Екологічна криза ¾ це така стадія взаємодії між суспільством і природою, на якій до межі загострюються протиріччя між економікою та екологією, а можливості збереження потенційного гомеостазу, т. Е. Здібності саморегуляції екосистем в умовах антропогенного впливу, серйозно підірвані.
Екологічна криза не є неминучим і закономірним породженням науково-технічного прогресу, він обумовлений як у нас в країні, так і в інших країнах світу комплексом причин об'єктивного і суб'єктивного характеру, серед яких не останнє місце займають споживче, а нерідко і хижацьке ставлення до природи, зневага фундаментальними екологічними законами.
В якості першого напрямку названо вдосконалення технології ¾ створення екологічно чистої технології, впровадження безвідходних, маловідходних виробництв, оновлення основних фондів та ін.
Другий напрямок ¾ розвиток та вдосконалення економічного механізму охорони навколишнього середовища.
Третій напрям ¾ застосування заходів адміністративного припинення і заходів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення (адміністративно-правовий напрямок).
Четвертий напрямок ¾ гармонізація екологічного мислення (еколого-просвітницький напрям).
П'ятий напрям ¾ гармонізація екологічних міжнародних відносин (міжнародно-праве напрям).
Певні кроки по виходу з екологічної кризи за всіма зазначеними вище п'ятьма напрямками вУкаіни робляться, проте попереду всім нам треба буде пройти найважчі і відповідальні ділянки шляху. Вони-то і вирішать, чи вийде Україна з екологічної кризи або загине, поринувши у вир екологічного невігластва і небажання керуватися фундаментальними законами розвитку біосфери і що випливають із них обмеженнями.
1. Який зміст вкладається в поняття «охорона навколишнього середовища»?
2. Чим відрізняється раціональне природокористування від нераціонального?
3. Що розуміють під «екологічною безпекою»?
4. Які загальні принципи і правила охорони навколишнього середовища?
5. Назвіть основні напрямки, за якими Україна повинна виходити з екологічної кризи.