Відповідно до положень Гаазької конвенції, всі офіційні документи підлягають легалізації саме в тій країні, де вони були видані. Цю процедуру необхідно виконувати чітко і правильно, інакше виправити допущені помилки в процесі поїздки за кордон буде практично неможливо.
Але як перевірити апостиль і які нюанси для цього потрібно знати? Давайте розберемося.
Суть процедури апостилювання
Відповідно до російського законодавства, апостиль - це штамп, що підтверджує справжність і наділяє юридичну силу в іншій країні письмовий переклад документів. які видані такими офіційними органами, як:
- Міністерство юстиції,
- Міністерство закордонних справ,
- Міністерство освіти і ін.
Штамп ставиться або на засвідчується переклад документа, або на окремий лист, який підшивається до нього.
Ціна апостилювання залежить від виду документа, інстанції і країни, куди він подається. Що стосується класифікації, то всі документи діляться на:
- приватні (апостиль диплома, атестата, архівних довідок (про несудимість, з місця проживання, про стан здоров'я), навчальних програм і т.д.),
- нотаріальні (аффідевіти (письмові свідчення, які даються під присягою), довіреності, заяви та ін;
- юридичні (свідоцтва про реєстрацію, статути та ін.);
- апостиль ЗАГС (свідоцтво про шлюб, народження, розлучення та ін.).
Наприклад, штампи на довідки ставлять переважно в Міністерстві закордонних справ. Нотаріальні, юридичні та документи, видані РАГСом, необхідно апостилювати в Міністерстві юстиції. А документація, яка відноситься до освіти, завіряється виключно в профільній організації, тобто в Міністерстві освіти Російської Федерації.
атрибути апостиля
Існує ряд обов'язкових елементів апостиля. Якщо хоча б одного з них не буде, це вважається грубою помилкою - і штамп стане недійсним!
Перший атрибут - заголовок, який являє собою напис Apostilleна французькою мовою. Далі вказуються:
- країна,
- назва установи, що видала документ і яка здійснила апостилювання документів,
- Місто,
- дата видачі,
- номер реєстрації штампа,
- прізвище, посада і підпис того фахівця, який поставив штамп.
Що ж стосується мови заповнення, то Гаазька конвенція допускає можливість поставити апостиль не тільки державною мовою країни, а й англійською або французькою або обох.
Є два способи оформлення консульської легалізації з апостилюванням.
У першому випадку (в таких країнах, як Австрія, Бельгія, Великобританія, Італія, Нідерланди, Португалія, Швейцарія, Франція) спочатку здійснюється переклад документа, що посвідчує нотаріус. Перший апостиль ставиться безпосередньо на оригінал або на нотаріально завірену копію документа, а другий - уже після того, як було здійснено нотаріальне завірення.
У другому випадку штамп ставлять безпосередньо на документ. При необхідності робиться його акредитований переклад відповідно до вимог іноземного посольства (наприклад, Іспанії, Італії, Франції) та ставиться консульська друк.
Але важливо знати, що апостилюванню не підлягають наступні документи (як оригінали, так і дублікати):
- паспорта,
- посвідчення особи,
- технічного паспорта автомобіля,
- військового квитка,
- трудової книжки,
- дозволу на носіння зброї і т.д.
Забороняється також легалізувати папери, що стосуються митних, комерційних або фінансових операцій.