Діагностика зоба, частково спускається за грудину, зазвичай проста. Характерні скарги хворих, збільшена щитоподібна залоза на шиї, нижній полюс, якій не вдається промацати - все це дозволяє поставити правильний діагноз.
Великі труднощі виникають при діагностиці внутрішньогрудних зобов, які розпізнаються тільки рентгенологічно. Рентген--нологіческое дослідження має вирішальне значення в діфферен-ціальної діагностики загрудинних і внутрішньогрудних струм. Для цього проводиться поліпозиційної рентгенотомографія, рент-геноконтрастное дослідження стравоходу, комп'ютерна томографія.
Характерним рентгенологічним ознакою загрудинної зоба є наявність затінення в верхньому відділі переднього сере-достенія. Затінення має чіткі контури, форму кубка, поширенням рюється на область шиї, зміщується при кашлі і ковтанні. Ця ознака вважають патогномонічним для загрудинної зоба. Треба зауважити, що невеликі вола, які розташовуються строго за грудиною (що виходять з перешийка щитовидної залози), не виявляються при звичайній рентгенографії, так як їх тінь насл-івается на тінь грудини. Такі вузли можуть бути виявлені тільки при комп'ютерної томографії (рис. 5).
Навіть невеликі загрудінні вола зазвичай викликають зміщення-ня і здавлення трахеї. Ступінь і напрям зсуву залежать від розмірів і положення зоба. При серединне положення зоба трахея здавлена в передньо-задньому напрямку, при асіммет-ковий положенні зоба зміщена в сторону і здавлена в бічному напрямку. При здавленні трахеї в передньо-задньому напрямку дуже цінною може бути комп'ютерна томографія, позво-ляющая об'єктивно оцінити ступінь звуження просвіту трахеї і стравоходу. Зсув і здавлення трахеї можливо і при інших пухлинах середостіння, але в цих випадках рівень стискання трахеї ніколи не буває настільки високим, як при загрудинном зобі. Ступінь стискання трахеї при інших новоутвореннях
Мал. 5. Рентгенограми хворого з загрудинное зобом:
а - розширення тіні переднього середостіння; б - зміщення і здавлений-ня просвіту трахеї; в - зсув стравоходу.
середостіння рідко буває настільки значна, як при цьому забо-Леваном.
Серед обстежених нами хворих з загрудинное зобом тільки у 53,9% пацієнтів рентгенологічно визначалося чітке за-
тенение в області середостіння, що збільшує розміри серединної тіні. У 66% хворих були виявлені зміщення і здавлення про-світла трахеї. Ступінь стискання трахеї була різною - від не значною до різко вираженою, коли просвіт трахеї склад-вав 1/5 нормальної величини. У 4,8% хворих загрудинное зо-бом виявлено здавлення і зміщення стравоходу.
При внутрішньогрудних зобах часто спостерігається їх обизвеств-ня. На рентгенограмах видно різної величини округлі або неправильної форми ділянки звапнення всередині тканини зоба. Менш характерним є звапніння капсули зоба, яка в таких випадках як шкаралупа оточує зоб. Ми спостеріга-дали звапніння зоба у 4 хворих.
Особливо великі труднощі виникають при діагностиці внут-рігрудних зобов, які розвинулися з аберантних щитовидних же-лез. Так як вони не пов'язані зі щитовидною залозою на шиї, то в рентгенологічному симптомокомплексе в таких випадках відсутність про-обхідних три характерні ознаки: продовження затінення на область шиї; зазначена вище форма затінення у вигляді кубка; зміщення тіні при кашлі і ковтанні.
При злоякісному характері загрудинної вузла тінь його на рентгенограмах втрачає чіткість контурів і стає неподвиж-ної (втрачає здатність зміщуватися при ковтанні та кашлі).
Для з'ясування топографоанатомічному взаємин заг-Рудін зоба з оточуючими анатомічними утвореннями дуже інформативним методом дослідження є комп'ютерах терни томографія. Ця методика дозволила відмовитися від пнев- момедіастінографіі і пневмомедіастінотомографіі, які раніше широко використовувалися.
Якщо необхідно уточнити взаємини загрудинної вузла з судинами середостіння, то показана контрастна ангіографія.
Велику допомогу в діагностиці може надати радіонуклід-ва сцинтиграфія. Якщо вузол, що знаходиться в середостінні, накап-ливает радіоактивний йод, то діагноз внутрішньогрудинного зоба не викликає сумнівів. Однак цей метод дослідження не завжди виявляється результативним. Справа в тому, що загрудінні і внут- рігрудние вола зазвичай функціонально малоактивні внаслідок виражених дегенеративних змін в їх тканини. Тому здатність накопичувати радіоактивний йод може бути різко знижена або зовсім відсутні.
У наших спостереженнях у хворих, яким було виконано радіонуклідне сканування, що знаходиться за грудиною вузол ак-тивно накопичував радіофармпрепарат.