Припустимо, ми хочемо обчислити процентне зміна в разі, коли P змінила значення з P0 = 40 на P1 = 50:
або 25%. Якщо тепер розрахувати процентне зміна в зворотному напрямку, з P0 = 50 на P1 = 40,
вийде дещо інша величина 20%. Тому існує домовленість - при розрахунку еластичності вважати процентні зміни не від початкової, а від середньої точки інтервалу зміни. Інакше кажучи - дугова еластичність.
Дугова еластичність - приблизна (орієнтовна) ступінь реакції попиту або пропозиції на зміни ціни, доходу та інших факторів.
Щоб уникнути можливих помилок при вимірі еластичності попиту, пов'язаних з неадекватними показниками еластичності, одержуваними для одних і тих же точок, в залежності від напрямку зміни ціни, тобто її підвищення або зниження, використовують розрахунок дугової еластичності, яка виражає еластичність попиту між двома точками D1 D2, як відсоток їх зміни середньої ціни і середнього обсягу попиту, зображено точкою М. (Рис.9.)
Виходячи з вищевикладеного можна записати наступну формулу:
D Q - зміна обсягу попиту,
DР - зміна ціни;
Qср - середній обсяг виробництва;
де Р1 - початкова ціна;
Q1 - початковий обсяг попиту;
Q2 - новий обсяг попиту.
Дугова еластичність попиту використовується у випадках з відносно великими змінами цін, доходів та інших факторів.
Коефіцієнт дугової еластичності, за твердженням Р. Піндайка і Д. Рубінфельд, завжди лежить десь (але не завжди посередині) між двома показниками точкової еластичності для низької і високої цін.