Нарости зустрічаються на всіх породах дерев, частіше на листяних. У деяких порід нарости зустрічаються годину-то (наприклад, у дуба, берези, вільхи, сосни).
Нарости по розташуванню в них волокон діляться на дві групи: звичайні, малюнок яких нагадує акуратно розчесані волосся - цей наріст носить назва-ня сувель-вал (рис. 19, а, 20, 21) і напливи з химерно вигнутими, закругленими дрібними мереживними візерунками , званими капами (рис. 19, б, в, 22).
Кап, що росте на стовбурі дерева, прийнято називати ство-ловим, а біля кореня - прикореневим, або капо-коренем. Капо - коріння зустрічаються в лісі набагато частіше, ніж стовбурові.
Деревина наросту володіє вищими декоратив-ними і фізико-механічними властивостями в порівнянні зі звичайною прямошаруватої деревиною. Вона помітно відрізняється текстурою, кольором, блиском, міцністю, твер-доста і щільністю (наприклад, спиляних березовий наріст має щільність 1,1 - 1,3 т / м3, - він тоне в на-насичення розчині кухонної солі). Підвищені ін-ність і твердість обумовлюються сильної свіліеватостью - спутанностью деревних волокон. Нарости дрібно-судинних листяних (клена, берези та ін.), Не трону-ті грибними забарвленнями, в результаті шліфування дають приємну світлу поверхню, яка добре дивиться-ся під прозорим покриттям, утворюючи світлі перла-мутровие переливи в місцях вигинів волокон. Іноді окремі ділянки всохлі деревини наросту покриті грибний забарвленням, які після шліфування і полі-вання утворюють плями, що контрастують зі світлою деревиною та службовці додатковим декоративним еле-ментом у виробі - «родзинкою».
Капи - це свого роду тайники, де скупчуються НЕ-розкрилися, сплячі бруньки дерева. Кожна з них мно-гократно обгорнута деревними волокнами.
Для знавця деревини кап - чудо з чудес. За формою капа можна судити про цінності Каповой деревини (рис. 22, 23). Чим більше кап має очок, тим красивіше його текстура.
Малюнок текстури капа на зрізі - це складне пере-плетіння річних шарів, що переливаються при зміні кута освітлення. У хорошого капа на зрізі видно річні шари і серцевини сплячих бруньок у вигляді безлічі концен-тричних кіл і темно-коричневих точок. Чим більше та-ких точок з концентричними колами, тим жвавіше і деко-ративного малюнок. Сплячих бруньок зазвичай буває більше у стволового капа, тому текстура на його спилі красивіше, ніж у капо-кореня, і деревина його більше цінується у майстрів.
Інший раз текстура у капа має настільки химерний малюнок, що при деякому уяві в хаотичному пере-плетінні деревних волокон можна розрізнити образи фан-тастіческіх тварин, пейзажі. Неможливо знайти хоча б два шматка капа з однаковим малюнком (навіть дві частини від одного розпилу після шліфування будуть різні, так як за відпилювання і шліфовці видаляється частина деревини), тому вироби, що мають одну і ту ж форму, все-таки не схожі одне на інше. Кожне з них неповторно.
Дуже красива деревина капов клена, вишні, груші. Дуже цінним на міжнародному ринку вважається наріст волоського горіха. Бували випадки, коли окремі нарости, які мають муаровий малюнок текстури, цінувалися на вагу срібла. Зазвичай нарости мають невеликі розміри, але зустрічаються екземпляри до двох метрів в діаметрі і ве-сом понад тонну. І вся ця маса вся покрита волшеб-ними візерунками.
Березові нарости значно менше за величиною в порівнянні з наростами на деревах волоського горіха, зате в деяких випадках значно перевершують останні по радісною, бурштинової красі візерунка.
