Любов, згідно з концепцією Фромма, що не вроджений дар, а мистецтво; оволодіти ним можна лише в результаті практики любові, головним результа- том якої стає віра в іншої людини, в його можливості, в його особистісний розвиток. Практика любові передбачає дисципліну як ви- вательность до себе; зосередженість, вміння слухати партнера, жити на-
66 Глава 2. Основні характеристики сім'ї. подружні стосунки
вартим, відчуваючи життя в її кожній миті; терпіння і труд над здобуттям майстерності.
У гуманістичної психології А. Маслоу розглядає потребу в любові як одну з базових потреб людини, що утворюють, поряд з фізіологічними потребами, потребою в безпеці, в самоува- жении і ієрархічну структуру. Вона будується за ти-
пу піраміди, де кожна потреба, яка займає більш високе місце в ієрархії, грунтується на попередніх і може бути задоволена лише за умови задоволення потреб нижніх шарів піраміди. У цій ієрархії потреба в любові і прихильності грунтується на потребно- сти в безпеці. Відповідно, якщо фрустрирована потреба в бе- пеки, то адекватне прояв і задоволення потреби в люб- ви утруднено. Подібно до Фромма, Маслоу виділяє два типи любові: дефіцітарнуюлюбовь, в якій основною функцією любові є вос- конання дефіциту задоволення потреб особистості, і любовьби- ку, в якій сама активність любові виступає як самоцінність. Дефі- цйтарная любов виконує інструментальну функцію - любов як засіб отримання благ, привілеїв, переваг. Буттєвий любов аль- труістічна, в ній головне - благо партнера, його успіхи, безкорислива по- міць йому, готовність до самопожертви. Буттєвий любов способству- ет самоактуалізації особистості.
§ 3. Розвиток любові як почуття. 67
лубляет свідомість людини, оскільки в ньому виникає ніжність до іншої людини як усвідомлення його потреб, бажань і почуттів; злиття з лю бімим відкриває нове буття особистості. Любов - це переживання своєї здатності робити приємність іншому, завдяки чому відбувається вихід особистості за межі свого Я. Нарешті, в любові формується спо можності віддавати і приймати. Якщо баланс цих двох процесів наруша- ється, то порушуються і відносини любові. Прагнення лише віддавати, не беручи взамін, виявляє тенденцію домінувати над партнером. Прагнення брати, не віддаючи натомість, призводить до спустошення. Любов - це процес активного творчості, тому, вважає Мей, любов і воля - нероздільні. Любов - це особистісний вільний вибір, здійснення любові вимагає участі волі. Мей пише, що люди «люблять і волеют світ». Люблять - значить формують світ, привносячи в нього частину самих себе. Воле- ють - значить творять світ своїм рішенням. Парадокс любові, по Мею, заклю чає в поєднанні високого рівня усвідомлення самого себе як особисто-сті в стосунках любові і найвищого ступеня заглибленості в іншої людини.
К. Роджерс значно збагачує наші уявлення про любов як про- процесі спілкування і встановлення відносин, вводячи вимогу конгруентнос- ти - внутрішньої чесності особистості щодо свого внутрішнього світу, що виключає самозвинувачення і самозахист. Конгруентністю комунікація, чесна, щира, безоціночне, позбавлена спроб маніпулювання партнером і заперечує «подвійний стандарт» вимог і прав для себе і партнера, є основою сімейного спілкування. Одним з найбільш перспективні напрямків психологічної та психотерапевтичної роботи з сім'єю справедливо вважається оптимізація спілкування між подружжям, ро- дителями і дітьми на основі засвоєння принципів і технік конгруентного спілкування.
Проблема генезису і розвитку любові - одна з найменш розроблених в психології емоцій. Тут можна виділити функціональний і власне онтогенетический аспект.
Процес функціонального розвитку любові можна простежити, основи-ваясь на класичній роботі Стендаля «Про любов» (1822). Ключовим по- заняттям, яке розкриває сутність становлення відносини любові, являє- ся «кристалізація».
Як народжується любов?
