• відносну корисність одержуваного блага, настоя- ність своєї потреби в ньому;
• масштаб витрат (витрат часу та інших ресурсів), необхідних для отримання блага.
Зважуючи два роду оцінок, економічний суб'єкт оп- ределяет ефективність дії, його економічний инте- рес складається в максимізації корисності або мінімізації витрат для отримання оптимального набору благ. Следова- ня економічного інтересу передбачає, що людина про- ладает відомої свободою вибору способів своєї поведінки.
Отже, поведінка економічних суб'єктів в реаль- ної економічного життя визначається властивими їм еконо-вів економічні інтересами, тобто спонуканнями до діяльності, до дії, поданого на задоволення потреб суб'єктів, на те, заради чого відбувається їх економічна діяльність.
Взаємозв'язок інтересів, потреб і поведінки
Отже, інтерес представляє собою усвідомлену потреба. Відображені в свідомості потреби пріобрета- ють відносну самостійність. Економічні инте- реси визначаються, в першу чергу, потребами. В з- тимчасової західної економічної теорії інтереси виступила- пают природною основою економічної поведінки людей. Так, П. Хейне пише, що «економічна теорія утвержда-
ет, що, діючи в своїх власних інтересах, люди созда- ють можливість вибору для інших. ».
Однак іноді поведінка економічного суб'єкта харак- теризують як опортуністична. Воно являє собою проходження своїм економічним інтересам будь-якими спосо- бами, в тому числі і обманним шляхом.
Як уже зазначалося, економічна діяльність людей спрямована на задоволення їх потреб. Слідчий- але, метою економічної діяльності людей є удов- летвореніе їх різноманітних потреб. Для того, щоб задовольнити потребу в їжі, житлі, одязі, треба зробити продукти харчування, одяг, побудувати будинки, тобто необхідно провести економічні блага.
Тому сред- ством реалізації економічних цілей виступає производ- ство благ і послуг в суспільстві. Економічна діяльність включає в себе такі компоненти, як потреби, ресур- си, технології, продукти і їх використання.
Взаємозв'язок основних компонентів економіки
Послідовність дій при цьому є спіра- левідной: задоволення однієї потреби одночасно приводить до формування нової. Зі схеми видно, що по-кільки ресурси суспільства, які можуть бути использова- ни для виробництва благ і послуг обмежені, то все еконо мічні системи вирішують три фундаментальні завдання:
• Що необхідно зробити і в якій кількості, тобто які саме товари і послуги повинні бути предложе- ни споживачам?
• Як ці товари і послуги повинні бути зроблені, тобто який із можливих способів виготовлення товарів (ус луг) слід застосувати?
• Для кого виробляються ці товари і послуги, хто смо- жет претендувати на отримання їх у свою власність?
Але споживачі також мають конкретну економічну мету - максимізацію корисності від споживання необхід мих їм благ і послуг. Для цього люди приймають рациональ- ні рішення для досягнення максимального удовлетворе- ня або максимального здійснення своїх цілей. Поет- му як споживач, так і виробник повинен сопостав- лять отриману вигоду і здійснені для цього іздер- ки, тобто діяти ефективно.
Економічна ефективність в широкому сенсі - це здатність найкращим чином використовувати те, що імеет- ся, щоб досягти бажаного результату.
Отже, економічні дії даного еконо мічного суб'єкта, які він робить для реалі- ції своїх цілей, можна охарактеризувати як прийняття ним певних рішень і послідовне виконання.
Безумовно, цілі економічної системи розрізняються в залежності від цінностей, які сформувалися в дан- ном суспільстві. Обираються цілі економічної політики тієї чи іншої держави можуть грунтуватися не тільки на кри- теріях економічної ефективності. Вони тісно пов'язані з політикою, релігією, ідеологією, національними інтереса- ми і ін. Але в більшості розвинених країн до числа основних економічних цілей відносяться:
• економічна захищеність, тобто жізнеобеспече- ня суспільством хворих, інвалідів, людей похилого віку;
• стабільність цін, тобто мінімізація інфляції;
• економічна ефективність, тобто відповідальність суспільства за більш ефективне розміщення своїх ресурсів.