фотосенсибилизирующего ЗАСОБИ
I
Фотосенсібілізірующіе кошти (грец. Phos, photos світло + лат. Sensibilis чутливий)
лікарські засоби, що викликають при резорбтивном або місцевій дії підвищення чутливості шкіри до дії сонячних або штучних ультрафіолетових променів.
До групи Ф. с. відносяться деякі препарати рослинного походження - бероксан, аммифурин, псорален і псоберан. Їх отримують з лікарських рослин, що містять різні фурокумаріни (ксантотоксин, бергаптен, псорален та ін.). Крім того, менш вираженим фотосенсибилизирующим ефектом володіють багато інших речовин, включаючи деякі лікарські засоби (сульфаніламіди, гризеофульвін, антибіотики тетрациклінового ряду, нейролептики та інші препарати з числа похіднихфенотіазину, етакридина лактат, кам'яновугільний дьоготь і ін.). Оскільки зазначені препарати не використовуються в якості Ф. с. їх фотосенсибилизирующего ефект розглядається як один із проявів побічної дії. Навіть після нетривалого сонячного опромінення такі препарати можуть викликати фототоксичні і фотоалергічні реакції, що нагадують важкі сонячні опіки або контактні алергічні дерматити затяжного перебігу. Ступінь шкірної реакції на фототоксичні і фотоалергічні речовини залежить від їх хімічної природи, концентрації, тривалості експозиції, інтенсивності та довжини світлових хвиль, тривалості опромінення, стану фотоабсорбції шкіри, яка залежить від товщини рогового шару, кількості меланіну, секреції шкірних залоз.
Механізм дії Ф. с. зводиться до розвитку фотосенсибілізації, що стимулює утворення меланіну і таким чином підсилює або відновлює пігментацію шкіри. Ф. с. сприяє швидкому утворенню засмаги. Стійка еритема після застосування Ф. с. і подальшого опромінення стимулює ріст волосся. При впливі довгохвильової зони ультрафіолетового спектра (320-390 нм) виникає також антіпроліфератівний ефект. Ф. с. надають терапевтичний вплив тільки в поєднанні з подальшим ультрафіолетовим опроміненням (фотохимиотерапия).
Застосовують Ф. с, при вітіліго, гнездном облисінні, псоріазі, червоному плоскому лишаї, нейродерміті, лімфомах шкіри.
Призначають Ф. с. всередину і місцево або тільки місцево в розчині за кілька годин до опромінення. Дози препаратів, частота і тривалість опромінень визначаються в основному масою тіла і типом шкіри.
До проявів побічної дії Ф. с. відносяться нудота, головний біль, серцебиття, болі в серці, свербіж і болючість шкіри. При виникненні побічних явищ лікування переривають, зменшують добову дозу препарату або тривалість опромінення. Щоб уникнути сонячних опіків в весняно-літній період хворі в процесі лікування повинні уникати інсоляції.
Протипоказані Ф. с. при захворюваннях печінки, нирок, крові, щитовидної залози, серцево-судинної системи, туберкульозі, катаракті, системний червоний вовчак, вагітності, в дитячому віці і при пухлинних процесах в анамнезі.
II
фотосенсібілізірующіе кошти
лікарські засоби, що збільшують чутливість шкіри до дії ультрафіолетового випромінювання і стимулюють утворення в ній меланіну; застосовуються при лікуванні вітиліго і гнезднойалопеції (бероксан, аммифурин, псорален, пеуцеданін).
Ви можете поставити посилання на це слово: