1. Дієта №4 (механічно, хімічно Щадно.)
2.Етіотропная терапія, тривалість 2-3 дня (фуразолідон 0,1х4 р / сут, мексаза 2 др.х3-4 р / сут, невиграмон 0,5-1х4 р / добу);
При лікуванні вдома: сульфаніламіди пролонгованої дії (фтазин 1г х 2 р / сут 1-й день, далі 0,5 х 2 р / добу; сульфадиметоксин 2г х 1 р / сут 1-й день, далее1г х 1р / сут.
При тяжкому перебігу можна препарати тетрацикліну.
При Д. Григор'єва-Шига → ампіцилін 100-150 мг / кг / сут з інтервалом 4-6 ч, в теч. 5-7дн.
3. Регидратационная терапія: per os регідрон, аралії при невеликих втратах.
При тяжкому перебігу парентеральні розчини - квартасоль, трисоль, хлосоль, гемодез, рео-і полиглюкин, ентеросорбенти (смекта, пектин), ферментні препарати (мезим форте, фестал, панзинорм).
4. Хворим із затяжним перебігом і реконвалесцентам-бактеріовиділювачів: а) пентоксил 0,25 х 3 р / добу; б) дибазол 0,02 х 3-4 р / сут 5-7 дн .; в) Vit. U
5. Якщо дисбактеріоз: біфікол, бифидобактерин, тобто еубіотики, що містять біфідум-бактерії, по 5-10 доз / добу 3-4 тижні.
6. Лікування хронічної Д. має бути комплексним, що включає лікувальне харчування, використання ферментних препаратів, препаратів, стимулир-х репаративні процеси, преп-ти, що володіють еубіотіч. властивістю, в'яжучі, протизапальні, фізіотерапія.
1. дотримання сан-гігієнічний. норм,
2.своевременное виявлення і нейтралізація джерела інфекції,
3. припинення шляхів передачі,
4. ↑ резистентності організму.
Це гостре. інф. заб-е, викликане холерним вібріоном (ХВ) (vibrio cholerae), для кіт-го свойст-но наруш. водно-електролітного обміну і як наслідок втрати рідини і солей з випорожненнями і блювотою.
Етіологія: 2 біотипів ХВ:
3 серотипу: -інаба, Огава, Гікошіма.
Вібріон рухливий, має джгутик, спор не утворює. Гр "-"; явл. аеробом, добре росте на звичайних поживних середовищах, що мають лужну реакцію, розріджує желатин і розкладає крохмаль, утворює індол, які тривалий час сохр-ся у воді поверхневих водойм і в орг-ме недо-х гідробіонтів.
1) лікар. клинич-ой формою Х;
2) лікар. субклінічної форм. Х;
3) лікар. Х нах-ся в инкуб. періоді; 4) реконвалесценти після перенесеної Х;
5) здорові або транзиторні виделітелей.
Шляхи передачі: водний, харчової, контактно-побутовий, змішаний. Сприйнятливість до Х. дуже висока.
Патогенез. ХВ, потрапляючи в тонкий киш-к, інтенсивно розмножуючись. виділяючи Х. токсин, кіт. має 3 фракції: 1) ендотоксин (ліпополісахарид); 2) екзотоксин (холероген); 3) фактор проникності.
Під дією Х. токсину происх. актив-я ферменту аденілатциклази в епітеліальних клітинах тонкої кишки і накопичується цАМФ, в рез-ті наблюд. покращення. секреція води та електролітів, разв-ся синдром електролітній діареї. Всл-е цього разв-ся гіповолемія, гемоконцентрация, гіпоксія, тромбогеморрагический синдром, гостра ниркова недостатність, знесолення, метаболічний ацидоз.
Клініка: инкуб. пер. 1-6 дн. (Частіше 1-2), початок гострий, частіше в ночн. вр. характерний рідкий водянистий стілець мутно-білого кольору з плаваючими пластівцями. Незабаром появ-ся блювота (зовні як рисовий відвар, як і стілець). Дефекація, як правило, безболісна, температура нормальн.
4 ступеня зневоднення:
I - втрата рідини до 3% від маси тіла. Продромальний період виражений не увсех хворих і хар-ся слабкістю, головокру. загальним нездужанням. легкою нудотою, іноді субфебрильною t. Потім появ-ся рідкий стілець, частіше водянистий (у 2/3 хворих) або кашіцеобр. (У 1/3 лікар.), У 5% лікар. може бути оформлений. Частота стільця 3-10 разів на добу. Нормалізація стільця на 4 добу. У 50% лікар. блювота, у більшості сухість слизової оболонки рота. Тургор шкіри не змінений, ціанозу немає.
