- Зараз я продемонструю, як злитися з демоном. Це майже що зворотний бік закликання. Пентаграма повинна бути спрямована прямо на демона і знаходитися недалеко від нього. Тому ми ставимо їх на шкіру для закликання. Однак якби Лисандр завис в декількох метрах над пентаграммой, я б впоралася.
Вона опустилася на коліна і поклала руки на шкіру ще раз, закликавши пентаграму до життя.
- Спочатку ви повинні влити ману в пентаграму. Незабаром ви відчуєте перешкоду між свідомістю демона і своїм. Як тільки ви це відчуєте, простягніть демона через неї ... - Вона важко задихала, і Лисандр засвітився, потім розщепився на світлові нитки, які зібралися в її руках.
- Ось і все, - оголосила Ловетт, її лоб був мокрим від поту. Вони зааплодували її вмінню, але Флетчер був сповнений поганого передчуття, коли вона звернула сталевий погляд на нього.
- Флетчер, ти спробуєш першим, так як твій демон потребує відпочинку більше за інших. Арктур сказав, що ти надзвичайно обдарований в заклинаннях. Давай подивимося, чи так само ти здатний в злитті. - Ловетт вказала на підлогу перед ним.
Флетчер повільно розгорнув килимок для закликання і відправив туди Ігнатуса. Демон сіл на нього, знервовано верещить, відчуваючи хвилювання Флетчера. Флетчер зробив, як було велено, направивши ману в шкіряний килимок. Він сильно засвітився фіолетовим, спокійно і рівномірно.
- Відчуваєш, Флетчер? - запитала Ловетт, заспокійливо опустивши руку йому на плече.
- Відчуваю, - видавив Флетчер крізь зціплені зуби. У зарядженому маной стані світло майже засліплювало, наповнюючи погляд сяючою зіркою.
- Тягни його. Спочатку тобі може знадобитися докласти зусиль, але це нормально для першого злиття. - Голос Ловетт доносився здалеку. З кожним ударом серця мана пульсувала в його венах, віддаючись у вухах. Його зв'язок з Ігнатусом була заблокована. Він схопив свідомість демона, потім, з колосальним зусиллям, втягнув його. На мить він напружився, шипінням крізь зуби. Відчуття було таке, ніби Ігнатус був в еластичною павутині. Після здавалося б вічності почувся тихий клацання і свідомість демона злилося з його власним. Флетчер відчув, як ніби заліз в гарячу ванну.
- Дуже добре, Флетчер! Можеш відпочивати, - прошепотіла йому в вухо Ловетт.
Флетчер притулився головою до м'якої шкіри, жадібно ковтаючи повітря. Він чув, як інші плескали і незв'язно кричали. Його свідомість було наповнене надзвичайним щастям і ясністю, як якщо б він був під впливом дурману.
- Зараз Флетчер буде відчувати тимчасове збудження від з'єднання свідомості зі свідомістю іншої істоти. Його демон всередині нього, але через кілька хвилин він навряд чи буде це відчувати. Ігнатус буде бачити все, що бачить Флетчер, хоча розуміти з цього він буде небагато. Це може бути вкрай корисно, коли вам потрібно закликати демона в розпал бою, так як демони будуть готові до ситуації, як тільки з'являться, - диктувала Ловетт, ходячи позаду нього вперед і назад.
Флетчер насилу встав і пішов назад до решти, голова все ще паморочилося. Серафим із заздрісною посмішкою поплескав його по спині.
- Молодець. Думаю, ти впорався краще за всіх, - прошепотів він.
- Навряд чи. Думаю, це майже вбило мене, - відповів Флетчер, відчуваючи всередині тепле світіння Ігнатуса. Це було дивне відчуття, він ледве міг розрізнити свою свідомість і його. Нитка більше їх не з'єднувала. Вони злилися, як дві річки в одному руслі.
Отелло підбадьорливо посміхнувся і навіть Сільва легко торкнулася його руки, перш ніж повернутися до Саріель. Ельфійка заховала обличчя і руками в золотий хутро демона, вчепившись в Собаку, як ніби від цього залежала її життя. Флетчер підозрював, що пройде чимало часу, перш ніж вона захоче знову злитися з Саріель.
- А тепер, Отелло і Флетчер, підійдіть-но до мене, - сказала Ловетт, поманивши їх вперед. Як тільки вони опинилися перед нею, вона прошепотіла:
-Ви нічого не хочете мені сказати? Ви з Сільвою виглядаєте так, як ніби ви з війни повернулися, і я повинна про це знати.
- Нічого такого, з чим ми не могли б впоратися, - запевнив її Флетчер, глянувши на Отелло в пошуках підтримки.
- Ми вже з усім розібралися, - погодився гном.
Ловетт мить дивилася на них, потім нахилила голову, приймаючи їх відповідь.
- Ну, якщо раптом передумаєте, можете звертатися до мене, - пробурмотіла вона, дивлячись їм в очі. - Ви не повинні боротися самотужки.
Потім вона відійшла і підвищила голос.
-Підійди сюди, все ви. Я збираюся використовувати заклинання лікування. Ви можете поспостерігати.
Решта простолюдини підійшли до них, схвильовано розмовляючи при можливості побачити ще одне заклинання. Отелло зняв пов'язку, відкривши рвану рану на скроні.
При вигляді неї Флетчер здригнувся. Він і не усвідомлював, наскільки все було погано.
- Дивіться уважно, - звеліла Ловетт. Вона вірдлайтом намалювала в повітрі символ у формі серця, потім вказала на рану Отелло.
- Заклинання лікування ідеально для порізів, синців і навіть внутрішніх поранень, хоча воно нічого не зробить з отрутами і хворобами, - пояснила Ловетт, зосереджено насупивши брови. - Щоб створити заклинання, потрібно багато мани і деякий час, особливо для більш глибоких ран.
Вона видихнула, і від символу до голови Отелло кинувся золотий світло. Майже тридцять секунд нічого не відбувалося. Потім, на подив Флетчера, рана почала затягуватися до тих пір, поки шкіра повністю не залікував, залишивши тільки скоринку запеченої крові.
Група заплескала, почулися схвальні вигуки. Ловетт перевела погляд на лоб Флетчера, потім похитала головою.
- Це має пройти саме, Флетчер, - пояснила вона, вказуючи на шишку. - У тебе може бути тріщина. Заклинання лікування може призвести до того, що кістки зростуться неправильно, залишивши тебе навічно знівеченим. Краще не ризикувати.
Флетчер згідно кивнув, обмацав шишку на голові і здригнувся.
- Гаразд, давайте дамо іншим шанс потренуватися. Коли ви опануєте злиттям, ми зможемо перейти до веселощів, - вигукнула Ловетт, грюкнувши в долоні.
- До чого? - запитав Рорі, розкладаючи шкіру для закликання на підлозі.
Ловетт зняла захисні окуляри і таємниче їм посміхнулася.
- Ми увійдемо в ефір.
- Демонологія - це ключ до підтримки ваших заклять і роботі з ефіром. Вона вивчає визначення, розуміння і виховання всіх демонів, нарівні з географією і неоднорідністю ефіру. Вона також включає в себе вплив демона на рівень манни прізивателя і його особистий рівень. - Він говорив короткими уривками, бризкаючи слиною на передні ряди аристократів. Флетчер зрадів, побачивши, що Тарквіній був якраз на лінії обстрілу і, судячи з виразу огиди на обличчі, не тішився душу з слини.
На жаль, посмішка Флетчера привернула увагу Гудвіна.
- Ти, хлопче, що таке рівень прізивателя? - запитав він, вказавши на Флетчера.
- Еееееее .... Його майстерність? - припустив Флетчер. Хіба це не очевидно?
- сміховинні відповідь. Рівень прізивателя залежить від того, скільки демонів він може утримати. Я сподівався, що хтось, кому пощастило мати такого рідкісного демона, вивчить хоч що-небудь перед першим уроком. Очевидно, я помилявся. Сором і ганьба, - сказав Гудвін, хитаючи головою. Флетчер відчув, як спалахнуло обличчя, коли він залився фарбою від сорому. Ісадора з нижнього ряду повернулася до нього і посміхнулася.
- Хто-небудь, хто підготувався, зможе пояснити? Як щодо тебе, Малик? - запитав Гудвін.
- Пане професоре, кожен Прізивателя народжується з різною здатністю вбирати демонічну енергію, - сказав високий темношкірий аристократ. - Наприклад, капітан Ловетт може зловити і контролювати одного Грифона і одного Кліща. Інший Прізивателя зможе зловити і контролювати двох Грифонів, якщо у нього рівень вище, ніж у неї.
- Правильно. У старого короля Альфріка була сто перший рівень, найвищий відомий з тих пір, як ми почали класифікувати демонів. Якщо повернутися до прикладу з капітаном Ловетт, ми знаємо, що у неї одинадцятий рівень, враховуючи те, що її Грифон - демон десятого класу і Кліщ - першого. Що ще?
- Рівень може вирости, - сказав Малік після паузи.
Гудвін сердито шмигнув носом.
- Незадовільно. Відповіддю є те, що рівень з плином часу зростає сам по собі в різному темпі у кожного прізивателя. Хоча процес може бути прискорений стараннями прізивателя. Капітан Ловетт не з народження мала рівень, необхідний для упіймання і контролю Грифона. Вона поліпшила його постійним використанням заклинань, входженням в ефір і регулярними битвами і ловом інших демонів. Деякі Прізивателя за все життя не можуть домогтися більше, ніж п'ятого рівня, тоді як інші починають з п'ятого і досягають двадцятого або близько того. Так, чому б вам це не записати? - гаркнув Гудвін, знову забризкавши учнів слиною.
Решта дістали пергамент з сумок і почали записувати. Флетчер похмуро втупився на свої руки, усвідомлюючи, що у нього немає ні того, ні іншого. Всі інші ще тиждень тому знали, що приїдуть в Академію, і привезли потрібні речі, але Флетчер забув закупитися за ті кілька днів, що він провів тут. Гудвін розлютився, коли помітив, що Флетчер ледарює.
- Флетчер, чи не так? - прогарчав він.
- Так, сер, - відповів Флетчер, від сорому опустивши голову.