Перший етап - восхіщеніепредметомлюбві. Щось в іншій людині привертає нашу увагу, вражає нас, змушує зупинитися, почув- відати захоплення. Іноді - красива зовнішність, хода, голос, іно
68 Глава 2. Основні характеристики сім'ї. подружні стосунки
гда - тонке судження, глибока думка, іноді - вчинок, сміливість, бла городство, доброта. Краса, за Стендалю, неодмінна умова народження любові: «Краса для народження любові необхідна, як вивіска. Потрібно, щоб неподобство не представляло перешкоди ». Вивіска зупиняє, привертає увагу, неподобство може відштовхнути. Однак сама краса - це не тільки краса фізична, краса тіла. Це і краса розуму, по-Чи, духу людини. Отже, початок зародження любові пов'язано з виділенням майбутнього предмета любові з оточення і чудовою емоційно позитивної його оцінкою. Переживання захоплення наділяє партнера в ваших очах винятковістю і ставить його в центр вашої уваги.
Другий етап - ізученіепредметалюбві. Всебічне дослідження партнера, підвищена чутливість до всіх його поведінковим прояв- леніям, зовнішнім виглядом, суджень. Тут ще немає любові, присутній тільки доброзичливий інтерес до особистості партнера і неусвідомлена симпатія, обумовлена захопленням.
Третій етап - зарожденіелюбвііперваякрісталлізаціячувств. За- народження любові пов'язано з переживанням насолоди від виду її предмета і спілкування з ним. Вирішальне значення для розвитку любові має перша кристалізація почуттів. Стендаль називає її особливою діяльністю розуму, спрямованої на наділення предмета любові всіма можливими достоінст- вами. Особистість партнера піддається систематичної позитивну оцінку. Інформація про партнера селектіруется і проходить особливу обработ- ку - перебільшення достоїнств, ігнорування або перекручування недостат- ков (обертання їх на переваги), що призводить до «згущення достоїнств і чеснот» партнера і ідеалізації його образу. Якщо немає реальної близькості і спілкування з партнером, настає кристалізація вооб- ража дозволу.
Четвертий етап - рожденіесомненія. Ідеалізація образу партнера в певний момент повертає носія почуття любові до самого се- бе і народжує сумнів в тому, наскільки ж він сам гідний любові свого обранця, такого поважного, вчиненого і «богоподібного» істоти. Це етап виникнення орієнтування на себе як можливого об'єкта любові, початок пошуку відповіді на питання: «Чому і за що мене люблять?»
П'ятий етап - втораякрісталлізаціячувств. Отримання подтвержде- ня наявності відповідної любові направляє процес самодослідження і са моразвітія особистості в бік виділення і культивування в собі промінь- ших якостей і достоїнств, якими вона вже володіє, які хоче бачити в собі і якими її наділяє предмет любові. Друга кристалізації ція почуттів - це особистісне зростання в напрямку вирощування в собі тих достоїнств, які зроблять людину невідпорним, обраним, люби мим. Отже, на п'ятому етапі розвитку любові відбувається інтенсивний лич- логий зростання носія почуття любові в контексті побудови відносин зі значним Іншим.
§ 3. Розвиток любові як почуття 69
Ключове значення для розуміння психологічних механізмів влия- ня відносин любові на розвиток особистості мають етапи першої і другої кристалізації, по суті представляють собою процес ідеалізації образу партнера (предмета любові) і власного образу. B.C. Соловйов рассма- трівал ідеалізацію в її позитивному значенні як здатність бачити в партнері не тільки ті властивості і якості, якими він вже володіє, а й ті, які могли б бути. Уміння побачити в партнері потенційні, по- ка ще приховані від інших гідності і досконалості і поставитися до нього так, ніби вони вже реальність, будувати своє спілкування і поведінку, вже вчи- тивая ці потенційні переваги, становить велику мудрість люб- ві. «Обожнювання улюбленого істоти» необхідно для того, щоб твої досконалості, поки ще приховані не тільки від інших, але навіть і від тебе са- мого, що існують ніби в проекті того, яким ти міг би стати, побачив у тобі твій партнер і експлікував в близькому спілкуванні і діяльності, з- здавен необхідні умови для їх інтеріоризації. Ідеалізація образу партнера - це своєрідний «кредит довіри», що видається коханому че- ловека, будь то батьківсько-дитячі або еротичні відносини. Друга кристалізація є цілеспрямовану роботу особистості над собою, що реалізує цілі саморозвитку та самовдосконалення. Психологічний сенс першої кристалізації полягає в тому, що в образ партнера і в образ Я особистість включає потенційні якості і будує свої відносини з партнером, орієнтуючись на ці якості як ре- ально існуючі. Сенс другої кристалізації полягає в целе- направленому саморозвитку, роботи над тим, щоб «підняти себе» до партнера. Відносини любові - це зона найближчого розвитку особистості, перш за все в аспекті формування здатності до самореалізації та са моактуалізаціі.
