Якість мови, як ознака успішності людини
Степанова І.В.,
канд. біол. наук, кінезіології, член асоціації психотерапевтичної кінезіології
«Із плоду уст людини насичується її шлунок, уст своїх він насичується».
Притчі, 18.20.
Перш за все, познайомимося з тим, що таке мова, з процесами вираження мови і сприйняття мови.
МОВОЮ називається процес практичного застосування людиною мови з метою спілкування з іншими людьми.
Сама мова самостійним видом діяльності не є. Хто говорить або пише завжди переслідує певну мету. За А.Н.Леонтьеву і А.А.Леонтьева (1969, 1975), мова - це сукупність мовних дій, включених в загальну систему діяльності людини, ніж щось самостійне.
Мова здійснюється за допомогою мови.
В. Гумбольдт (1984) стверджував, що мова дана ззовні, але це не заважає людині використовувати його, як інструмент пізнання і організації свого суб'єктивного досвіду.
Мова являє собою безперервну діяльність духу, що прагне перетворити звук у вираження думки.
Далі В. Гумбольдт (1984) говорить, мова є головна діяльність не тільки людського, але і національного духу - духу народу зокрема. Дух народу і мова тісно пов'язані.
А.А.Леонтьев (1969) писав, що сутність людського мови - виключно психічна. Існування і розвиток мови обумовлено чисто психічними законами. Мова як психічне явище існує тільки в душах людських.
Мова - духовна діяльність.
Мова - це умова думки. Мова є мислення, виражене звуками. Він втілює в звуках процес мислення. Мова, за допомогою звуків може з фотографічною точністю відобразити найтонші нюанси розумового процесу.
В. Гумбольдт (1984) відзначав, що практична діяльність людей підпорядковується мови, як творцеві існуючого світу. Мова є одночасно і знак, і відображення.
Мова є умова спілкування.
Н.І.Жінкін (1982) відзначав, що мова заснована на товариському характері людини і його потреби втілювати свої думки в словах.
Мова регулює діяльність людини.
Прийнято вважати, що мова регулює діяльність людини.
Л.Блумфільд (1965) вважав, що мовне спілкування застосовується в сферах життєдіяльності людини, для того щоб висловити потреби і вчинити дії щодо їх задоволення. На думку Л.Блумфільда, мова є засобом вирішення практичних завдань і її основна функція - регуляція діяльності людини.
Суть процесу виробництва мовного висловлювання полягає в переході від думки до слова.
Розуміння сенсу засноване на тому, що людина співвідносить сказане з дійсністю, зі своїми знаннями про неї, зі своїм досвідом.
Слова є символом, т. Е. Виступають об'єктом уваги свідомості. Людина чує одне, а бачить інше. Затримка при сприйнятті слова викликається тим, що у свідомості виникають 2 об'єкти уваги. Один об'єкт уваги - чутні слова, інший об'єкт уваги - видимий об'єкт. Людина прагне до осмисленого сприйняття побаченого і почутого. Йому доводиться робити вибір, який сенс для нього є пріоритетним.
Сприймаючи мова, людина співвідносить сказане з дійсністю і зі своїми знаннями про неї. Він розуміє дійсність своїм розумінням. Якщо його розуміння входить в конфлікт з дійсністю, то людині потрібно за допомогою розумових процесів перебудовувати своє неправильне розуміння, прагнучи до усунення конфлікту.
Людина при сприйнятті та інтерпретації мови вибирає найбільш ймовірне тлумачення, яке співвідноситься з його поданням з дійсності.
Часто минулий досвід може вплинути на розуміння слів і фраз. Цей вплив може бути, як позитивне, так і негативне. Позитивним вплив минулого може бути тільки тоді, коли в минулому досвіді, людина знаходить приклад, що допомагає змінити ситуацію в цьому на краще.
Процес сприйняття мови не є пасивним процесом. При сприйнятті мови людина проявляє активність. Він спирається на свій минулий досвід, як мовний, так і не мовної та здійснює прогнозування.
Такого роду особливість сприйняття пов'язана з дією психологічного механізму імовірнісного прогнозування, який є частиною психологічних механізмів процесу сприйняття.
Розуміння вибірково. Вибірковість сприйняття і розуміння мови визначається важливістю мови і слів, які потрапляють в поле уваги слухача. Вибірковість допомагає слухачеві вибрати НАЙБІЛЬШ ЗНАЧИМІ для нього об'єкти або сторони об'єкта почутого.
Вибірковість є проявом активності слухача.
Все вищесказане призводить до розуміння, що якість мовлення, як висловлюваної і сприймається залежить перш за все від психоемоційного стану людини. Наскільки воно позитивно, настільки позитивна буде його мова і сприйняття мови.
Наскільки творча мова, настільки успішний буде людина в теперішньому часі. Для того, щоб зробити мову більш творчої слід: говорити про те, що є зараз, говорити про справу, а не про себе. Відмовитися від руйнівних слів, які виражають: контроль за кимось або за чимось, залякування, жорстокість відносини, звинувачення, сексуальне насильство, влада над кимось, безвідповідальність поведінки, маніпулювання кимось, грубість, образливі слова, утиск, Вражений, негативні слова по відношенню до влади, зло, тугу, печаль, агресію, антагонізм, ворожість, страх втрати, байдужість, роз'єднаність, заклик до смерті за своєю емоційно-смисловий домінанти.
Бажано замінити слова хочу на бажаю, повинен на можу, не подобається на так є. Прибрати з ужитку вираження «як завжди», «як завжди», «як у всіх», «якби, то», прибрати дієслово «не знаю», слова з частками «нібудь-, дещо». Відмовитися від негативних жартів і чорного гумору.
Бажано, говорити слова, які виражають: довіра, відданість, відповідальність за слово і діло, відкритість, добре ставлення, турботу, повагу, любов, налаштованість, прийняття, інтерес до життя, рівноцінність, єдність, ентузіазм.
Перш за все, це:
- Оригінальність (структура мислення);
- Лобова частина ВИЩЕ тім'яної (безліч ідей, структура мислення);
- ВЕЛИЧИНА ВЕРХНЬОЇ ГУБИ (стиль словесного самовираження);
- ВЕЛИЧИНА І форму підборіддя (войовничість, структура автоматичного вираження);
- СПІВВІДНОШЕННЯ губ і підборіддя (автоматичний відповідь, структура автоматичного самовираження);
- РОЗТАШУВАННЯ КУТОЧКІВ РОТА (звичні очікування, структура погляду на життя в даний момент).
Робота всіх цих структур тісно пов'язана з якістю слів, вимовлених і почутих. Чим творчої слова, якими користується людина, тим яскравіше виражена його індивідуальність, тим більш творчим стає його вираз у всіх сферах життя.
Роблячи вибір стежити за якістю вимовлених слів, людина робить вибір відкрити для себе ті можливості досяжного, які будуть стверджувати в ньому впевненість у собі, позитивний погляд на світ, допоможуть йому вибудувати бажані взаємини, розкрити творчий потенціал. Це все буде стверджувати в ньому стан життєвого успіху.
Список використаної літератури: