5.1. коди культури
Коди культури співвідносяться з архетипними представле-нями, так як саме в них зафіксовані «наївні» представ-лення про світобудову. До головних кодами культури будемо відносити соматический, біоморфного, предметний, міфологічний.
Ми звертаємося до характеристики кодів культури, які пов'язані з відображенням емоцій в українському та французькою мовами.
Розглянемо соматический код фразеологічних одиниць із семантикою емоцій. У соматичному коді особливе місце займають символьні функції різних частин тіла. Фразеологічні одиниці, що містять соматизми, мають значну питому вагу у фразеологическом фонді французької та української мов і відрізняються високою частотністю вживання. Як стверджує В.В. Червоних, соматичний код є найбільш древнім з
Так, у фразеологічному фонді французької мови є багато виразів з семантикою емоцій, внутрішня форма кото-яких містить слово foie (печінка). Печінка у французькій лінгво-культурі розглядалася як символ хоробрості, і знебарвлюючи-ня її інтерпретувалася як ознака страху, звідки і фразео-логизм avoirlesfoiesblancs (боятися). У сучасному француз-ською мовою avoir / dormerlesfoies значить лякатися / лякати.
У фразеологическом словнику української мови під редакцією А.І. Молоткова є тільки дві фразеологічні одиниці (всі-ми печінками, сидить в печінках).
Кравчиня Марія Опанасівна, всіма печінками ненавидить-Шая Ольгу В'ячеславівну, називала її «таврування» (А. Толстой. «Гадюка»).
На думку С. Дюнетона, стародавні та середньовічні лікарі вважали, що чорна жовч - причина меланхолії - виділяється селезінкою. Щоб знайти почуття радості, потрібно прочистити
Ces rires et ces cris, continuait Riviere, portent d'une mauvaise foi qu'on n'essaieтётеpas de dissimuler. On vient devant les tableaux de monsieur Cezanne pour se dilater la rate. ( «Revue de Paris»).
Що стосується фразеологічних одиниць зі словом bile (жовч), то всі вони мають значення гніву, злості, роздратування: allumer la bile (розлютити, задетьзажівое), avoir de la bile (сер-диться), echauffer la bile a qn (доводітького-лібодобешенства ), se faire de la bile (хвилюватися).
Zut, je ne vais pas me faire de la bile pour cette garce-la. Je la paierai quandje pourrai. (G.deMaupassant, «Bel-Ami»).
Слід зазначити, що у Фразеологическом словнику російсько-го мови під редакцією А.І. Молоткова немає фразеологічних одиниць зі словом «жовч», тоді як у Французько-російській фра-зеологіческом словнику під редакцією Я.І. Рецкер близько десятка таких виразів.
Внутрішня форма ряду українських ФЕ з семантикою базових емоцій містить такі соматизми, як голова з семантикою друк-ли (повісити голову), очі з семантикою гніву (виблискувати очі-ми), подиву або страху (очі на лоб лізуть), рука з семантикою гніву (під гарячу руку потрапити).
Так, наприклад, троянда - символ краси, радості, насолоджуючись-ня: etredanssesroses (бути в радісному стані).
Ma vie tourne en rond, je I 'ai voulu comme cela. Voila pourquoi je suis dans mes roses. (E.Zola. «UnePaged'amour»).
У фразеологическом фонді українського і французького язи-ков проглядаються етноспецифічні способи подання мовної картини світу за допомогою зооморфізм. Слід отме-тить, що тварини виступають як один з варіантів міфології-чеського коду, на основі якого можуть складатися цілі пові-домлення.
Так, наприклад, у французькій фразеологічної одиниці лексема chien (собака>, як правило, отримує пейоративні кон-нотації, наприклад, etrechien (злий як собака), fairelechienenrage (fou) (скаженіти), іпmauvaischien (злюка), seregarderenchiensdefaience (злобно уп'ястися один на одного). Цікаво відзначити такий факт. у канадському французькою мовою собака - це перш за все супутник мисливця, тому в квебекськой фразеол-гии собака постає в більш вигідному світлі.
Або, наприклад, серед французьких і українських фразеологіче-ських одиниць із семантикою емоцій є вираження зі словом кіт. У французькій мові фразеологічна одиниця avoiruneminedechatfdche позначає «бути в стані гніву, злості»; бути розлюченим як тигр », в українській мові ФЕ кішки шкребуть на душі позначає« бути в стані смутку, туги ».
Пані Марина прийняла Хіну з її французькою мовою з той-який льодової люб'язністю, що у тій зашкребли кішки на душі (Д.Н. Мамін-Сибіряк. «Приваловские мільйони»).
значенням страждання, печалі (ніж: в серці), стіна із значенням роздратування, гніву (лізти на стіну).
Кміфологіческому коду належить так звана вто-ричная реальність, яка є невід'ємним елементом культурного простору: чорти, ангели, відьми. Вони існують в культурі як персонажі або елементи фольклору, мають визна-діленими стереотипами. Наприклад, рис - антропоморфне су-суспільством. Він всюдисущий і в народних віруваннях постійно втручання-ється в життя людей, завдає їм дрібні неприємності, прово-цірует на погані дії. в українській мові є вираз злий як чорт. У французькому фразеологическом фонді є мно-го дієслівних ФЕ зі словом diable (рис) з семантикою отрица-них емоцій: avoirunepeurdudiablede (жахатися), avoirlediableаіcorps (рассвірепеть), sebattrecommeundiable (набраси-тися на кого-небудь в стані люті).
Отже, коди утворюють систему координат, яка містить і задає еталони культури. На наш погляд, вони допомагають виявити характерологічні риси світу емоцій для українського і француз-ського буденного менталітету.