Традиційно аміноглікозиди вводилися 2-3 рази на добу. Однак в результаті численних досліджень було показано, що в багатьох випадках всю добову дозу аміноглікозидів можна вводити один раз на добу. При одноразовому режимі введення клінічна
ефективність не знижується, а частота небажаних реакцій навіть може зменшуватися.
Одноразове введення застосовується при більшості показань. Виняток становлять ендокардит, менінгіт, період ново-народжених.
При одноразовому введенні аміноглікозиди найкраще вводити внутрішньовенно крапельно протягом 15-20 хв, так як внутрішньом'язово важко ввести великий обсяг препарату.
Терапевтичний лікарський моніторинг
Для аміноглікозидів встановлено взаємозв'язок між їх концентрацією в крові, антимікробний ефект і частотою розвитку ототоксичності та нефротоксичності. У той же час фармакокінетика аміноглікозидів має великі індивідуальні коливання. Внаслідок цього при введенні середніх доз препаратів приблизно у половини пацієнтів відзначаються субтерапевтіческіх концентрації.
ТЕРАПЕВТИЧНІ КОНЦЕНТРАЦІЇ аміноглікозидами СИРОВАТЦІ КРОВІ
При проведенні терапевтичного лікарського моніторингу визначають:
1) пікову концентрацію аміноглікозидів в сироватці крові - через 60 хв після внутрішньом'язового введення препарату або через 15 хв після закінчення внутрішньовенного введення;
2) залишкову концентрацію - перед введенням чергової дози.
Встановлення пікової концентрації не нижче порогового значення (табл. 5) свідчить про достатність використовуваної дози аминогликозида, при цьому її високі рівні не представляють небезпеки для пацієнта. Величина залишкової концентрації, що перевищує терапевтичний рівень, свідчить про накопичення лікарського засобу і про небезпеку розвитку токсичних ефектів. В цьому випадку знижують добову дозу або подовжують інтервал між разовими дозами. При одноразовому введенні всієї добової дози достатньо визначати тільки залишкову концентрацію.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ПРЕПАРАТІВ
Перший аміноглікозидний антибіотик. Має високу Кох-леатоксічностью і особливо вестібулотоксічностью, але є найменш нефротоксичними з аміноглікозидів. До нього швидко розвивається стійкість мікрофлори.