1 Етіологія і класифікація
Жіночий гіпогонадизм - це патологія, яка супроводжується частковим зниженням або повним припиненням діяльності статевих залоз, тобто яєчників.
Існує кілька форм даного захворювання:
- Гіпогонадотропний гіпогонадизм у жінок обумовлений гіпофункцією яєчників.
- Гіпергонадотропний. З'являється при підвищеній функціональності яєчників.
- Нормогонадотропною. Гормональний фон знаходиться в нормі, але спостерігаються аномалії розвитку внутрішніх статевих органів.
Захворювання в більшості випадків призводить до нестачі статевих гормонів. На тлі цього відбувається посилення роботи гонадотропінів, основною функцією яких є стимуляція в гіпофізі діяльності яєчників. Наявність аномального процесу призводить до того, що рівень гонадотропних гормонів в крові збільшується, а естрогенів - зменшується.
Брак естрогенів у дівчат призводить до неповноцінного розвитку молочних залоз і репродуктивних органів. Не виключені і атрофічні зміни. Одним з характерних симптомів даного порушення є нерегулярний менструальний цикл. Якщо захворювання почне себе проявляти під час статевого дозрівання, то розвиток вторинних статевих ознак так і не почнеться.
При ураженні гіпофіза, яєчників і гіпоталамуса, в більшості випадків в організмі спостерігається брак стероїдних гормонів.
Гипогонадизм може бути:
- Первинним. Аномалії в яєчниках можуть бути вродженими чи набутими після народження.
- Вторинним. Часткова або повна відсутність вироблення гонадотропіну через дисфункції гіпофізу.
- Третинним. Недостатня кількість вироблюваного люліберіна і фолліліберіна через патології гіпоталамуса.
Існує багато провокують дану патологію факторів. Визначення дійсної причини, яка призвела до порушення діяльності яєчників, рекомендується довірити фахівцеві.
Можливі причини гипогонадизма:
- патологія ендокринної системи;
- імунні захворювання;
- нервова анорексія;
- хірургічне видалення яєчників;
- захворювання головного мозку;
- полікістоз яєчників;
- променева або хіміотерапія.
Визначення джерела проблеми, яка викликає гипогонадизм, дає можливість провести максимально ефективне лікування.
2 Симптоми і методи діагностування
Симптоматика захворювання залежить від ступеня його вираженості і віку пацієнтки. Характерним симптомом захворювання для жінки дітородного віку є порушення менструального циклу або його відсутність (аменорея).
В пубертатному періоді помітити порушення, які сигналізують про можливе гипогонадизме, можна за такими ознаками:
- вузький таз;
- втягнуті соски;
- убогий волосяний покрив, який не відповідає віковим нормам;
- недорозвиненість молочних залоз;
- відкладання підшкірного жиру за чоловічим типом;
- атрофія геніталій.
Додаткові симптоми, які характерні для даного захворювання, виявляють себе у вигляді порушення скелета з можливою деформацією кісткової тканини. При більш детальному генетичному і лабораторному дослідженні виявляється відсутність статевого хроматину і підвищений рівень ФСГ і ЛГ.
Щоб поставити точний діагноз, необхідно провести лабораторні дослідження біологічних рідин жінки. Також рекомендується УЗД або рентгенографія органів малого таза. Для обстеження головного мозку рекомендується магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Успіх лікування залежить від форми захворювання.
3 Терапевтичний курс
Первинна форма захворювання, як правило, піддається медикаментозної терапії, яка складається з прийому гормональних препаратів (етинілестрадіолу). У тому випадку, якщо менструація так і не настає, то лікування продовжують за допомогою гестагенів та естрогенів.
Дозування лікарських препаратів і тривалість лікування підбирається індивідуально. Іноді терапевтичний курс не має на увазі використання гормональних засобів і навіть навпаки, такі препарати можуть бути протипоказані.
Успішним результатом лікування вважається поява у пацієнтки вторинних статевих ознак, тобто відбувається статеве дозрівання.
Знизити ймовірність появи патології в майбутньому можливо. Для цього необхідно своєчасно проходити медичне обстеження і лікувати всі наявні захворювання організму вчасно.