Шкільна гігієна - це наука про охорону, зміцнення та розвитку здоров'я підростаючого покоління, дітей та підлітків.
Шкільна гігієна вивчає особливості розвитку і гігієну організму школяра; гігієнічне значення природних факторів зовнішнього середовища і використання їх для загартовування школярів; гігієнічні вимоги до будівлі школи і санітарно-технічних пристроїв в школі, до обладнання школи і до навчальних посібників; гігієнічні основи навчання і виховання дітей; харчування школярів; профілактику хвороб у дітей шкільного віку. Знання цих питань необхідно для кожного педагога, так як недотримання вимог шкільної гігієни може спричинити порушення нормального розвитку дитячого організму і викликати різні захворювання. Тому шкільна гігієна є обов'язковому предметом вивчення у всіх педагогічних закладах.
Шкільна гігієна у своєму розвитку спирається на такі науки, як фізіологія, хімія, мікробіологія. Шкільна гігієна частково пов'язана і з технічними науками, архітектурою та санітарної технікою. Вона враховує основні вимоги до проектування будівель шкіл і дитячих дошкільних установ, до їх зовнішньому і внутрішньому оформленню, в тому числі і художньо-естетичним оформленням приміщення і обладнання.
Але і архітектура отримує від шкільної гігієни дані про санітарно-гігієнічних вимогах, пропонованих до будівель шкіл, зовнішнього і внутрішнього обладнання. Санітарна техніка використовує спільні дані шкільної гігієни при розробці санітарно-технічних установок у шкільних будівлях.
Гігієнічні вимоги до освітлення класної кімнати
Серед факторів зовнішнього середовища, які впливають на організм, світло займає одне з перших місць. Світло впливає не тільки на орган зору, а й на весь організм в цілому. Ідея цілісності організму, яскраво виражена в роботах І. П. Павлова, підтверджується і реакціями організму у відповідь на вплив світла. Світло, впливаючи через орган зору, викликає збудження, що поширюється до великих півкуль кори головного мозку.
Під впливом світла перебудовуються фізіологічні і психічні реакції організму.
Численними дослідженнями впливу природного світла на організм людини встановлено, що світло впливає на різноманітні фізіологічні процеси в організмі, сприяє зростанню, активізує процеси обміну речовин, підвищує газообмін.
Величезне значення світла в профілактиці зорового стомлення і найбільш поширених розладів зору, зокрема короткозорості, так як саме в дитячому віці формується рефракція очі, що впливає на рівень зорових функцій і зорову працездатність. Тому в приміщеннях для дітей і підлітків повинні бути створені оптимальні умови освітлення.
Несприятливі умови освітлення викликають погіршення загального самопочуття, зниження фізичної і розумової працездатності. Ще в 1870 році Ф. Ф. Ерісмана переконливо довів, що розвиток короткозорості школярів є наслідком систематичного напруги органа зору при недостатній освітленості.
Особливе гігієнічне значення має бактерицидну дію ультрафіолетових променів, що входять до складу спектра сонячного світла. Під впливом ультрафіолетових променів затримується розвиток бактерій, а при достатньо тривалій дії бактерії гинуть.
Особливо велика роль променевої енергії сонця в формуванні зростаючого організму. Активізуючи процеси обміну, вона сприяє правильному росту і розвитку. Ультрафіолетові промені, переводячи провітамін D, що знаходиться в шкірі дитини, з недіяльного стану в діяльну, забезпечують нормальний костеообразованіе. Світло робить і психологічний вплив; велика кількість світла створює емоційно-піднесений, радісний настрій.
При виборі орієнтації дитячих установ виходять з умов сонячної радіації. Найбільш сприятливою орієнтацією у всіх кліматичних районах є південна і південно-східна. При південній орієнтації інсоляція найбільш тривала в осінній, зимовий і весняні періоди. При орієнтації приміщень на захід в другу половину дня сонячні промені проникають глибоко в приміщення і викликають значний перегрів.
Для усунення сліпучого дії прямої та відображеної блёскості при інсолюціі в II, III, IV кліматичних районах в світлових отворах навчальних та виробничих приміщень слід передбачати сонцезахисні пристосування.
Незважаючи на те, що віконне скло в значній мірі затримує біологічно найбільш активні промені сонячного спектра, тонізуючу і бактерицидну дію сонячних променів, що проникають в приміщення, досить велике. Інтенсивність ультрафіолетової радіації в приміщенні підвищується при широкої аерації, тому у всіх основних приміщеннях дитячих установ повинні бути встановлені Фармуга.
Рівень природного освітлення класного приміщення перш за все залежить від величини вікон. Чим більше їх розмір, тим більше проникає в приміщення світлових променів, тим більше освітлення робочого місця школяра. Встановлено, що площа заскленій поверхні вікна в міських школах повинна ставитися до площі підлоги як 1: 4 або 1: 5. Це відношення називається світловим коефіцієнтом. У сільській місцевості, де школи, як правило, будуються на відкритих майданчиках, світловий коефіцієнт може становити 1: 6. Верхній рівень вікна повинен розташовуватися якомога ближче до стелі (20-30 см), так як найбільш віддалені від вікон місця в класі висвітлюються саме цією частиною вікна. У зв'язку з цим неприпустимо пристрій у школах вікон з напівкруглої верхньою частиною або у вигляді трикутника, так як в цьому випадку зменшується светонесущей частина вікна. Освітлення класу залежить від величини простінків між вікнами, так як учнівські місця, розташовані проти широких простінків, будуть висвітлені недостатньо. Тому простінки між вікнами слід влаштовувати якомога меншими (від 30 до 50 см.). Вікна класу не повинні бути затемнені ворогуючими будинками. Розташовані проти шкільних вікон будинку повинні бути пофарбовані у світлі тони, найкраще в білий колір. Меблі в класі слід розташовувати так, щоб світло падало з лівого боку по відношенню до учнів, так як інакше тінь від руки під час письма школяра буде затінювати зошит.