1 ведуча. Весілля починає туй пуслахе (весільна голова). До її складу входили найближчі родичі з боку нареченого. Вони були «гінцями» і виходили набагато раніше, ніж вся весілля. Вони повинні були сповістити родичів нареченої про приїзд нареченого. Вся весільна процесія рухалася по сонцю. З собою вони брали кученес (гостинець): пиво, спиртне. У будинок до нареченої вони прибувають з весільними піснями. Туй пуслахе саджають за стіл і пригощають їх. Почастувавшись, вони виходять з-за столу, і на своє місце саджають родичів нареченої і пригощають їх кученес. Наречена в цей час знаходиться в комірчині зі своїми подружками (хер сумі). У деяких місцевостях наречену ховали в кліті. До приходу нареченого наречена не показувалася гостям. Це говорило про прагнення дотримуватись етикету.
2 ведуча: Слідом за нареченим йшли вбрані жінки (туй арамесем). Вони входили в будинок, співаючи весільні пісні. Як правило, нареченої в будинку не було. І наречений разом з дружками йшли шукати молоду, яку могли заховати в будь-якому приміщенні. А в цей час жінки (туй арамесем), молоді неодружені хлопці танцюють на подвір'ї і співають пісні.
1 ведуча. Весілля починає туй пуслахе (весільна голова). До її складу входили найближчі родичі з боку нареченого. Вони були «гінцями» і виходили набагато раніше, ніж вся весілля. Вони повинні були сповістити родичів нареченої про приїзд нареченого. Вся весільна процесія рухалася по сонцю. З собою вони брали кученес (гостинець): пиво, спиртне. У будинок до нареченої вони прибувають з весільними піснями. Туй пуслахе саджають за стіл і пригощають їх. Почастувавшись, вони виходять з-за столу, і на своє місце саджають родичів нареченої і пригощають їх кученес. Наречена в цей час знаходиться в комірчині зі своїми подружками (хер сумі). У деяких місцевостях наречену ховали в кліті. До приходу нареченого наречена не показувалася гостям. Це говорило про прагнення дотримуватись етикету.
2 ведуча: Слідом за нареченим йшли вбрані жінки (туй арамесем). Вони входили в будинок, співаючи весільні пісні. Як правило, нареченої в будинку не було. І наречений разом з дружками йшли шукати молоду, яку могли заховати в будь-якому приміщенні. А в цей час жінки (туй арамесем), молоді неодружені хлопці танцюють на подвір'ї і співають пісні.
1 ведучий. Зустрічають їх рідні нареченої, в будинку залишаються тільки свати і свахи. Дружка нареченого робить крок вперед і вимовляє перед ними свою весільну промову (мăн кĕрÿ такмакĕ):
чун юратнă хăтасем!
Авалхі йăлана прахмаспăр,
çĕнĕрен йăла клармаспăр.
Сірĕн хăтăр (Іçліван)
утмăл урапа туй ілсе кілчĕ,
хапăл тăватра, çук-і бенкеті,
ирă хăтасем?
- Е саламалік тав сійе!
Ĕçетре, çіетре,
вилятра, кулатра,
бенкеті кĕтетре, кĕтместре,
ирă хăтасем?
Аснăпăрін çічĕ кун,
тухăпăрін віçĕ кун:
утсем ирхан пулчĕç,
Çулсем хура пулчĕç,
Çітеймерĕмĕр каланă вăхăта,
айăп тумăсăрăнччĕ бенкеті, хăтасем!
Тайму пуçăм сірє!
Утмăл çухрăм хура вăрман урлă каçрăмăр.
Утмăл çухрăм хура вăрман урлă тухнă Чухно
тĕл пултăмăр урхамах.
Урхамахăн пуçĕ пĕлĕте тімест,
ури çĕре тімест.
Вăйлă çіл пек çіçкĕнет,
вăйлă шив пек юхăнат:
Çав урхамаха титрăмăр, утлантăмăр.
Турран ирлăх-сивлăх итрăмăр,
Турă çирніпе, Пÿлĕх пÿрніпе
кілтĕмĕр епĕр çак хăта Патна хĕр ілме,
айăп тумăсăрăнччĕ бенкеті, хăтасем.
Тав та Пулін тавах!
Пісня подружок нареченої:
Путьăр-путьăр Путен
ираш ани пуçĕнче.
Ираш пучахĕ піт вăрăм,
Çавăнпа пуçне çĕклеймест.
