Житіє імператорського Кота
Фіона Амбер
Як Кот став імператорським
Жерти хочу! На повному серйозі. Черево до хребта прилипло, як стриптизерка до пілона. Чуєш, чол, я, - твій Кот, - жерти хочу. Не, нуль уваги.
- Гей, ау. Челове-ек! Типу мяу!
Ну ви тільки подивіться. Сидить, мовчить, на мене не дивиться. А якщо кігтями по дивану? Скряба-Скряба. Хм. Пофіг йому, вирячився в квадратну штуку, очі витріщив. Я ща йому всі меблі в шлак нагострити, а він там. А що він там?
Так, що тут у нас? Що за будиночки? Ні б мені хоч кошик поставив, жлоб. А тут он ціле селище отгрохал. Ось, слину на клавіатуру пускає від радості. Чого радіти-то? Ну? Ресурсів нахапав. Я ж кажу, що жлоб мій чоловік. Караван добра награбував, а коханому Коту Вошивої підстилки не здогадався побудувати. тьху, постелити!
Не, а все-таки цікаво, де він стільки ресов намутив? Так, це що. А. Це шахта, значить. Ліс видобуває. А миші тут водяться? Ех, водилися б миші, я б тобі, Господар, такий приріст мишатіни би забезпечив. Мурр. Ех, про мишей згадав, і знову голод підступила.
- Чол, мяу. Жрррать.
Во, на кшталт зрозумів. Дивиться на мене, аж баньки витріщив. Ну що дивишся? Годуй, давай! Е-е-е! Ти що. Ти навіщо реси на лучників переводиш? Я ті счас по морді твоєї хазяйської усіма кігтями. Гей, мяу! Хм, послухався. Знову дивиться в упор. Ну, давай, міркуй вже швидше! Лучників нафік, пращників вдупляй. Молодця! Блін, гладити мене поліз. Ффу. Що він там белькоче, бідолахи моє двонога? Щось про котика імператорського, Шипко вумная. Да я такий. І вумний, і імператорський.
А звучить. Імператорський Кот! Чуєш, чоловіча, погодував би вже свого вірного помічника. А то помру адже з голоду, так і будеш все життя лучниками воювати! А погодуєш, я тобі, дивись, покажу, де армію проапгрейдить можна.
Начебто зрозумів. Давай, поднажмі до кухні, імператор! Ні, ну треба ж. У сортир рвонув! Гей, хутряна оказія, я теж в сортир хочу, але мені для цього спочатку б пожерти! У миски чи понявчати?
- Мяу мяу! Жрааать.
Фу, як противно. Ось за що такі приниження мені, - породистому, вишуканого забарвлення імператорського Коту? Піду я від тебе. Будеш ти бескотий імператор. Чи не імператор, а так - керуючий.
_____ 5 хвилин по тому _______
Ух, ну і налопаться ж я! Життя прекрасне у Кота! А у імператорського Кота - взагалі чудова! Ні, ну ти що робиш, ворог держави? Все, що нажито непосильною нашою працею. все спустив! Мяу. Де армія, я тебе питаю? Та сама, яка тобі стільки ресурсів натиренних в кишенях привезла. Ти куди війська справ, звірюка коронована.
Головне, дивиться на мене так сумно, немов це я не "Віскаса" пожер щас на кухні, а 200 гоплітів схарчіл разом зі списами. Ні, пора брати виховання імператора в свої волохаті чудо-лапи! На одній колонії, сотні пращників і двох тараном ми з тобою, чоловіче, далеко не просунемося. Ех, де наше котяче мурло не пропадало.