Після ягнения матки відчувають сильну спрагу. Поїти їх сліду-ет теплою водою, по 1-1,5 л через 1-2 години після ягнения, потім через 1,5-2 год їх поять повторно. Основним кормом в цей час є сіно. Соковитих кормів і концентратів дають небагато. Згодовування велико-го кількості концентратів і силосу іноді викликає підвищену секрецію молока, яке ягня повністю може не висмоктати. На повний раціон з включенням сіна, соковитих кормів і концентратів мат-ку слід переводити на 3-5-й день після ягнения.
Формування сакманов. Щоб зберегти весь приплід, потрібно в перші 5-10 днів життя містити ягнят в дрібних сакманах (рис. 132); в цьому випадку вони швидко відшукують своїх матерів і регулярно смокчуть їх, тоді як у великих сакманах деякі ягнята іноді не можуть відшукати своїх матерів і залишаються голодними, що є причиною їх захворювань, а нерідко і загибелі.
Число маток в сакманах
Маток з двойневимі і Одинцова ягнятами багато чабани содер-жать разом, щоб використовувати рясно-молочних маток з Одинцов для підгодівлі ягнят з багатоплідних виводків. При формуванні маток з двійнятами в окремі сакмани норми годування тварин повинні бути вищими.
При укрупненні сакманов треба звертати увагу на розвиток і стан ягнят. Якщо ягня слабкий, відстав у розвитку, його ще неяк-до днів тримають в маленькому сакмане. Більш того, якщо слабкі ягнята виявляються у великих сакманах, їх відділяють і формують з них невелику групу, покращуючи надалі годування як ягнят, так і їх матерів.
Залежно від природно-кліматичних умов, часу ягне-ня, напряму продуктивності овець і т.д. розмір і кількість сак-манов за періодами ягненія і після можуть істотно змінюватися.
У перший місяць підсосу потреба ягнят у поживних речовинах задовольняється головним чином за рахунок молока матері. Тому ви-сокая молочність маток дуже важлива складова при вирощува-ванні ягнят у підсисний період.
На кожен кілограм приросту ягнят в середньому витрачається близько 5 кг материнського молока. Для отримання середньодобового приросту 250-300 г у віці до 2-2,5 міс. молочність маток повинна складу-лять 1,2-1,5 л на добу. В період лактації кількість материнського мо-лока поступово зменшується, а потреба ягнят у поживних ве-суспільствах постійно збільшується. Тому з 2-3-тижневого віку їх привчають до поїдання концентратів, сіна і соковитих кормів. Кращий концентрований корм для ягнят - вівсянка, а також суміш вівсянки і макухи, з соковитих кормів - подрібнені коренеплоди і доброкач-жавного силос. Добре облистнені сіна ягнятам дають досхочу. Це-лесообразно привчати ягнят до поїдання гілкового корму.
Залежно від місцевих умов, напрямку продуктивності тварин для ягнят у підсисний період можна рекомендувати сліду-ющие приблизні схеми підживлення (табл. 75).
На другому місяці життя загальна поживність кормів, згодовують-мих ягнятам додатково до материнського молока, становить приклад-но 0,20-0,25, на третьому - 0,35-0,40 і на четвертому - 0,60-0,65 корм. од.
У підсисний період заслуговує на увагу кошарно-базовийметод вирощування ягнят. Сутність його полягає в тому, що маток посак-манно виганяють в баз, а ягнят залишають в кошарі (рис. 133). О 12 год. Маток повертають в кошару для годування, де вони знаходяться до 14 год. З 14 до 17 год маток знову випускають в баз. Вночі вони знаходяться в кошарі з ягня-тами. У базу маток згодовують сіно, силос, концентрати.
Мал. 133. сакмани ягнят при кошарно-базовому методі їх вирощування
У південних районах країни, де ягнение проводиться в пасовищний пери-од, маток виганяють на пасовище одних і два-три рази протягом дня їх приганяють в кошару для годування ягнят. У теплу погоду оцаркі для ягнят влаштовують в базу, на тихому, добре прогрівається ділянці.
Практика показала, що занепокоєння маток і ягнят при роздільному змісті їх протягом дня, а також труднощі, пов'язані з відбивши-кою ягнят від маток по кілька разів на день, спостерігаються тільки в перші два-три дні, а потім тварини звикають до встановленого розпорядку .
Перевага кошарно-базового методу в тому, що, перебуваючи в базу або на пасовище, матки спокійно їдять, ягнята їх не турбують, що по-ложітельно впливає на лактацію. Залишені в кошарі ягнята шви-реї привчаються до поїдання кормів, не схильні до впливу непого-ди, менше застуджуються і хворіють.
