1. Створення Іноземного легіону
До моменту сходження Луї-Філіпа на престол в країну з різних причин і з різними цілями в'їхало досить велике число іноземців. Крім цього, в рядах французьких військ служило чимало НЕ-французів. Монарх вирішив зібрати, образно висловлюючись, все яйця в одну корзину.
Франція планувала колонізувати Алжир, були потрібні війська, які можна було б відправити за кордон, не надто послабивши при цьому внутрішні гарнізони. Основою нового підрозділу став полк Régiment de Hohenlohe, яким командував німецький князь і французький маршал Людвіг Алоїс фон Гогенлое-Бартенштайн.
Підрозділ отримав назву "Іноземний легіон" з кількох причин. По-перше, сили легіону можуть використовуватися для ведення військових дій тільки за межами континентальної Франції. По-друге, в число перших солдат увійшли уродженці Італії, Іспанії, Швейцарії, інших європейських країн, а також французи, у яких були проблеми з законом. Офіцерів набирали з числа тих, хто служив ще за Наполеона.
Створивши Іноземний легіон, Луї-Філіп I вбив, що називається, двох зайців: отримав війська для колонізації Алжиру, а заодно - можливість мирно і цілком законно відправити за межі країни всіх, хто так чи інакше міг становити загрозу для внутрішнього спокою держави.
2. Бойові операції за участю Іноземного легіону
Бойове хрещення новоспечених легіонерів відбулося в тому ж 1831 році. Практично відразу після організації нового підрозділу було прийнято рішення відправити легіон в Алжир. Ця місія була покладена на сім батальйонів під командуванням швейцарського полковника Штоффеля. Операція була проведена успішно і аж до 1962 року штаб-квартира Іноземного легіону перебувала в Алжирі, в Сіді-Бел-Аббесі.
У 1835 році легіонери взяли участь у громадянській війні в Іспанії, надаючи підтримку королеві-регенту Марії-Христині в її боротьбі з Дон-Карлосом, а в 1836 році легіонери здобули першу велику перемогу над військами султана Абд-ель-Кадира.
Практично всі колоніальні війни, які вела Франція аж до початку минулого століття, велися силами Іноземного легіону. У роки Першої Світової війни Іноземний легіон брав участь в бойових діях на Марні, Соммі, і під Верденом в складі французької армії.
Сьогодні сили легіону використовують тільки для захисту інтересів Франції в рамках НАТО або Європейського союзу, для виконання історичних обов'язків (наприклад, в Кот-д'Івуар) або там, де наражаються на небезпеку життя французьких громадян.
3. Традиції Іноземного легіону
В наші дні Іноземний легіон, як і в рік свого створення, знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні у однієї єдиної людини: главі держави, на даний момент - чинному президенту.
У зв'язку з тим, що в перші кілька років на службу до лав легіону надходили персонажі не завжди благонадійні і навіть мають проблеми з законом, виникла своєрідна традиція: не питати у новобранців імена, та й взагалі не цікавитися їх справжньої біографією. Згодом від цього відмовилися.
Служать в рядах легіону на контрактній основі, причому право на це мають лише чоловіки у віці від 17 до 40 років. Термін першого контракту становить 5 років і в подальшому його можна продовжити на термін від півроку до 10 років, за бажанням.
Традиційними кольорами легіону є червоний і зелений. Зелений символізує країну, червоний - кров. Якщо підрозділ легіону знаходиться в бою, то трикутний вимпел Легіону вішається так, щоб червона сторона була нагорі. Білі кепі носять виключно рядові бійці.
Девіз легіону: "Легіон - наша батьківщина". У перші роки служби легіонер практично не контактує з зовнішнім світом і легіон, таким чином, дійсно стає його другою домівкою. Другий девіз, що називається, офіційний - "Честь і вірність" (Honneur et Fidélité). У легіону є і власний герб: граната з сімома мовами полум'я. Зображення в великій мірі стилізовано і вельми схоже на французьку геральдичну лілію.
До речі, марширують легіонери повільніше всіх інших з'єднань: їх швидкість - 88 кроків за хвилину, проти 120 у інших. Пов'язано це з тим, що довгий час марширувати легіону доводилося на піщаних ґрунтах.
- Офіційний сайт Французького Іноземного легіону.
- Жан Брюнон, Жорж Маню. "Історія елітних військ Іноземний легіон 1831-1955".
- Вільна електронна енциклопедія Вікіпедія, розділ "Французький іноземний легіон"
- Вільна електронна енциклопедія Вікіпедія, розділ "Битва при Камерон"