Матеріал для конспектування
Характеристика жанрових різновидів цитат
До цитат відносяться точні, дослівні висловлювання, взяті з будь-якого письмового джерела або засновані на відтворенні усного зразка (приклади педагогічних вимог).
Жанрові різновиди цитат. власне цитати (фрагменти з публіцистичних, наукових, навчально-наукових, художніх текстів; правила, визначення), фрази (жанри) -кліше (педагогічні вимоги, етикетні формули), епіграфи і жанри прецедентних висловлювань.
Жанрові особливості власне цитат
1. Точність, дослівно відтворення висловлювання.
3. Особлива функціональна приналежність (книжковий стиль).
4. Специфічне пунктуаційні і мовне оформлення (лапки, шрифт, вступні конструкції, пропозиції з прямою або непрямою мовою).
Прецедентні вислови як жанровий різновид цитат
Жанрові ознаки ПТ
1. Масова поширеність і загальновідомість.
2. Можливість відтворення цілком.
3. Збереження культурної пам'яттю народу.
4. Відсутність обов'язкового посилання на джерело висловлювання.
Жанрові різновиди прецедентних текстів. прислів'я, приказки, байки, анекдоти, притчі, афоризми, крилаті одиниці (крилаті вирази, слова, словосполучення)
Крилаті слова і вирази - це стійкі, афористичні, зазвичай образні вислови, що увійшли в мовне вживання з фольклорного, літературного, публіцистичного або наукового джерел і набули широкого поширення. Крилаті вислови можуть включати до свого складу назви історичних і міфологічних подій і реалій, які отримали переносне значення, імена історичних, міфологічних і літературних персонажів.
Так як до розряду крилатих відносяться слова (Венера, Скалозуб). словосполучення (пара гнідих) і пропозиції ( «Мовчи, цурається і тай і почуття, і мрії свої» - Ф. І. Тютчев), їх загальна назва - «крилаті одиниці».
Головна ознака крилатих слів і виразів - їх зв'язок з джерелом: фольклорним, міфологічним, біблійним, літературним або історичним. На відміну від афоризмів, які мають самостійним значенням, значення крилатих виразів завжди пов'язане з певною літературною ситуацією.
Крилаті слова можуть являти собою або застиглі вислову, цитує в незмінному вигляді ( «Любові всі віки покірні» - А. С. Пушкін), або вислови, що концентрують у своєму складі сенс будь-якого способу або твори (блоху підкувати - на основі розповіді Н .З. Лєскова «Лівша», маніловські ідеї, маніловські мріяння, маніловські фантазії - на основі поеми Н.В. Гоголя «Мертві душі»).
Інші вислови, стійкі за змістом, можуть допускати створення в мові різних перифраз або заміну того чи іншого компонента (пор. Крилатий вислів з трагедії В.Шекспіра «Річард III» «Коня, півцарства за коня!» Творчо переробляється в повісті А.П. Чехова «Три літа» в вираз «Півцарства за стакан чаю!»).
P.S. Якщо крилаті вирази набувають узагальненість висловлювання, глибину і завершеність сенсу, повністю відірвавшись від породила їх ситуації, то вони перетворюються в афоризми.
Таким чином, головні відмінності афоризму від крилатого вислову, на наш погляд, - це наявність смислової глибини, узагальненості і завершеності висловлювання; відсутність асоціативного зв'язку з джерелом.
Прислів'я - стійке в мовному побуті, ритмічно і граматично організоване вислів, в якому відображені практичний досвід народу і його оцінка певних життєвих явищ. Головні особливості прислів'їв: повчальний характер висловлювання (Без праці не виловиш і рибки зі ставка; Навчання світло, а невчення - тьма); якісна характеристика явищ дійсності (Близький лікоть, та не вкусиш; з лиця води не пити); суміщення буквального і переносного значень вислови (горбатого могила виправить).
Таблиця 14 - Відмінності прислів'я від приказки
Підстави для характеристики
Тільки буквальний план змісту (скінчив діло - гуляй сміло, нема лиха без добра; їж з голоду, а люби змолоду; сир-бор загорівся; душа в п'яти пішла).
Моральний, повчальний характер (без праці не виловиш і рибки зі ставка)
Оціночний характер висловлювання при відсутності повчальною, виховної функції (чужими руками жар загрібати)
Анекдот - короткий усний розповідь, в основі якого лежить комічна ситуація з типовими, впізнаваними героями і дотепною кінцівкою.
Байка - репродуктивний жанр біографічного оповідання, в основі якого - комічний випадок, який стався з відомої історичної особистістю. Вона створюється або на основі реального випадку з життя історичної особистості, або на основі вигаданого епізоду, чи не підтвердженого біографічними фактами, але претендує на достовірність.
Жанрові особливості байок. претензія на достовірність; наявність в оповіданні дат, назв, історичних деталей, що підтверджують достовірність; створення реального образу героя; наявність деталей і суб'єктивної оцінки.
Притча - невелике оповідання в алегоричному вигляді, що містить моральне повчання і підштовхує до пошуку істини.
Жанрові особливості притч: акцент на морально-філософському змісті, повчальний характер висловлювання, алегоричність, можливість самостійного знаходження істини, умовність характерів і хронотопу, двучастность структура - розповідь і пропозиція-розв'язка, простота мови і стилю, залежність від контексту.
Один дроворуб рубав дрова на березі річки і впустив свій сокиру. Течія понесла його, а дроворуб сів на березі і став плакати. Пожалів його Гермес, з'явився і дізнався у нього, чому він плаче. Пірнув Гермес в воду, виніс дроворубові золотий сокиру і запитав, чи його це. Дроворуб відповів, що не його, вдруге пірнув Гермес, виніс срібний сокиру і знову запитав, чи той це, що загубився. І від цього відмовився дроворуб; тоді в третій раз виніс йому Гермес його справжній сокиру, дерев'яний. Визнав його дроворуб; і тоді Гермес в нагороду за його чесність подарував дроворубові все три сокири. Взяв дроворуб подарунок, пішов до товаришів і розповів все, як було. А одному з них стало завидно, і захотів він зробити те ж саме. Взяв він сокиру, пішов до тієї ж самої річки, став рубати дерева і навмисне упустив сокиру в воду, а сам сів і став плакати. Гермес з'явився і запитав його, що трапилося. А він відповів, що сокира пропав. Виніс йому Гермес золотий сокиру і запитав, чи той це, що пропав. Охопила людини жадібність, і вигукнув він, що це той самий і є. Але за це бог не тільки не дав йому подарунка, але і його власний сокира не повернув [211, с. 252]
Джерела виникнення прецедентних текстів: фольклор, Біблія, антична, художня, наукова література, публіцистика, історія, висловлювання реальних історичних осіб, кіно, телебачення.
Функції прецедентних висловлювань
Аргументувати, прикрасити, популяризувати матеріал, привернути увагу, зацікавити, повчити, натякнути, образно охарактеризувати щось, пожартувати, оцінити, привести приклад, створити інтелектуальне утруднення, спонукати до якого-небудь дії, використовуватися в якості дидактичного матеріалу.