Коди культури співвідносяться з архетипними уявленнями, так як саме в них зафіксовані «наївні» уявлення про світобудову. До головних кодами культури будемо відносити соматический, біоморфного, предметний, міфологічний.
Ми звертаємося до характеристики кодів культури, які пов'язані з відображенням емоцій в українському та французькою мовами.
Так, у фразеологічному фонді французької мови є багато виразів з семантикою емоцій, внутрішня форма яких містить слово foie (печінка). Печінка у французькій лінгвокультуре розглядалася як символ хоробрості, і знебарвлення її інтерпретувалася як ознака страху, звідки і фразеологізм avoir les foies blancs (боятися). У сучасній французькій мові avoir / donner les foies значить лякатися / лякати.
У фразеологическом словнику української мови під редакцією А.І. Молоткова є тільки дві фразеологічні одиниці (усіма печінками, сидить в печінках).
Кравчиня Марія Опанасівна, всіма печінками ненавидить-Шая Ольгу В'ячеславівну, називала її «таврування» (А. Толстой, «Гадюка»).
На думку С. Дюнетона, стародавні та середньовічні лікарі вважали, що чорна жовч - причина меланхолії - виділяється селезінкою. Щоб знайти почуття радості, потрібно прочистити селезінку [Duneton, 1978, с. 361]: désopiler la rate; s 'épanouir, se dilater la rate (радіти, веселитися).
Ces rires et ces cris, continuait Rivière, partent d'une mauvaise foi qu'on n'essaie même pas de dissimuler. On vient devant les tableaux de monsieur Cézanne pour se dilater la rate. ( «Revue de Paris»).
Що стосується фразеологічних одиниць зі словом bile (жовч), то всі вони мають значення гніву, злості, роздратування: allumer la bile (розлютити. Зачепити за живе), avoir de la bile (сердитися), échauffer la bile à qn (доводити кого-небудь до сказу), se faire de la bile (хвилюватися).
Zut, je ne vais pas me faire de la bile pour cette garce-là. Je la paierai quand je pourrai. (G. de Maupassant, «Bel-Ami»).
Слід зазначити, що у Фразеологическом словнику української мови під редакцією А.І. Молоткова немає фразеологічних одиниць зі словом «жовч», тоді як у Французько-російській фразеологическом словнику під редакцією Я.І. Рецкер близько десятка таких виразів.
Внутрішня форма ряду українських ФЕ з семантикою базових емоцій містить такі соматизми, як голова з семантикою смутку (повісити голову). очі з семантикою гніву (виблискувати очима), подиву або страху (очі на лоб лізуть), рука з семантикою гніву (під гарячу руку потрапити).
Так, наприклад, троянда - символ краси, радості, насолоди: être dans ses roses (бути в радісному стані).
Ma vie tourne en rond, je l'ai voulu comme cela. Voilà pourquoi je suis dans mes roses. (E. Zolà, «Une Page d'amour»).
У фразеологическом фонді української та французької мов проглядаються етноспецифічні способи подання мовної картини світу за допомогою зооморфізм. Слід зазначити, що тварини виступають як один з варіантів міфологічного коду, на основі якого можуть складатися цілі повідомлення.
Так, наприклад, у французькій фразеологічної одиниці лексема chien (Cобака), як правило, отримує пейоративні конотації, наприклад, être chien (злий як собака), faire le chien enragé (Fou) (скаженіти), un mauvais chien (злюка), se regarder en chiens de faïence (злобно уп'ястися один на одного). Цікаво відзначити такий факт. У канадському французькою мовою собака - це, перш за все, супутник мисливця, тому в квебекськой фразеології собака постає в більш вигідному світлі.
Або, наприклад, серед французьких і українських фразеологічних одиниць із семантикою емоцій є вираження зі словом кіт. У французькому язикефразеологіческая одиниця avoir une mine de chat fâché позначає «бути в стані гніву, злості»; бути розлюченим як тигр », в українській мові ФЕ кішки шкребуть на душі позначає« бути в стані смутку, туги ».
Пані Марина прийняла Хіну з її французькою мовою з такою льодової люб'язністю, що у тій зашкребли кішки на душі (Д.Н. Мамін-Сибіряк, «Приваловские мільйони»).
Кміфологіческому коду належить так звана вторинна реальність, яка є невід'ємним елементом культурного простору (чорти, ангели, відьми). Вони існують в культурі як персонажі або елементи фольклору, мають певні стереотипами. Наприклад, рис - антропоморфна істота. Він всюдисущий і в народних віруваннях постійно втручається в життя людей, завдає їм дрібні неприємності, провокує на погані дії. в українській мові є вираз злий як чорт. У французькому фразеологическом фонді є багато дієслівних ФЕ зі словом diable (рис) з семантикою негативних емоцій: avoir une peur du diable de (жахатися), avoir le diable au corps (рассвірепеть), se battre comme un diable (накидатися на кого-небудь в стані люті).
Отже, коди утворюють систему координат, яка містить і задає еталони культури. На наш погляд, вони допомагають виявити характерологічні риси світу емоцій для українського і французького звичайного менталітету.