Підгодовують ягнят в так званих столових - обгороджених спеціальними щитами майданчиках з лазами внизу для проходу ягнят шириною 20-25 см і висотою 35-45 см (рис. 134). Як підживлення-ки ягнятам дають суміш концентратів, гарне сіно, коренеплоди, а так-же крейда, кісткове борошно, обесфторенний фосфат, кухонну сіль. Тут же в тазах або ночвах постійно є вода. Практика показує, що ягнята швидко звикають до поїдання різних підгодівлі, вільно заходять в їдальні, що не лякаються.
Мал. 134. Пересувна самокормушкі для підгодівлі ягнят
З настанням теплої безвітряної погоди ягнят привчають до содер-жанію в базу. У перші дні тримати їх в базу рекомендується 1-1,5 ч, за-тим часом знаходження на відкритому повітрі поступово збільшують. При утриманні сакманов на пасовище чабани і сакманщікі стежать за тим, щоб ягнята не перебігати з одного сакмани в інший, не їли землю, щоб уникнути простудних захворювань не слід давати їм залежуватися на сирій землі. Через кожні 2 ч Сакман скупчуються, ягнят годують. Ягнята-сироти та ті, які смокчуть чужих маток, є рознощиками маститу від хворих овець до здорових. Тому треба стежити за тим, щоб ягнята смоктали вчасно (через кожні 2 ч) і тільки своїх матерів.
Технологія вирощування молодняку в підсисний період суще-ного різниться в залежності від напряму продуктивності овець і зональних особливостей.
На відміну від вищеописаного методу в більшості господарств нечер-ноземной зони, наприклад в зимовий період, широко поширена кле-точна (мелкогрупповое) система утримання овець: по 8-10 маток і яг-нят протягом всього стійлового періоду містять в клітинах. В кошарі від постійного перебування тварин погіршується мікроклімат, підвищує фізичну-ється вологість повітря, що пригнічує розвиток молодняку і способству-ет виникненню захворювань, особливо простудних. Виробник-ність праці при дрібногрупова системі утримання овець і ягнят низ-кая - один працівник в середньому обслуговує 50-75 маток із приплодом.
В
входять такі інгредієнти: сухе знежирене молоко (70-80%), жир яловичий, рослинний або кулінарний (25-30%), фосфатидний кон-центрат (5%), а також вітаміни A, D, Е, антибіотики і мікроелементи.
П
Останнім часом для вирощування ягнят використовують замінник цільного молока (ЗЦМ) промислового виробництва. До складу ЗНМ
З 2-тижневого віку паралельно з дачею ЗНМ ягнят необхід-мо підгодовувати сіном, трав'яний борошном, силосом, концентратами, забезпечувати питною водою і мінеральної підгодівлею.
Замінник молока випоюють ягнятам до 45-60-днів возрас-ту. Залежно від способу і тривалості випоювання в молоч-ний період потрібно на ягняти від 9-10 до 12-15 кг сухого ЗНМ, від 3 до 7 кг сіна та 7-9 кг концентратів.
Обрізка хвостів і кастрація баранців. У тонкоруннім і по-лутонкорунном вівчарстві всім ягнятам віком 5-7 днів обріза-ют хвости між 3 і 4 хвостовими хребцями, щоб шерсть не заг-рязнялась калом і сечею. Цю роботу виконує ветсанітар або вет-фельдшер, її можуть проводити і досвідчені вівчарі.
У віці 2-3 тижнів каструють баранців, непридатних для племінних цілей. Однак слід зазначити, що питання про кастрацію ба-Ранчика в кожному господарстві повинен вирішуватися індивідуально.
При реалізації молодняку на м'ясо в 6-8-місячному віці баранців годі й каструвати, у всіх інших випадках непридатних для племінних цілей баранців каструють. Такий підхід пояснюється тим, що баранчики швидше розвиваються і дають тушку на 7-10% важки-леї, ніж валушкі, але м'ясо валушков більш високої якості і дорожче цінується в порівнянні з м'ясом баранців.
Кастрацію проводять ветеринарні працівники або досвідчені Чаба-ни. Закінчити її необхідно до настання спекотної погоди, щоб уникнути зачервленія ранок.
Вік ягнят при відлученні від маток у зв'язку з особливостями їх травлення. Щоб правильно визначити термін відлучення ягнят від ма-ток, особливо якщо він ранній, необхідно знати і враховувати вік-ні особливості розвитку травної системи у овець.
Травлення у овець в постембріональний період проходить дві стадії: нежуйних і жуйних. У перші три тижні травлення у ягнят проходить по типу тварин з однокамерним шлунком, з третьої до восьмого тижня - по перехідного типу травлення і після восьмого тижня ю жуйних-го типу, властивого дорослим тваринам з багатокамерним шлунком.
У новонароджених ягнят найрозвиненішим відділом травного ного тракту є власне шлунок, або сичуг, і тонкий відділ