При загалом позитивну оцінку кристалізації, має крайнос- ма ідеалізацію образу партнера, необхідно враховувати і можливі не- гатівние наслідки цього процесу. Ідеалізація може стати причиною серйозних порушень міжособистісних відносин і спілкування з партнером в тому випадку, коли ідеалізований образ вступає в протиріччя з ре- альних якостями партнера (тобто виходить за межі позначеної ви- ше зони найближчого розвитку) або коли кристалізація НЕ сопровожда- ється реальною роботою особистості по самостроітельства.
Цікаву модель функціонального розвитку любові стосовно підліткового і юнацького віку пропонує П.П. Блонський. Полі- мізіруя з Фрейдом в питанні про початкової інфантильною сексуальності як фундаментальної характеристики розвитку особистості, Блонський у своїй блискучій роботі «Нариси дитячої сексуальності» (1974) виділяє і простежує чотири основні стадії розвитку любові в онтогенезі, ста-
70 Глава 2. Основні характеристики сім'ї. подружні стосунки
вя в центр розгляду підлітковий і юнацький вік. На першій стадії вперше виникає потреба в еротичній любові, обусловлен- ная процесом статевого дозрівання. Це час, забарвлене переживанням
«Томління», незадоволеності, самотності, страху, туги, апатії. Друга стадія пов'язана з любовної сенсибилизацией і усвідомленням потреб-ності любити, початком пошуку об'єкта любові. Цікаво, що усвідомлення потреби передує виникненню самого почуття. Завдання влю- битися, полюбити виступає для підлітка як значуща, що підтверджує його статус дорослого. Виникає підвищена чутливість до всього, що пов'язано з любов'ю, ніжністю, еротичним потягом. Починаються інтенсивні пошуки об'єкта любові. Для цього періоду характерні крат- ковременной захоплення, мінливість, легковажність. Пошук об'єкта любові є ситуацією випробування нових відносин, їх
вання до себе, моделювання і програвання з різними партнерами, це доросла «гра в любов» методом проб і помилок. Нарешті, настає третя стадія - стадія закоханості. Здійснено вибір об'єкта любові, і гра закінчилася. На цій стадії утворюється єдність переживання сек- суальних потягу і любові. Інтенсивність, яскравість і серйозність почуттів молодої людини досягають піку свого розвитку. На четвертій стадії відбувається все більше зближення з об'єктом любові, встановлюються всі плани відносин, включаючи інтимну фізичну близькість.
Материнська, батьківська любов - перший вид любові, який пізнає людина. Дефіцит і порушення батьківської любові, дисгармоничность дитя-
§ 4. Спотворення і порушення почуття любові 71
ско-батьківських відносин є причиною спотворень і порушень розвитку здатності людини любити спочатку в дитячому віці - в фор- ме порушень прихильності, - а потім і в дорослому - власне кохання (Е. Фромм, К. Хорні, А. Маслоу, Дж. Боулбі , Е. Еріксон, Й. Лангмейер,
• стратегію руху «до людей», яка виявляється в поступливості, конформності, високому рівні потреби в афіліації, підвищеній потребі бути прийнятим, коханим;
• стратегію руху «від людей», виражену в прагненні до ізоля- ції, догляду, відмови від встановлення близьких, інтимних відносин;
• стратегію руху «проти людей» - ворожість, конфронта- цію, спробу підпорядкувати собі партнера.
