Методична розробка - технологія шликерного лиття

СХЕМА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Вступна бесіда про матеріал, з яким потрібно працювати. Повідомлення теми заняття.

2. Матеріали та інструменти.

3. Підготовка матеріалу до роботи:

а) ліплення іграшки з пластиліну;
б) виготовлення гіпсової форми для відливання;
в) приготування шлікера;
г) відливання фігурок;
д) сушка, випалення;
е) розпис готової роботи.

4. Практична частина тривати кілька занять. Педагог здійснює контроль за роботою дітей, стежить за правильністю прийомів лиття, допомагає тим, хто відчуває труднощі в роботі, сприяє прояву дружніх взаємин між дітьми.

1. ВСТУПНА БЕСІДА

Люди з незапам'ятних часів ліпили з глини необхідні в побуті предмети, перш за все посуд.

Керамічні вироби - найпоширеніші знахідки археологів. Адже на відміну від дерева, глина не гниє і не горить, не окислюється подібно металу. Багато глиняні предмети дійшли до нас в первозданному вигляді. Це, перш за все посуд, світильники, дитячі іграшки, культові статуетки, ливарні форми, грузила для риболовних сітей, пряслиця для веретен, котушка для ниток, намиста, гудзики та багато іншого.

В руках талановитих майстрів найзвичайніші речі перетворювалися в справжні твори декоративно-прикладного мистецтва. (Малюнок 1).

Словом, глина не тільки стародавнє, а й сучасний матеріал, без якого неможливо обійтися ні в сьогоденні, ні в майбутньому.

Серед способів формування керамічних виробів, лиття займає особливе місце. Воно дає можливість з більшою точністю виготовити безліч сувенірів, абсолютно однакових тонкостінних судин, що мають складну форму невеликих скульптурок з тонкою обробкою деталей.

Глиняне, або шлікерного лиття, засноване на властивості гіпсу вбирати в себе вологу і на властивості глини віддавати вологу. Шликер - це глина, розведена водою до стану плинності, що нагадує за консистенцією густі вершки. Гіпсова форма, в яку наливають шликер, інтенсивно вбирає в себе воду. При цьому шар глинистої маси однакової товщини рівномірно розподіляється по внутрішніх поверхнях форми, утворюючи стінки майбутнього виробу, або, як кажуть керамісти, черепок.

Методична розробка - технологія шликерного лиття

2. Матеріали та інструменти

Для виконання роботи в цій техніці знадобитися: глина, вода, гіпс, канцелярський клей, пластилін, ніж, стеки, лезо, вазелін. (Малюнок 2).

3. ТЕХНОЛОГІЯ шлікерного ЛИТВА ОСНОВНІ ПРИЙОМИ РОБОТИ

3.1. Приготування шлікера.

Для приготування шлікера необхідно:

а) з розрахунку 1/1 (частина води, частина глини);

б) розтирається кожну грудочку до рідкої сметани;

в) канцелярський клей розлучатися 1/1 водою і додається в розчин глини від 5 до 8 крапель (для розрідження шлікера);

г) шликер проціджують і переливається в чистий посуд.

Приклад: вода в роботі використовується тільки тепла, шликер готуватися в теплому приміщенні, бажано на теплом столі.

3.2 ЛЕПКА ФИГУРКИ ПІД гіпсові форми

1) Вибирається тема майбутньої фігурки і малюється ескіз (вид спереду, збоку, ззаду). Якщо бік не повторює інший, малюється два. Образно малюнок повинен представляється об'ємним. Завершенням є ліплення обраної фігурки.

2) Фігурка повинна лепіться з одного шматка пластиліну. Щоб уникнути замків при литві вона повинна бути компактною (обтічної), в ній не повинно бути гострих кутів (наприклад: вигин шиї, піднесена рука, вухо та інші вигини частин фігурки). Завершальним етапом роботи є загладжування фігурки за допомогою води і пальців.

3) Проста форма фігурки завжди двухполовінчатая. На такі фігурки гіпсова форма відливається в два етапи. Гострим предметом наноситися на фігурку розділова лінія по всій фігурці. Потім в розділову лінію вставляються розділові пластини (тонка металева фольга, щільна прозора плівка, старе лезо і т.д.) (Малюнок 3.). Після цього береться вазелін і м'якою кистю одна половинка фігурки змащується разом з пластинками (рельєф на фігурки можна нанести до змазування вазеліном або після відливання фігурки з глини).

Методична розробка - технологія шликерного лиття

3.3 гіпсова ФОРМА

Методична розробка - технологія шликерного лиття

а) Береться вода, наливається в ємність, потім поступово засипається так, щоб виходила гірка. (Малюнок 4).

Методична розробка - технологія шликерного лиття

Гіпс швидко розмішується і як тільки починає загусати викладається в форму (форма робиться з поліетиленової банки). Потім в готову гіпсову масу втискається половинка обробленої фігурки. (Малюнок 5).

Методична розробка - технологія шликерного лиття

Можна робочий гіпс накладати на оброблену половинку фігурки, тримаючи її в руках, тобто без форми (це спосіб використовується рідше).

