Криворучко С.В. головний технолог ВАТ «ДОРІСС»;
Єремєєва С.С. к.г.н. доцент кафедри «Автомобільні дороги» ВФ МАДИ.
У методичних вказівках викладаються порядок вивчення природних умов району проектування і будівництва автомобільної дороги, послідовність побудови дорожньо-кліматичного графіка і формули розрахунку тривалості виконання дорожніх робіт, приклади.
У додатках наводяться довідкові дані, необхідні для розрахунків.
На проектування, організацію і технологію виробництва дорожніх робіт великий вплив мають природні умови. Тому розробку проекту завжди починають з вивчення цих умов: клімату, рельєфу місцевості, ґрунтових і гідрологічних умов.
Основна навчальна мета даних методичних вказівок - надати студентам практичну допомогу у вирішенні цього питання в процесі курсового і дипломного проектування.
В результаті освоєння запропонованого в даних методичних вказівках матеріалу студент повинен:
# 921;) основні нормативні документи щодо зазначеної теми;
2) порядок вивчення та графічного представлення даних, що характеризують кліматичні умови;
3) класифікацію дорожніх робіт в залежності від допустимої температури повітря для їх виробництва;
4) розрахункові формули і порядок визначення тривалості доцільного періоду виконання різних дорожньо-будівельних робіт.
- вивчати природні умови району проектування, будівництва та реконструкції автомобільних доріг;
- встановлювати можливу тривалість виконання дорожніх робіт.
Дорожньо-кліматичний графік і порядок його побудови
Природно-кліматичні умови містять опис:
- рослинності і грунтів;
Кліматичні умови характеризуються температурами повітря, кількістю опадів, швидкістю і напрямом вітру, висотою снігового покриву, глибиною промерзання, числом днів в році з хуртовинами, ожеледдю, відлигами, туманами і т.д. Всі перераховані дані приймаються за кліматичними довідниками, енциклопедіями і Сніпу 2.01.01-82 * «Будівельна кліматологія і геофізика» з урахуванням дорожньо-кліматичної зони.
Умови рельєфу місцевості характеризуються перепадами висот на даній ділянці місцевості, формами рельєфу, наявністю схилів і їх крутизною, умовами забезпечення поверхневого стоку. Вони оцінюються безпосередньо в полі або по топографічним планах і картам.
Грунт або рослинний шар оцінюються з точки зору використання його для зміцнення укосів земляного полотна і рекультивації порушених земель. Дані по рослинності і грунтів встановлюються безпосередньо в полі або по топографічним планах і картам.
У навчальному проектуванні грунтові, грунтові умови і рослинність визначаються за завданням, літературних джерел і топографічній карті.
Інженерно-геологічні умови приймаються згідно з висновками і рекомендаціями відділів досліджень, які проводили інженерно-геологічні обстеження на ділянці розташування автомобільної дороги, а в навчальному проектуванні - за літературними джерелами та завданням.
Гідрологічні та гідрогеологічні умови характеризуються кількістю опадів, що випадають, умовами стоку і випаровування води, товщиною снігового покриву і інтенсивністю весняного танення, глибиною залягання грунтових вод і особливостями їх режиму, режимів річок і струмків.
Природні умови істотно впливають на вибір напрямку дороги і конструкцію окремих її елементів.
Для наочності всі ці дані зазвичай подаються у вигляді дорожньо-кліматичного графіка і троянди вітрів (рис.1, 2).
Загальний опис природних умов району будівництва виконують за матеріалами, наведеними у Великій радянській енциклопедії [2], інтернет-джерелах.
Основні дані для побудови дорожньо-кліматичного графіка приймаються згідно даних СНиП 2.01.01-82 * «Будівельна кліматологія і геофізика» [3], в кліматологічних довідниках.
Загальний вигляд дорожньо-кліматичного графіка наведено (рис.1). Слід обов'язково залишати поля: зліва не менше 25 мм, зверху і справа - не менше 10 мм.
Для побудови кривої температури Тнв зовнішнього повітря значення середньої температури по місяцях приймаємо (Додаток 6).
Отримані дані у вигляді точок ставлять посередині місяця і по цим точкам проводять плавну криву графіка. Для зручностей користування графіками рекомендується на них проставляти значення відповідних величин близько нанесеною точки.
Значення середньої місячної швидкості Vв вітру беруть по кліматологічних довідником, (Додаток 8).
Роза вітрів в метеорології - графік, на якому зображено розподіл повторюваності різних напрямків вітрів в даному місці землі або значень середніх і максимальних швидкостей вітру за місяць, сезон, рік і т.п. за основними румбам.
За цим значенням проводять ступінчасту лінію, що характеризує швидкість вітру по місяцях.
Величина середнього місячного кількості опадів Q у вигляді дощу (Qд) або снігу (Q з) наводиться в довіднику [4, с.150], (Додаток 1).
Причому при плюсовій температурі повітря (див. Лінію Тнв) слід показати опади у вигляді дощу (Qд), при мінусовій температурі повітря - у вигляді снігу (Q з).
Дані висоти НВВ снігового покриву по декадах місяців року наведені в довіднику [4, с. 206], (Додаток 2). За цими даними проводять лінію, що характеризує НВВ.
Значення глибини hпр промерзання (проникнення температури 0 0 С в грунт) наведені в довіднику [4, с. 324], (Додаток 3).
Число днів з грозою (просто через опади влітку) приведено в довіднику (Додаток 4). Число днів з хуртовиною (простий через заметілі) приведено в довіднику (Додаток 5). Ці дані у вигляді цифр (наприклад, 5 дн.) Записуються в колонку опадів відповідних місяців.