ЕВОЛЮЦІЯ Ендокринна система
Координація роботи органів і систем органів у тварин забезпе-чується наявністю двох тісно пов'язаних між собою типів регу-ляції - нервової і гуморальної. Гуморальна - є більш древ-ній і здійснюється через рідкі середовища організму за допомогою біо-логічно активних речовин, що виділяються клітинами і тканинами організму в процесі метаболізму
У міру еволюції у тварин сформувався спеціальний аппа-рат гуморального управління - ендокринна система, або система залоз внутрішньої секреції. З моменту появи останньої нервова і гуморальна регуляції функціонують у тісному взаємозв'язку, утворюючи єдину нейроендокринну систему.
Гормональна регуляція, на відміну від нервової, спрямована, преж-де всього, на повільно протікають реакції в організмі, тому їй належить провідна роль в регуляції формоутворювачем-них процесів: зростання, обміну речовин, розмноження і диференціювання.
У безхребетних вперше ендокринні залози з'являються у кільчастих хробаків. Найбільш добре вивчені ендокринні залози у ракоподібних і комах. Як правило, залози внутрішньої секре-ції у цих тварин розташовуються на передньому кінці тіла. У рако-образних є У-органи, які викликають линьку. Ці залози знаходяться під контролем Х-органів, функціонально тісно пов'язаних з головними нервовими вузлами. Крім цих залоз, у ракоподібних в очних стеблинках є синусові залози, що регулюють про- процеси метаморфоза.
У комах на передньому кінці тіла знаходяться ендокринні залози, керуючі метаморфозом і стимулюючі енергетичний обмін. Ці залози контролюються головним залозою внутрішньої секреції, а остання - головним нервовим вузлом. Таким чином, ендокринна система ракоподібних нагадує по своїй ієрархії гіпоталамо-гіпофізарну систему хребетних, де гіпофіз регулює роботу всіх залоз внутрішньої секреції і сам знаходиться під регулюючим впливом проміжного мозку.
Ендокринні залози хребетних грають більш важливу роль в регуляції систем органів, ніж у безхребетних. У них, крім шести відокремлених залоз внутрішньої секреції (гіпофіз, надниркові-ки, щитовидна залоза, Паращитовидні залози, тимус, епіфіз), гормони виробляються в раді органів, що несуть і інші функції: статеві залози, підшлункова залоза, деякі клітини желудоч-но кишкового тракту та ін.
Ендокринні залози у хребетних в філогенезі розвиваються з різних джерел і мають різне розташування. Так щитовидна залоза закладається з епітелію вентральної сторони Глот-ки. У риб вона закладається між першою і другою зябровими ще-лями, а у інших хребетних - між другим і третім зябровими кишенями. Причому, спочатку ця залоза закладається як заліза зовнішньої секреції. В ході філогенезу в ряду хребетних щитоподібної-залоза змінює своє місце розташування, і, починаючи з амфібії, в ній з'являються частки і перешийок, що не характерно для риб, де вона має вигляд єдиного тяжа.
Вилочкова залоза (тимус) у риб розвивається за рахунок епітелію-альних виступів, які формуються на стінках всіх зябрових карма-нів. Ці виступи пізніше отшнуровиваются і утворюють дві вузькі по-лиску, що складаються з лімфоїдної тканини, з просвітом всередині.
У амфібій і рептилій кількість зачатків, з яких розвиваю-ється тимус, значно зменшується - вони беруть початок з другої і третьої пари зябрових кишень. У ссавців - з трьох пар зябрових кишень, але переважно з другої пари.
Гіпофіз у наземних хребетних складається з трьох частин: перед-ній, середньої (проміжної) і задньої; а у риб - тільки з передньої і середньої.
Гіпофіз з'єднаний з нижньою поверхнею проміжного мозку і розвивається з різних джерел, передня і середня частки - з епітелію даху ротової порожнини, а задня частка - з дистального від-справи воронки проміжного мозку (невральної походження). Функція гіпофіза у риб складається тільки у виробленні гонадотропних гормонів (стимулюють вироблення статевими залозами статевих гормонів). У амфібій з'являється задня частка, що пояснюється їх переходом до наземного способу життя і необхідністю регулювати-вать водний обмін. В задню частку заходять аксони нейросекреторних нейронів гіпоталамуса і відбувається накопичення виділяється ними антидіуретичного гормона з подальшим надходженням його в кров.
Середня частка, починаючи від амфібій, втрачає здатність виробляти, гонадотропний гормон, і тепер виробляє гормон, що стимулює синтез меланіну. У наземних хребетних перед-няя частка, крім гонадотропіну, виділяє і інші гормони тропів, а також гормон росту.
Наднирники у хордових розвиваються з двох джерел. Їх кіркова речовина утворюється за рахунок епітелію очеревини, а мозковий має невральної походження. Причому, у риб кіркова речовина розташовується уздовж спинний поверхні первинних нирок метамерно і окремо один від одного, а мозкова речовина - недалеко від статевих валиків по обидві сторони від брижі
У амфібій між наднирковими тілами виникає достатньо міс-судинна зв'язок, а у амниот все закладки надниркових залоз зливаються, об-разу парний орган, що складається із зовнішнього коркового та внутрішньо-го мозкового, речовини. Наднирники розташовуються над верхнім полюсом нирок.