б) Другу половинку фігурки необхідно обробити вазеліном (прибрати попередньо пластинки з гіпсу). Замок для другої половинки гіпсу робиться у вигляді невеликих виїмок в гіпсовій формі.

в) Знову приготований гіпс викладається на другу половинку фігурки, витримується 20-30 хв. а потім гіпсова відливка виймається і за допомогою ножа ділитися на дві рівні частини (добре змащені форми самі відділяються).

1) Вибравши, де буде підстава фігурки (припустимо ноги), вирізається ножем литник, який буде служити отвором для заливки і вершки шликера.

2) Готові форми з'єднуються так, щоб отвори ливника збігалися, а потім увійшли раптом в одного. (Малюнок 6). Форму можна закріпити гумкою і залишити сушитися (пам'ятаючи, сушка гіпсу не менше доби).

Методична розробка - технологія шликерного лиття

Примітка: після кожного виливка фігурки, форма повинна просушуватись. Гіпс розлучатися малими порціями, тому що швидко застигає.

а) Для лиття береться готова суха гіпсова форма і заздалегідь приготовлений шликер (форму можна підігріти в печі). Проціджений шликер заливається в форму до верху ливника, при заливці глина повинна опускатися нижче ливника, тобто її рівень повинен бути нижче верху ливника. Далі заливається шликер знову до верхнього рівня і так не менше 3-5 разів. Процес заливки тривати від 3 до 5 хв. це необхідно для набору товщини фігурки.

б) Потім акуратно через літник зливаються залишки шликера в посуд, і форма перевертається вниз літником на стіл з підігрівом. Через 3-5 хв. форму необхідно перевернути літником вгору. Як тільки форма почне відходити від фігурки (це відбувається приблизно через 20-30 хв.) Обережно знімаються гумки, які закріплювали форму і акуратно знімається гіпсова форма з фігурки. Вийнята фігурка готується до обробки.

3.6. ОБРОБКА ФИГУРКИ

а) Акуратно зрізається литник і облой (краю з'єднують половинки).

б) Змоченою лопаткою обережно загладжуються шви й нерівності.

в) Різними допоміжними інструментами на вироби наносяться рельєфи і прикраси.

г) Вся фігурка повинна бути з усіх боків оброблена і тільки після цього ставиться для природної сушки (приблизно на 1 добу). Дірки, щілини, тріщини замазують тим же шликером.

д) Якщо є бажання зробити додаткові деталі до виробу, то для цього використовуються обрізки литника і обмий, які приклеюються до фігурки шликером (принцип ліпнини). Через добу, перед тим як поставити виріб в піч, для випалювання, фігурка ще раз перевіряється щоб уникнути тріщин, якщо вони є їх треба замазати шликером і просушити. У піч закладаються бездоганно виконані без дефектів фігурки. (Малюнок 7).

Методична розробка - технологія шликерного лиття

ПІДГОТОВКА Гіпсову ФОРМИ До ЧЕРГОВИЙ виливки

а) Після відливання форма обережно звільняється від надлишків глини (можна зібрати їх грудочкою глини, але ні в якому разі не можна обробляти внутрішню сторону форми, скла і т.д.)

б) Гіпсова форма стає легкою (але бажано форму сушити в зібраному вигляді). Якщо підігрів йде з одного боку, то форму потрібно перевернути і сушити однакову кількість часу з обох сторін. (Малюнок 8)

Методична розробка - технологія шликерного лиття

а) Оброблена і висушена фігурка укладається в піч (можна пекти завантажити повністю) в будь-якому положенні, але акуратно, легші фігурки повинні бути зверху.

б) Початкова температура в печі повинна бути 150 градусів, через кожні пів години підвищується до 900 градусів. В цілому, фігурка обпалюється 3-4 години.

в) Остигнули фігурки виймаються і уважно оглядаються. Помітивши темні плями (типу цвілі), фігурки варто покласти назад в піч і включити максимум 900 градусів, приблизно на 1 годину.

г) Готові остиглі фігурки обробляються дрібною шкіркою (нульовий). Допускається процарапиваніє малюнка, рельєф, але без суцільних натисків (фігурки після випалу мають рівний червонувато-оранжевий колір).

На завершення фігурку потрібно протерти від глиняного пилу, заґрунтувати процеженной водоемульсійною фарбою і приступати до наступного етапу.

Фігурка розписується гуашшю плюс клей ПВА і покривається лаком.

а) Спочатку на папері робиться ескіз, а потім вже ведеться розпис на фігурці. У розписі використовуються стусани (вата закручується на загострений кінець сірники). Їх використовують при розпису очей, рота, прикрас на одязі.

б) Фігурки розписуються поетапно. Якщо розписується фігурка людини, то спочатку особа, руки, ноги, потім основний колір одягу, волосся. Далі відводяться основні елементи, наприклад риси обличчя, деталі одягу, тільки після цього йде разживками і прикраса фігурки (ошатні деталі в кофтинах, фартушках, віях, вусики), тобто промальовувалися всі дрібні деталі. Коли фігурка готова після просушування (2 години), її покриваються лаком (ПФ-283).

Схожі статті