах в організаційній структурі управління може бути виділено комплексне, функціональний підрозділ, що об'єднує одночасно кілька функцій управління. Характерною особливістю малих підприємств є те, що ці функції ставляться до обов'язків окремому виконавцю без створення функціонального підрозділу.
Розподіл керівників на керівників вищого, середнього і низового ланок обумовлено рівнем ієрархії в системі управління. Широта їх функціональних обов'язків залежить від цього рівня. Діапазон обов'язків широкий і коливається від загального керівництва підприємством (директор) до керівництва первинним трудовим колективом, наприклад, бригадою робітників (бригадир).
Диференціація керівників і фахівців за ознакою "рівень освіти" передбачає поряд з виділенням керівників і фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою і такої групи працівників, як практики. До них відносять осіб із загальною середньою освітою.
Невиробничий персонал представлений працівниками, які не беруть участі у випуску продукції. Їх цільова установка - забезпечення і обслуговування колективу підприємства. Це працівники належать підприємству медичних, дитячих дошкільних, культурно-просвітніх установ, підрозділів побутового, житлово-комунального господарства, капітального ремонту будівель і споруд підприємства.