Не відразу відкрилася людині краса деревини береза-вого капа. Спочатку він оцінив тільки її незвичайну міцність. Спочатку з капа робили прості речі побуту, знявши з зовнішньої сторони тільки кору, - зручний ківш, чашу або братину, черпак, ложку. Ці вироби були нео-бичайно міцні і довговічні. Про них ще в середні століття, як про діві, писали іноземні посли, фантастично домислюючи, що ці ковші можна згортати в кого, а за-тим вони знову розпрямляються. Ковші були дійсно надзвичайно пружні, могли трішки деформуватися, воз-обертаючись в початкове положення.
Але в таких виробах своєрідний малюнок капа залишатися-ся нерозкритим. Деревина піддавалася тільки грубої об-розробці. Лише набагато пізніше, коли навчилися розпили-вать на тонкі пластинки і полірувати, його стали цінувати як відмінний декоративний матеріал.
На початку XIX століття українські столяри-червонодеревці почали застосовувати кап нарівні з деревиною цінних порід для декоративного оздоблення меблів. В цей же час появи-лись шкатулки і табакерки, спрацьовані повністю з капа. Деякі майстерно зроблені вироби цінувалися букваль-но на вагу золота. Кап нерідко поєднували з іншими ма-лами - найчастіше інкрустували перламутром, самшит-те і слоновою кісткою.
Визнаним центром обробки березового капа вва-ється колишня Вятская губернія, нині Константіновкаская область.
Вятскиє селяни здавна виготовляли з капа ложки, ковші, гуртки, братини. Але коли одного разу, на початку минулого століття, столяра Григорію Макарову дали замовлення на дерев'яну табакерку, він для шарніра викорис-поклику кап. З тих пір столяр став постійно звертатися до цього незвичайного і красивого матеріалу. Саме Макаров отримав першу золоту нагороду на Всерос-сийской мануфактурної виставці в Харкові в 1829 році.
Розвинули промисел столяр Лука Пересторонін, робить-ший шкатулки з секретом, і сліпий різьбяр Амвросій Ковязин, який незбагненним чином, тільки на дотик, створював музичні шкатулки з тайниками.
Світову славу капу приніс майстер Микола Брон-ників. Він знав про роботи Макарова і Ковязіна. Але пішов далі цих майстрів. Почавши роботи з Капом з простих речей, він зробив з деревини капа годинник, ко-торие здивували весь світ. Це дивовижна історія. В ті часи навіть металеві кишеньковий годинник вва-лись чималому рідкістю. Бронніков залишив селян-ське господарство і настільки зайнявся годинами, що в ре-док потрапив до психіатричної лікарні. Цілий рік пробув там майстер. Багато передумав і продумав все до дрібниць. А коли його випустили, знову взявся за годинник, які закінчив через шість років. У діаметрі вони були три сантиметри. Корпус і футляр майстер ви-різав з капа, механізм, циферблат і ланцюжок - з пальми, стрілки - з жимолості, пружину - з зам-ленного бамбука, а для більшої краси гуртки під цифри підклав перламутрові. За мізерну плату їх купили для японського імператора.
Всього Бронников виготовив десять таких годин і всі вони виявилися за кордоном. Тільки одні випадково повернулися на батьківщину. У 1871 році під час Паризької комуни з Парижа в Україні біг якийсь француз і привіз унікальних-ні годинник Броннікова, виконані колись на замовлення.
Рідкісне мистецтво різьблення з капа не загинуло. У нашій країні є кілька підприємств, де виготовляються портсигари, Папіросниця, шкатулки, скриньки для руко-делия, мундштуки, курильні трубки, бювари, шахів-ні дошки та інші речі з цього дивного матері-ала. Вироби, виготовлені з капа і капо-кореня, дуже міцні. Це дозволяє робити їх з тонкими стінками (3 - 4 мм), що, в свою чергу, надає їм легкість і витончений-ство. Основні центри виробництва цих художній-них виробів - Константіновкаская область і Башкирія. Сама зна-менитой - Константіновкаская фабрика «Ідеал».