«Я грала блондинку, з усіма наслідками, що випливають анекдотична наслідками. Хоча сама руда, - розповідає після вистави «Любов по-італійськи» Олена Воробей ». Протягом трьох годин вона і Семен Стругачев від душі веселили амурську публіку. «Я ще в дитинстві мріяла стати клоуном, хоча по життю досить серйозна людина. Але оптиміст », - широко посміхається знаменита співрозмовниця.
Покошлана, на височенних комічних підборах, Воробей не поспішає прощатися з образом своєї навіженої героїні Еви. А може, ця роль списана з неї самої. «Я не розлучаюся з каблуками, - попереджає наступне питання прекрасна Олена. - Що поробиш, зростання 1 метр 58 сантиметрів, тому завжди на висоті ».
«Любов по-італійськи» - кримінальна комедія, поставлена нашим земляком Семеном Стругачевим за п'єсою Альдо Ніколаї «Любов до гробу». До речі, тут Семен Михайлович виступив і як співпродюсер. Фатальна блондинка Ева (Олена Воробей) немов неприборкана стихія вривається в життя м'якотілого перекладача Бруно (Семен Стругачев). Вона розбиває його машину, а разом з нею і життя. І ось уже нещасний закоханий, взявши на себе злочин Еви, опиняється у в'язниці, а потім і в божевільні. Але химерна і підступна жінка не залишає його в спокої. Витягнувши його з лікарні, вона пропонує Бруно вбити свого чоловіка Маріо (Олександр Блок). Однак в любовному трикутнику завжди хтось виявляється зайвим. Як то кажуть, не копай іншому яму, сам в неї потрапиш ... Спектакль рясніє фривольними жартами, а чого ще чекати від комедії положень. На сцені Воробей демон-стрірует вельми відверті наряди. Тільки диву даєшся, коли встигла переодягнутися. Як виявилося, в житті актриса теж шопоголік. «Люблю ходити по магазинах, - зізналася Олена, - у мене страшне кількість всяких речей. Потім відкрию шафу і не знаю, що з усім цим робити і що вдягнути ».
Протягом усього спектаклю герої наспівують невигадливі куплети. Не претендуючи на дра-матургіческую глибину, «Любов по-італійськи» все ж загострює деякі проблемні сторони особистого життя людей середнього віку. Фінал комедії положень вельми незвичайний.
- Вам Еву шкода. - запитує у представників преси Семен Стругачев. - Це добре. Значить, вам сподобалося. Взагалі-то Ніколаї писав про людей нетрадиційної орієнтації. Сенс п'єси - навіщо нам жінки, будемо жити вдвох. Але ми цього не граємо. Якось треба було виходити з ситуації, хоча кожен чоловік раз в день мріє вбити свою дружину.
Як зізнався Семен Стругачев, це далеко не перша його театральна постановка. Як режисер він ставив в театрі Ленсовета спектакль «Крихітка», а в театрі Маяковського «Діти псують відносини». Але режисером себе не вважає, заявляючи: «Я перш за все актор, решта - баловство».
«Любов по-італійськи» була поставлена 25 років тому в театрі Ленсовета. Але з роками постановка зжила себе як репертуарний спектакль. «Шкода закривати, - згадує Семен Михайлович. - І хоча я розумію, що на коханця не дуже-то тягну, вирішив дати йому нове дихання. Поки що можу скакати і показувати свій голий торс ».
За словами Стругачева, Олена Воробей - найкраща Ева за багаторічну історію спектаклю. У «Любові» гумористка з'явилася недавно, але відразу прижилася. Режисер і не приховує, що покликав Олену чисто з комерційних міркувань - залучити глядача в зал. «Зараз я розумію, що на неї можна ставити і ставити, - зізнався Семен Михайлович, - там ще стільки не відкритого простору. Вона чудова драматична актриса, Лайза Мінеллі відпочиває! Хоча кожен раз не знаєш, що ще скаже наша дама. На сцені вона постійно нас дивує. Якби Альдо Ніколаї почув свій текст, він би перевернувся в труні. Лена просто переписала п'єсу під себе. Вона, на жаль, письменник. До речі, складає хороші тексти. Бідний Маріо (Олександр Блок), він грав з нею всього другий спектакль. І не знав, де вставити свій текст. До речі, дублер Олександра Блока Андрій Федорцов, знаменитий Вася Рогов. Ви не уявляєте, як над ним знущається Воробей, типу ти Вінні-Пух, ти скоро злетиш у повітря. Глядач лежить, скорчившись від сміху, і це вже зовсім інший спектакль ».
Орлам не вийти в галки
Як зізналися головні герої, спектакль в Благовєщенську пройшов не дуже вдало. Артисти були трохи затиснуті. Позначалися хвилювання і пильний погляд театрального журі.
- Я сто років на іспитах не був, а тут в свої 56 років довелося перед Олександром Ширвиндтом звітувати, - зауважує Стругачев. - Гідні люди сидять в залі і ставлять свої галочки. І всі вони поставлені проти нас. «Коли все галки вийшли у світ, що залишається - орлам вийти в галки», ще Шекспір сказав. Але я до цього нормально ставлюся. Гарних оцінок ми і не чекаємо. Відразу після вистави замість привітань ми почули: «Хлопці, після« Виховання Ріти »Зануссі вам тут нічого показувати, вже все ясно».