II - втрата рідини 4-6% від m-тіла.
Продромальний період не виражений або виражений слабо. Стілець швидко набуває вигляду рисового відвару. Блювота 5-10 разів в / сут. Пор. втрата рідини 5-6 л. Разв-ся слабкість, головокру. непритомний сост. Тургор шкіри знижений, поява. сухість і блідість шкіри, сухість у роті, в 25% акроціаноз і ціаноз. Іноді судоми м'язів кінцівок, можлива тахікардія і артеріальна гіпотонія. Набл-ся невелика гемоконцентрация, гематокрит 0,4-0,5 г / л. Нерідко метаболічний ацидоз, рН-7,36-7,4. ВЕ (дефіцит підстав) (2-5 ммоль / л). Розвивається гіпо-Cl-емія і гіпо-К-емія.
III. Разв-ся через 10-12 год. Після початку захворювання і хар-ся 1) часті рідкі випорожнення (рис. Відвар); 2) адинамія; 3) спрага; 4) блювота більше 20 разів на добу; 5) збудження, дратівливість; 6) судоми м'язів нижн. конеч-тей, частіше литкових; 7) очні яблука западають, риси обличчя загострені, симптом «темних окулярів»; 8) голос осиплий і ослаблений; 9) знижений тургор шкіри. У нек-х хворих може бути підвищена t до субнорм. цифр. У больш-ва олігурія, рідше анурія. Може бути знижуючи. АТ, тахікардія, гемоконцентрация виражена помірно, гематокрит 0,5-0,55г / л. Декомпенсований метаболічний ацидоз, рН 7,3-7,36; ВЕ від 0,5 до 10 ммоль / л. Гіпо-К-емія, гіпо-Cl-емія.
Декомпенсированное зневоднення. Разв-ся гіповолемічний шок. Судоми, ціаноз, знижуючи. тургору шкіри, сухість слизової оболонки, шкіра кистей рук має зморшкуватий вигляд ( «руки пралі»). Іноді дифузний ціаноз. Холерний особа (Facies cholerici): риси загострені, очі западають, вилиці і підборіддя, ніс різко виступають вперед, з'являються синюшні кола під очима, очні яблука звернені вгору, щоки запали. Тахіпное, іноді дихання типу Куссмауля. Ps і АТ не визначаються, у всіх анурія, свідомість збережена. Виникає гемоконцентрация Ht≥0,55г / л; РН<7,3; ВЕ>-10 ммоль / л,
↑ фибринолиз. Разв-ся Тr-співу, еритроцитоз, лейкоцитоз, нейтрофільоз з п / я зрушенням.
Виділяють 4 гр. Виделітелей ХВ:
1) реконвалесценти після клінічно вираженою Х.
2) Реконвал-ти після стертою форми холери;
3) инкуб-е виделітелей (вібріон виділяється в теч-е неск-х днів перед захворюванням);
1) ІМ; 2) тромбоз мезентеріальних судин; 3) гостре наруш. мозкового кровообігу; 4) пневмонія; 5) ОПН; 6) флебіти, тромбофлебіти.
I етап - регідратація з метою відновлення втрати рідини і солей, що мали місце до початку лікування.
II етап - корекція триваючих втрат до появи оформленого стільця;
Практичні рекомендації при проведенні регідратаційної терапії.
Перед початком необх-мо опр. ступінь зневоднення.
При наявності декомпенсованого зневоднення (ДО) регідратацію проводять тільки струйно в великі венозні судини.
Струминне вливання рідини припиняють тільки тоді, коли ліквідується (ДО).
Наявність блювоти, навіть в небольш.об'еме, незважаючи на ↓ кількості випорожнень, явл. показанням для продовження водносолевой терапії.
Переважання V-сечі над V-випорожнень дозволяє передбачити час нормалізації стільця за 6-12 годин і след-но припинити в / в вливання.
При необх в / в регідратація продовж. на протязі декількох діб, а V рідини, що вводиться досягає десятки л.
Застосування серцево-сос-х преп-в для боротьби з ДН не показано + протипоказані пресорні аміни, кот-е призводять до гострої ниркової недостатності, немає свідчень для використання в різ-я ГКС.
1) якісне водоснабж;
2) знезараження всіх каналізаційних вод;
3) суворе дотримання санітарно-гігіє-х норм на підпр-ях торгівлі, громадського харчування, ринках, на підпр-ях харч і молочної пром-сті;
4) санітарна освіта, наблюд. за особами, прібивающ. з місцевості, неблагополучної по Х.