Зрілої любові здорової особистості Хорні протиставляє «невротичну» потреба в любові і «невротичну» любов. Невротічес- кая потреба в любові - це перебільшена потреба людини в емоційної прихильності, позитивній оцінці себе з боку оточуючих і підвищена чутливість до фрустрації цих потреб-ностей, що виявляється в непомірному страху відкидання, реального чи уявного.
Невротична любов, на відміну від любові здорової особистості, нераз борчіва, що не насичується і нав'язлива. Нерозбірливість невротичної люб- ви проявляється в тому, що її носію хочеться, щоб його любили всі. Зре- гавкоту любов вибіркова - здорова особистість чекає любові, поваги і визнання лише від тих людей, кого любить і цінує сама. Ненасищае- мість - ненаситність любові проявляється в тому, що людині постійно потрібні підтвердження своєї значущості і винятковості для партнера, докази любові словом і (або) дією, в той час як
«В нормі» підтвердження сформованих відносин і почуттів партнерів, їх
своєрідне «озвучування» стає необхідним лише в нестабільний
72 Глава 2. Основні характеристики сім'ї. подружні стосунки
них ситуаціях невизначеності, при зародженні відносин любові або в ситуації кризи відносин. Людина, що вимагає уваги партнера, виправдовує цією метою будь-яких заходів - провокації, виклик на скандал, з'ясування стосунків. Таку любов характеризують високий ступінь рев- ності, нав'язливість, прагнення будь-що-будь зберегти свою ис виняткових для партнера за принципом «мета виправдовує засоби»: в хід ідуть погрози, шантаж, волання до жалю, спроби «купити любов» партнера . Дія захисних механізмів, націлених на зменшення тривоги, пов'язаної зі страхом бути відкинутим, в залежності від страте- гії, яка реалізується невротичної особистістю, може мати наслідком прагнення до влади, заперечення любові і ізоляцію і емоційну дис- танцірованность від людей. Однак неадекватність зазначених захистів при- водить лише до все більшого зростанню тривоги і чутливості лич- ності, до депривації потреби завжди, скрізь і всіма щоб її любили.
У разі порушення дитячо-батьківських відносин, згідно Фром- му, можна спостерігати такі види відхилень в любові: любов нар- ціссіческую, невротичну, псевдолюбовь в формах сентиментальною (любов-поклоніння) або маніакальної (любов-переслідування) любові.
§ 4. Спотворення і порушення почуття любові 73
Нарциссическая, по суті егоїстична, любов є результатом незадоволених потреб в материнському прийнятті. Людина перед шанує модус «брати» модусу «давати», щоб її любили, але не любити са мому. Відносини носять яскраво виражений споживчий характер.
Невротична любов (у вузькому сенсі слова, оскільки всі перечис- лені види любові, безумовно, відносяться до невротичної) являє собою спотворення відносин між партнерами внаслідок проекції власних проблем на партнера або на дітей, які виступають в такому випадку лише як засіб досягнення людиною власних цілей, інструмен- тому дозволу його проблем.
Псевдолюбовь реалізує «голод і відчай поклоняється». Отли- чительной особливістю любові-поклоніння є, по суті, равноду- шие до істинної особистості предмета любові і до реальних відносин з партнером. Любов-поклоніння будується в світі мрій, фантазій і вообра- вання, втілюючи стратегію догляду та ігнорування реальності. Сентімен- тальная любов «реалізується» або в минулому, або в майбутньому ( «як все у нас було / буде добре»). Вона культивує ідеалізований (іска- ваний) образ відносин. В цьому випадку значущий Я і мої почуття, а лич ність партнера - всього лише декорація, фон, на якому розгортаються Наші Відносини відповідно до запропонованим невротичної лічнос- ма сценарієм.
Любов-переслідування, або маніакальна любов, характеризується одержимістю, пристрасної закоханістю, нав'язливістю і настойчівос- ма в досягненні мети. Вона настає раптово (обрушується як лаві- на), відрізняється лабільністю, різкими перепадами почуттів і відносин до партнера, чергуванням маніакальної і депресивний фаз за принципом