Нічего.Не всім же вчиться в престижних заведеніях.Судьби у людей складаються по разному.Главное. що б людина була гідний. А де він навчався і що з ним було це не так важно.Мне шкода таких людей. Тому що їх зазнала судьба.Я знаю по собі. що означає рости без родітелей.Я пізнала смак гіркоти самотності і равнодушія.Душа болить до цих пор.Хотя розумію. що це все прошлое.І треба вміти відпускати негатів.Ето може гальмувати. якщо зациклюватися на минулому. людини в його развітіі.В розвитку його долі.
Розмови про те. що люди не мають вищої освіти. елітного житла. закордонний. паспортів і так далі. не люди. це не правільно.Люді ми все.Я головне достоїнство людини. в його душі. На це треба дивитися в першу очередь.Даже якщо у людини взагалі немає освіти. я не буду на це дивитися. якщо це хороший і гідний чоловік.
У житті різне буває. Одні вчаться в звичайних школах. А інші в цей час навчаються в інтернатах. Там своє життя зі своїми жорсткими правилами. Це важко коли від тебе відвертаються твої друзі і подруги. Коли їм мами забороняють з вами спілкуватися. І в одну мить ви залишаєтеся одна. Але роки летять. І ви потім зустрічаєте свої подруг і вони знову хочуть з вами дружити тільки ви самі не захочете дружити зі зрадниками. Діти в інтернаті отримують краще знання та й життя там вчать більше. Інтернати виховують людини жорсткій дисципліні. Правда не всі вчителі ставляться добре до свої вихованцям. Багато перегинають палицю. Навіть незважаючи на те, що у багатьох є батьки. Шкода тільки що багато виходять звідти і не знаю толк в грошах. А витрачають їх наліво і на право. Шкода, що в нашому сучасному суспільстві люди не розуміють слово інтернат. І ще не розуміють що кожен туди може потрапити. Сумно, що багато дізнавшись а тому, що ти вчилася в інтернаті відразу лякаються. Немов це в'язниця. Ну і є хороші люди і розумні яких це не лякає. Тому, що якщо розібратися в цьому немає нічого страшного. Багато причин є за якими, можна потрапити в інтернат. В інтернаті багато розумних хлопців вчиться. Так, що не треба думати, що там вчаться не той, якого навчають діти.
У мене чоловік навчався в інтернаті і що тепер повіситися чи що. ) Люди, які виросли в інтернаті, зовсім інші. З ними буває складно, не сперечаюся, особливо в сім'ї. Адже вони не росли в родині і не знають багато чого. Метод спостережень їх нічому сімейному не навчив. А в інтернаті вихователі цьому не вчать.
Але все це зовсім не означає, що людина, яка виросла в інтернаті не гідний дружби, любові, турботи. Всі ми живемо на цій планеті, щоб взаємодіяти з іншими, щоб любити інших. Не потрібно для цього вибирати тих, кого любити набагато простіше. Дітей адже ми не вибираємо, може і інвалід народитися, і дбаємо про них, то ж стосується друзів і подружжя. Нехай вони будуть такими, якими вони є?
І що ж!? А це хіба показник, що людина поганий і морально глуп.Нет.Пріведу приклад, у нас в класі вчилася дівчинка одна, не тягнула навчання, тільки тому що її мама сама майже не грамотною людиною била.Всё говорили, що в Радянські часи немає жодного не грамотного человека.Да може в місті, але не на селі, де господарство було, після війни на плечах женскіх.Поетому і дочка не могла навчити чогось. Її перевели в інтернат, для отстающіх.Закончіла школу, вийшла заміж, народила дітей, працює на хорошій посаді (бо далі пішла вчитися) Все від можливості залежить і бажання.
Відразу виникне питання, чому людина вчилася не в звичайній школі, а в інтернаті. Є люди. спілкуються нормально, але туго міркують, чи в математиці слабенькі. Бувають пишуть погано, ніяк не піддаються навчанню. Такі люди можуть бути переведені в інтернат зі звичайної школи або відразу з саду туди спрямовані. Але це цілком нормальні люди, якщо їх навчити певної професії, то вони будуть все робити справно. Якщо дівчина вчилася в інтернаті нічого страшного, навіть краще, буде менше розмовляти і ставити незручних запитань. Хлопці таких люблять