На мою думку
Ставиться. Але є такий нюанс, самі скорочення річ необов'язкова, а в веб-документах навіть і Нерекомендовані. У мене в Вікіпедії був випадок, коли доглядач наполегливо переправляв мені все посилання зі словом «дивись» на «см.». А я не люблю скорочення і, щоб відстояти свій варіант, спеціально пошукав в пошуках правил на цей рахунок. Чи не помилився. У документі (зараз вже не згадаю, як він називається) говориться, що по частині скорочень правила правопису для веб-документів сильно розходяться з такими для друкованих документів. Загальне правило - потрібно уникати скорочень. І ось тільки що читав запис виступу Рогозіна - ніяких «і т. Д.». Все виписано повністю.
І крапка повинна стояти після лапок. У англійців - навпаки, але їх дизайнери сильно лають тих, хто це придумав.
Повернутись до початку
Олександр Миколайович: Ставиться чи друга точка після скорочення слова в кінці речення?
Наприклад: "Рахунок на 200 руб. Наступна оплата за графіком."
Не ставиться, звичайно.
Відповідь довідкової служби російської мови
Треба поставити одну точку. Дві точки поруч не ставляться.
Питання № 259328
Чи потрібна точка в кінці речення типу: "Він закінчив школу в 1985 р .."?
Відповідь довідкової служби російської мови
Досить однієї точки. Дві точки поруч не ставляться.
Повернутись до початку
§ 75. Точка
Точка ставиться в кінці закінченого розповідного речення, наприклад: рідшала тінь. Схід червонів. Вогонь козачий полум'янів (Пушкін).
Примітка. Крапка не ставиться в кінці речення після точки, що позначає скорочення слова.
Повернутись до початку
І, повторюю, необхідність в скороченнях слів у нас буває в таблицях, в словниках, де дуже важлива економія місця, а скорочуються слова зустрічаються надзвичайно часто. Скорочувати ж посеред тексту - тільки ускладнювати читання. Візьмемо, наприклад, ті ж долари: на цінниках, в таблицях - символом, в тексті - повним словом.
Повернутись до початку
Yelquin: У документі (зараз вже не згадаю, як він називається) говориться, що по частині скорочень правила правопису для веб-документів сильно розходяться з такими для друкованих документів. Загальне правило - потрібно уникати скорочень.
Саме так, "зараз вже не згадаю". Що таке "веб-документ"? Це досить широке поняття. Так ось візьміть PDF-файл - самий що ні на є веб-документ. І що - в ньому писати замість 12 м 12 кілограм. Замість руб. - повноцінні рублі. Воля Ваша, але трохи не вистачає Вам згадати той документ.
Повернутись до початку
alex-ter: Воля Ваша, але трохи не вистачає Вам згадати той документ.
Ви маєте рацію, треба б згадати. Можу тільки сказати, що в Вікіпедії щоразу саме на нього посилаються, коли суперечка доходить до арбітражу. Це ті ж правила орфографії, підроблювані з урахуванням специфіки веб-документів. Те, що там говориться про небажаність скорочень і треба розуміти саме як небажаність, а не обов'язковість. Візьміть будь-який друкарський текст, в ста випадках зі ста Ви побачите «і т. Д.», «І т. П.». Візьміть веб-текст якого-небудь солідного публікатора і Ви там побачите «і так далі», «тощо». Останній раз мені траплялося в тезах Д.О. Рогозіна «Війни ХХІ століття: п'ять можливих сценаріїв для Росії». Якби не правила, про які я говорю, то в подібному документі «і так далі» було б скорочено зі стовідсотковою ймовірністю. Знайду я Вам ці правила.
Повернутись до початку
Однотипні слова скорочуються або не скорочуються. Якщо вирішено скорочувати після цифр слова рік, роки, то потрібно скорочувати після цифр і вік, століття. Якщо вживаються скорочення м і в. то потрібно скорочувати після цифр і рр. ст.
До слова, скорочення в. ст. м рр. до н. е. н. е. небажані в тексті художньому чи близькому до нього за характером (публіцистика, мемуари і т. п.), а також в масових і науково-популярних виданнях.
Зауважу, тут мова йде про редагування паперової літератури. Тому і скорочення на зразок «і т. П.» Тут на місці. Хоча. Ні, не на місці, але думаю, що якщо сайт фахівців з редагування друкованої літератури і для таких же фахівців, то воно і зрозуміло; зі специфікою редагування веб-документів вони можуть бути просто незнайомі. А виділив те, що більшість у нас просто не мислить в несокращённом вигляді. Як бачимо, скорочене написання слів «роки», «століття», словосполучення «до нової ери» і в паперовій літературі не вітається.
Повернутись до початку