Ах йиснаçăм Іван пур,
куç хăрпаххі піт вăрăм,
Çавăнпа куçне уçаймас.
Путĕр-путĕр перепілка
на кінці житній смуги.
Житні колоски такі довгі,
Тому не можуть підняти голову.
Ах, зятечек, наш Іван,
Вії очей такі довгі,
Тому не може відкрити очі.
Уç-ха пахча алăкне, купăста пуçне кураре-ха.
Іл-ха, йисна, çĕлĕкне,
кукша пуçне кураре-ха!
Відкрий-но хвіртку в город,
Дай подивимося на качан капусти.
Зніми-но, зятек, свою шапку,
Дай розглянемо твою лису голову.
2 ведучий: Знайшовши, вів її до столу, де їх зустрічали батько і мати нареченої. Під неї кладуть подушку.Здесь вони отримують благословення батьків. Господар щедро пригощає, годує-напуває своїх гостей, які потім в кінці бенкету кланяються (пуç çапаççĕ) йому і його дружині. Уклін цей, як ми згадували вже в іншому місці, полягає в тому, що всі присутні опускаються перед ними навпочіпки або на коліна, однією рукою стосуються ступні батька, іншою рукою ступні матері, і в цей час їх лоби притиснуті до підлоги. І наречена робить такий уклін.
Благословення батька нареченої:
Писăк березня та, Турă писăк патăр.
Лайăх çÿрĕр,
хірĕç пулакана çул парăр,
усала тÿртĕн, ирра хірĕç,
туй çÿренĕ Чухно лайăх çÿрĕр.
Та не великий вже (подарунок),
Нехай Бог подарує більше.
Гуляйте пристойно,
Зустрічним поступайтеся дорогу,
До зла - задом, до добра - особою.
Коли гуляє весілля, поводьтеся гідно.
Благословення батька нареченого:
Пеххіл, ачам.
Писăк березня та, Турă писăк патăр.
Телейлĕ пулăр,
пуян пулăр,
ирă çинна юрăр,
усала тÿртĕн, ирра хірĕç,
Чіпер çÿрĕр!
Благословляю, дитятко,
не великий вже (подарунок),
нехай Бог подасть більше.
Будьте щасливі,
Будьте багаті,
Будьте бажані добрим людям,
До зла - задом, до добра - особою,
Гуляйте пристойно!
Благословення матері нареченого
Благословляє, дитино,
Розлучає тебе від ліжка і подушки,
Розлучає від сорочки і штанів,
Самі по собі живіть благополучно,
Будьте щасливі,
Обзаведіться постіллю і подушками,
До зла - задом, до добра - особою,
Гуляйте пристойно.
Говорити довго не вміємо,
Чого ми не знаємо, Бог знає і сам.
Встаньте!
Чуваська танець ансамблю «Нарспи»
2 ведучий. Після того як проспівано кілька пісень, все весілля заходить в хату, попереду всіх іде дружка, після нього жених, потім всі інші. Дружка, зупинившись біля печі, повертається до сватів [до батька нареченого і батька нареченої] і знову вимовляє свою весільну промову. Поки він говорить, наречений "кланяється" батька нареченої: присідає перед ним і рукою стосується його правої ступні. Потім за спиною нареченого все весілля [весь весільний народ] присідає, вартий один лише дружка.
1 ведучий: Після цього наречена, наречений і туй Арам спускаються до річки набрати води. Разом з ними йде і дівчинка-родичка з відром і пивним ковшем. На річці дівчинка набрала ковшем відро, і коли воно вже наповнене, наречена ногою перекидає його. Так роблять і другий, і третій раз. Відро, наповнене в четвертий раз, наречена піднімає і сама відносить додому. Тут ставить його на стіл і всьому весільному народу дає надпити. Кожен за це платить по кілька копійок. Цей звичай називають "починанням болотної води" (шур шивĕ пуçлама).
Після того, як випивають ціле відро, наречена роздає подарункові сорочки, хустки, і за них, відповідно подарунку, теж платять їй гроші.
На цьому весілля закінчується, і рідні розходяться потихеньку. З господарем прощаються так:
Тав ĕçкĕре-çікĕре,
піт писăк хăна пултăмăр,
тавтапуç бенкеті хісепе Хурса туя чĕннĕшĕн.
Сив пулăр, хăнана пирăр.
Спасибі частування,
Великими гостями були.
Спасибі за вшанування запрошенням на весілля.
Будьте здорові, приходьте в гості.