Як приклад вирішила помістити тут деякі вірші, стала шукати їх в інтернеті. Знайшлися не всі вірші з книжки, але ті, що знайшлися вже не здавалися мені такими вже непридатними. Може бути, моє перше враження невірне? Але немає, зараз тато читає Маші цю книгу і я чую, ЩО мені в них не подобається. І тато теж якось морщиться: "Незрозуміло, в чому їх привабливість", - говорить він про вірші. - "Занадто солоденькі", - говорить ...
Доведеться набирати пруфтексти вручну:
Кішечка моя мала -
Навіть ім'я їй дала
Чи не щурят і не мишенят,
А халву і шоколад
Надивуватися не можу:
За мною, пузанчік!
А це кульбаба.
їй нині місто подавай, / їй так кортить цей рай / дізнатися не з чуток!
тепер би жити Шаля-валяй / да повкуснее коровай, / і пампушки, і пряники.
Інші тексти Карем в перекладі Яснова можна почитати тут. Серед них є цілком симпатичні, повинна визнати.
Якщо з творчістю Михайла Яснова мені доводиться миритися - це процес не швидкий і вольовий, то ілюстрації Анастасії Орлової підкорили мене майже відразу, з другого погляду. Чи не з першого - тому що в моєму особистому рейтингу тьмяна, пріпиленний палітра "Котів-мишок" займає місце в хвості. Але варто придивитися, і здається, що ці ситці, розписані вручну обов'язково повинні бути вдома, під рукою - щоб око відпочивав, щоб насичуватися спокоєм і красою.
Про подробиці появи картинок до віршів Моріса Карем я дізналася з передачі на "Ехо Москви". Настя Орлова вчилася у відомого ілюстратора Бориса Діодорова. За посиланням - гарне інтерв'ю з ним, де він говорить, в тому числі, про сучасне становище в книжковій ілюстрації. До речі, книги з його ілюстраціями я тепер хочу роздобути для Маші, на жаль, Вінні-Пуха поки не перевидали. Забавно, що в дитинстві я офорти не любила, а тепер вони мені здаються такими таємничими, чарівними ...
Так ось, це Діодор приніс учениці вірші Карем / Яснова і запропонував малювати по ним дипломний проект. Перекладачеві принесли вже готові картинки. Незабаром вдалося знайти видавництво - з моменту випускного до видання книги пройшло близько двох років, зовсім непогано для молодого фахівця!
У фігурах мишок і кішок видно часом деяка наївність, диспропорція - спочатку я віднесла це на рахунок недосвідченості молодої художниці. Але потім подивилася її портфоліо на сайті ілюстраторів і вирішила, що це усвідомлений примітивізм, співрозмірний дитячого погляду. Як би там не було, головний секрет чарівності ілюстрацій до віршів Карем криється в клаптикової техніки. Спочатку Настя вирішила зробити ілюстрації з клаптиків тканини. Потім виявила, що немає таких тканин, які вона б хотіла використовувати (не дивно, у Орлової досить вишукана палітра, у нас ситці такою зрілою, "дорослої" гами не випускають). І ось, вона сама розмалювала папір, як ситець, а потім зробила колажі. Тепер, на мою думку, якась тканинна фабрика, що зручніше, повинна купити у Орлової права на ці ситці і випускати їх - дівчата відірвуть з руками.
За рахунок кольору, квіточок, колажна округлих форм книга вийшла затишна, спокійна, мила. Її хочеться розглядати, її хочеться мати вдома. Чесно кажучи, мені просто хочеться копіювати "патерни", щоб насититися кольором, ритмом, затишком цих нехитрих, здавалося б, візерунків.