Фразеологізми (фразеологічні вирази, ідіоми), т. Е. Відтворювані в готовому вигляді словосполучення і пропозиції, в яких цілісне значення домінує над значеннями складових їх компонентів і не є простою сумою таких значень (потрапити в халепу, бути на сьомому небі, яблуко розбрату), мають великими виразними можливостями.
Виразність фразеологізмів визначається:
1) їх яскравою образністю, в тому числі міфологічної (кіт наплакав, як білка в колесі, нитка Аріадни, дамоклів меч, ахіллесова п'ята);
2) отнесенностью багатьох з них:
а) до розряду високих (голос волаючого в пустелі, канути в Лету) або знижених (розмовних, просторічних: як риба у воді, ні сном ні духом, водити за ніс, намилити шию, розвісити вуха);
б) до розряду мовних засобів з позитивною емоційно-експресивним забарвленням (зберігати як зіницю ока - торж., золоті руки - схвалити.) або з негативною емоційно-експресивним забарвленням (без царя в голові - неодобр., дрібна сошка - знехтувані. гріш ціна - презр.).
Роль фразеологізмів у тексті Використання фразеологізмів дозволяє: - посилити наочність і образність тексту:
Втуплювали погляд безсило жадібний: Скрізь навколо сира імла. Яким шляхом нитка Аріадни Мене до безодні довела? (В. Я. Брюсов);
- створити потрібну стилістичну тональність (урочистості, піднесеності або сниженности):
Я був скрізь: у чорта на задвірках. Від батьківщини за тридев'ять земель (М. А. Дудін);
Особливу групу фразеологізмів складають афоризми (в пер. З грец. - визначення) - крилаті слова, вислови з літературних джерел, що виражають з граничною стислістю якусь значну, глибоку думку в оригінальній, що запам'ятовується формі. Наприклад: А скринька просто відкривався; Сильніше кішки звіра немає; Слона-то я і не помітив; А Васька слухає та їсть (І. А. Крилов); Щасливі годин не помічають; А судді хто; Ба! Знайомі все обличчя; Блажен, хто вірує; Часів Очаківському і підкорення Криму (А. С. Грибоєдов); Будь-який вік покоряється коханню; Мріям і рокам нема вороття; Ох, важка ти, шапка Мономаха; З кораблю на бал; Що день прийдешній мені готує (А. С. Пушкін) і т. Д. До афоризмів за своєю сутністю належать прислів'я та приказки, що містять у собі вікову народну мудрість.
Увага! Фразеологізми як засіб мовної виразності широко використовуються у всіх стилях мови, крім офіційно-ділового.
1) Дядечко був у захваті від чемності молодого графа і звеличував до небес молоде покоління офіцерів. (Л. Н. Толстой) 2) А сама учасниця безвихідно сидить в цей час вдома і працює не покладаючи рук, щоб не обдурити очікувань Москви, - без кінця вибирає, що співати, з ранку до вечора пробує голос, розучує то то, то інше. (І. А. Бунін) 3) Він з молоком матері увібрав переконання, що чужої землі на світі не буває. (А. І. Купрін) 4) «Досить! Ти не хитруй, не плач тут і зуби нам не заговорюй. Говори прямо: навіщо приїхала? »(М. А. Шолохов)