Індексна система оцінки стану тканин пародонта

1. Індекс РМА (папілярний-маргінально-альвеолярний індекс) запропонований Массер (1948) і Парма (1960).

Індекс запропонований для оцінки запального процесу в яснах.

Проводять фарбування ясен у всіх зубів розчином Шиллера - Писарєва (прижиттєва забарвлення глікогену) і визначають її стан по 4-х бальною системою:

0 балів - немає запалення;

1 бал - запалення сосочка ясна (Р);

2 бали - запалення маргінального краю ясен (М);

3 бали - запалення альвеолярних ясен (А).

Індекс РМА розраховують за формулою:

У модифікації Парма:

де 3 - максимальний показник індексу для кожного зуба.

Для оцінки стану тканин пародонта прийняті наступні критерії:

до 25% - легкий ступінь гінгівіту;

25-50% - середній ступінь гінгівіту;

більше 51% - важкий ступінь гінгівіту.

2. Індекс ГІ (GI) запропонований Лоу і Сілнессом (1967).

Характеризує вираженість запального процесу в яснах.

Визначають стан ясен в області 16, 11, 24, 36, 31, 44-го зубів по 4-бальною системою:

0 балів - запалення відсутнє;

1 бал - легкий гінгівіт (незначна зміна забарвлення);

2 бали - середній гінгівіт (гіперемія, набряк, можлива гіпертрофія);

3 бали - важкий гінгівіт (виражена гіперемія, виразка).

Формула для обчислення індексу:

0,1-1,0 - легкий гінгівіт;

1, l-2,0 - гінгівіт середньої тяжкості;

3. Індекс ПІ (PI) запропонований Расселом (1956), введений в практику Девісом (1971); для практики ВООЗ рекомендує використовувати індекс Рассела з додаванням по Девісу для вивчення вираженості запально-деструктивних змін в пародонті.

Оцінюють стан пародонта кожного зуба (наявність гінгівіту, рухливість зубів, глибина зубоясенних кишень) за такими критеріями оцінок:

0 - немає запалення;

1 - легкий гінгівіт, запалення не охоплюють усі ясна навколо зуба;

2 - запалення оточує весь зуб, без пошкодження прикріплення епітелію, пародонтальні кишені відсутня;

4 - так само, як і при оцінці в 2 бали, однак, на рентгенограмі відзначають резорбцію кісткової тканини;

6 - гінгівіт і патологічний зубодесневой кишеню, зуб нерухомий;

8 - деструкція тканин пародонта, наявність пародонтальної кишені, рухливість зубів.

Формула для обчислення індексу:

ПІ = 0,1-1,4 - легкий ступінь пародонтиту;

ПІ = 1,5-4,4 - середній ступінь пародонтиту;

ПІ = 4,5-8,0 - тяжкий ступінь пародонтиту.

4. Індекс Рамфьорда. Індекс запропонований Рамфьордом (1956). Оцінюють два показники: запалення ясен різного ступеня та глибину патологічних зубоясенних кишень.

Досліджують пародонт в області 16, 21, 24, 36, 41, 44-го зубів.

1 - легкий ступінь запалення ясен з будь-якої однієї сторони зуба;

2 - запалення ясен середньої тяжкості (гіперемія, набряк);

3 - гінгівіт з гіперемією, кровоточивість, виразка (пародонтальний кишеню і реакція ясен відсутні);

4 - пародонтальні кишені до 3 мм;

5 - пародонтальні кишені 3-6 мм;

6 - пародонтальні кишені більше 6 мм.

Формула для обрахування індексу:

де # 931; Сi - сума оцінок, n - кількість обстежених зубів.

Індекс Рамфьорда слід використовувати у дітей і підлітків після повного прорізування зубів.

5. Комплексний пародонтальний індекс (КПІ). Розроблено в ММСИ в 1987 р

Методика визначення: візуально за допомогою звичайного набору стоматологічних інструментів визначають наявність зубного каменю, кровоточивість ясен, поддесневой зубний камінь, пародонтальні кишені, патологічну рухливість зубів і при наявності ознаки, незалежно від його тяжкості (кількості), реєструють в цифровому вираженні для кожного обстеженого зуба. При наявності декількох ознак реєструють той, який має більшу цифрове вираження.

0 - патологічних відхилень не визначається;

1 - зубний наліт;

3 - зубний камінь;

4 - пародонтальні кишені;

5 - рухливість зуба.

Залежно від віку обстежують такі зуби:

у віці 3-4 років: 55, 51, 65, 71, 75, 85-й;

у віці 7-14 років: 16,11, 26, 31, 36, 46-й.

Визначають КПІ індивідуальний і КПІ середній за формулами:

0,1-1,0 - ризик захворювання;

1,1-2,0-легкий ступінь захворювання;

2,1-3,5-середній ступінь захворювання;

3,6-6,0 - тяжкий ступінь захворювання.

Індекс CPITN описаний в розділі «Епідеміологія стоматологічних захворювань».

Схожі статті