цілителька
Розповіли анекдот - ніч сміялася, а потім ось цей результат
Жила - була бабуля,
Худа, як ходулі,
З верхівки до коліна
Світилася без рентгена.
Двійник скелета Васі,
Який в шкільному класі
Мовчки в кутку нудиться,
Часом ночами сниться!
В турботі Небо було
І про неї забула
Наскільки отшумело бабці років,
Ніхто не дасть на те відповідь.
Вогонь в очах утух,
Зате в кістках набряк,
Усередині суцільний дурняк,
А в голові - протяг.
І довелося трапиться,
Звезли її в лікарню,
Де нашим ваням - маням
З надлишком нуль вниманья.
Бабулю все ж помили
І наголо поголили,
У палаті багатомісної
Вручили ліжко - місце.
-Щоб не прокинулося лихо,
Лежи, бабуля, тихо,
А, щоб не заманулося бродити,
Тебе доведеться - о-го-лити! -
Ось десь ось сказали,
Одежину всю поснялі,
Простирадлом Прінакрилась,
Знову про неї забули.
Забриті нудистка,
Колишня пацифістка,
Позбавлена рухи,
Лежить без заперечень.
Ніч за вікном згустилася,
У палаті розмістилася, сон кожного огорнув,
Яв з міражем поспутал.
Чи не спить одна бабуся:
- Ой, батюшки, УСС ...,
А то ще й гірше!
«М» - «Ж» бабусі потрібен.
Та тільки біда,
Бабулька мало не плаче,
Точніше не ридає,
Чим ню прикрити - не знає!
- Че буде - то і буде,
Чи не наврочать - не убуде!
У чому мати колись народила,
По коридору побрела.
А в тиші так кепсько
Скриплять ходулі нервово,
Так черепок сяє,
Шлях темний висвітлює.
У лікарні все по-російськи:
Всі лабіринти вузькі,
Щоб люди були простіші,
Всі туалети загальні.
А в той глибинний годину
Засів на унітаз
Мужик один, хворий,
З проблемою.Більше земної.
Він був в запорах вічних
І томився, серцевий,
Мріяв, хоча б вночі,
Прочистити цю точку.
Але Уроса точка,
У печінку їй примочка,
Через неї у всьому тупик.
Мужик головками поник.
Але раптом він стрепенувся,
Злякано прокинувся,
миттєво онімів
І тут же посивів.
Варто перед ним ВОНА!
Безмовна! Холодна!
Вся, точно воскова,
Блін, моторошна така.
Лише, Шаста по світу,
Косу забула десь,
Але на фіг їй вона потрібна
І без неї вона страшна.
-Караул. Пипец справи.
Смерть сама за ним прийшла.
Про що мріяв мужик,
Виповнилося вмить!
Сифон такий відкрився -
Враз ШКТ промо.
Тепер йому, едрёна стати,
Не треба буде до-о-о-вго ср ...!
А лекарша-бабуля,
Включивши свої ходулі,
Забувши, де є палата,
Вписати кудись.
Там лежав мужик,
Від болю шибко знітився,
Радикуліт, скотина,
Звів ж.пу, ноги, спину.
Сльоза по ньому котила,
Дихати мужик не в силах,
За членам тисне, тисне,
Неначе танк іде!
І раптом перед ним ВОНА.
Безмовна! Холодна!
Ой, мамочко, чи не сниться,
До нього в ліжко лягає.
Ікнувши утробно - закричав.
З ліжку - замайорів, підірвав.
Біг легко, красиво,
Лікарні всій на диво.
Ось так душа-бабуля,
Ходяча ходулях,
Не знала - не гадала,
Цілителькою стала!
І, якщо є проблеми,
Хоч на якусь тему,
До бабусі зверніться -
Миттєво будете вилікувані.
Це всім для настрою. Бабуся й справді цілителька, коли народ регоче