Слід зазначити, що поняття державної (муніципальної) служби як соці-ального інституту відрізняється від його нормативного поняття. даного законодавцем в федеральних законах про державну (муніципальної) службі № 119-ФЗ, № 58-ФЗ, № 79-ФЗ і № 25-ФЗ, де домінують інституційний, а діяльнісний підхід. На жаль, в українському законодавстві про державну (муніципальної) службі не згадується про її громадському призначення.
- історично сформована стійка форма організації спільної діяльності
осіб, які перебувають на службі держави;
- зріз суспільних відносин, що складаються в процесі виконання дер-
венним апаратом функцій із забезпечення зв'язку держави і громадянського суспільства;
- носій культури і традицій суспільства, належної моралі і духовності [41].
Виступаючи механізмом публічного (державного і муніципального) управління, державна (муніципальна) служба має ряд особливостей, властивих їй як соці-альному інституту, в тому числі:
5) чиновники (державні, муніципальні службовці), служачи державі (місць-ному співтовариству), через негослужат соціуму - суспільству, яке містить інститут дер-жавної (муніципальної) служби за рахунок своїх податкових відрахувань.
- сутністю політичного ладу і політичного режиму в країні;
- процедурами і технологією управлінської діяльності чиновників;
- професійним рівнем розвитку державних (муніципальних) службовців, їх якісною характеристикою [42].
На рівні державної (муніципальної) служби як системи вона рассматрива-
Все це свідчить про важливість державної (муніципальної) як соціаль-ного інституту і обумовлює необхідність вирішення назрілих проблем в цій сфері, більш повного врахування її відмінностей від інших видів професійної діяльності.