Як розвивалася метеорологія? Це виражалося насамперед у вигляді прикмет про погоду, які встановлювалися з урахуванням характеру діяль-ності людей - скотарства, землеробства, мореплавства. Напри-заходів, в стародавній Греції (за 500 років до н. Е.) Деякі узагальнено-ні відомості про таких важливих для мореплавання явищах пого-ди, як вітри, грози, шквали, записувалися на кам'яних до-щічках і вивішувалися в приморських містах . Цілком наукове і більш широке вивчення властивостей атмосфери стало можливим лише після винаходу перших метеорологічних приладів - термометра (в кінці XVI ст.) І барометра (в середині XVII ст.) Незабаром після цього в ряді країн були організовані перші метеорологічні станції, які проводили спостереження над погодою за допомогою створених на той час приладів.
Систематичні метеорологічні спостереження в Росії були розпочаті за наказом Петра I в 1722 р спочатку на єдиною метеорологічної станції в Петербурзі, а з 1733 року - на першій в світі регулярно працювала вже мережі станцій, ор-ганізовать Великої Північної експедицією. Деякі з них, наприклад, в Казані, Екатірінбурге, Іркутську, Якутську, продолжа-ють безперервну свою роботу і до теперішнього часу.
У розвитку вітчизняної метеорології особливо велика б-ла роль геніального російського вченого М. В. Ломоносова. У його великий і різнобічної наукової діяльності метеорологія, як одна з природних наук, займала чільне місце. Він сам виробляв метеорологічні спостереження, винаходив і будував деякі прилади, як, наприклад, компас-анемометр (для оп-ределенном сили вітру) та морський барометр «для передбачення бурь на море». Чи не чутливий до морської хитавиці і поштовхів, барометр Ломоносова був використаний на кораблях російського флоту раніше, ніж де-небудь. Ломоносов вважав, що метеорологія- це «найкраща частина натуральної науки» і що її вивчення «немає нічого роду людського корисніше».
Особливо важливе значення Ломоносов надавав прогнозу погоди. Він справедливо вказував, що на шляху успішного раз-рішення цієї практично важливої проблеми є исключитель-но великі труднощі, що «навряд збагненно бути здається. але все працями придбати можливо ». З цією метою він перший вказав на необхідність створення регулярно діючої мережі метеорологічних станцій, на важливість і необхідність изу-чення високих шарів атмосфери.
Незважаючи на величезні труднощі, на які, наштовхувалася російська наука в минулому, все ж ряду прогресивних російських вчених вдалося в подальшому в значній мірі здійснювала-вити задуми Ломоносова. Поряд з деяким розширенням метеорологічних станції в 1849 р Російської Академії Я. Купфер ціною великих зусиль домігся організації обсерваторії (нині Головної геофізичної обсерваторії), що представляла собою один з перших центральних метеорологічних інститутів в Європі і є тепер одним з найстаріших наукових установі нашої країни .
Розвиток торгівлі і мореплавання ставило перед метеоролого-гією завдання практичного характеру - узагальнення накопиченого-го матеріалу спостережень і застосування його, в першу чергу, для потреб морського флоту.
Великий внесок у справу розвитку метеорологічної науки і служби погоди в Росії внесли російські всесвітньо відомі вчені Д. І. Менделєєв, А. І. Воєйков, П. І. Броунов, А. В. Клосеовекін, Б. І. Срезневський, Б. П . Мультановський і ін. Їм належить заслуга по розширенню мережі метеорологічних-ських станцій, вивчення кліматичних і погодних особливостей Росії і створення перших наукових методів передбачення пого-ди. Багато з їхніх наукових праць не втратили свого значення і до теперішнього часу.
В даний час в нашому країні діє близько 5 тисяч метеорологічних станцій і постів, розміщених сравнітель-но рівномірно по всій території Росії. Вони є і в са-мій глибині Арктики, в районі Північного полюса. Основним призначенням северополярних станцій є вивчення складність ного гідрометеорологічного режиму цього району, знання ко-торого необхідно для забезпечення правильного і ефективно-го використання Північного морського шляху, а також для реше-ня ряду наукових проблем. Ряд російських ме-теорологіческіх станцій створені також в Антарктиді (Мирний, Схід, Піонерська та ін.).
Відповідно до потреб народного господарства, яке не може миритися з матеріальними збитками від стихійних явле-ний, незмірно зросла і кількість оперативних і наукових центрів метеорологічної служби: бюро погоди, гідрометео-рологіческіе бюро. Центральний інститут прогнозів, республі-Канський науково-дослідні гідрометеорологічні ін-ститут, Центральна аерологічна і Головна геофізична обсерваторії. Інститут фізики атмосфери АН Росії та ін.
Вчені-метеорологи А. А. Фрідман, Н. Е. Кочин, В Н. Оболенський, Н. Л. Таборовський, П. Н. Тверській і багато інших внесли великий вклад в справу розвитку вітчизняної метеорологічної науки, зробили в області синоптичної ме теорологіі ряд цінних наукових відкриттів і удосконалень, які підняли вчення про передбачення погоди на нову, більш високу ступінь.
Метеорологія має цілком певне практичне зна-чення для морського флоту, як і для всього народного господарства Не випадково, що ця наука бере свій початок у мореплавців. Старий вітрильний морський флот в усі минулі часи знахо-дився в дуже великій залежності від погоди. Незнання закономірностей в її зміні часто призводило до загибелі багатьох, навіть досвідчених моряков.В наш час залежність морського флоту від погоди, благо-даруючи величезному технічному прогресу, безсумнівно, зменш-лась, проте далеко ще не зникла. У переважній блешні-стве випадків погода сприяє або, у всякому разі, не викликає особливих порушень в діяльності морського флоту. Але в тих випадках, коли в районі плавання суден відбувається різке погіршення погоди, це так чи інакше позначається на со-стоянні деяких суднових установок, вантажів, що перевозяться, кричу-дии лову риби і па самому судні. Так, вітер, діючи на по-поверхню судна, викликає його знесення. Сильне вітрове хвилювання може викликати затримки під час перевезення, поломки окремих частин судна і навіть його загибель. Тумани і опади, погіршуючи ві-ність, викликають труднощі і орієнтуванні. Різке зниження температури повітря (до негативних значень) призводить до обмерзання судна, знарядь лову риби та т. П. При цьому в море можуть з'явитися первинні форми льоду, а потім і людства, що представляє собою небезпечне явище, особливо для деревян-них судів.
Ігнорування метеорологічних умов може привести до різного роду аварій і невиконання намічених планів. Робота судноводія тому вимагає неодмінного врахування гід-рометеорологіческіх факторів. Уміння орієнтуватися в лю-бій метеорологічну обстановку, передбачати хід її розвиток і в зв'язку з цим правильно оцінювати навігаційну обстановку - все це є обов'язковим для кожного штурмана сучас-ного морського флоту. Знання основ метеорології і простей-ших методів передбачення погоди, а також вміле використан-ня метеорологічної інформації органів Гідрометеослужби допомагають судноводіїв забезпечувати успішне виконання за-Сейчас і безаварійне плавання.