- Ось-ось, правильно, - сказав Іа-Іа. - Співай, співай. Трум-тум-тум-тірім-бум-бум. В лесу родилась паличка, в лісі вона росла. І багато-багато радощів дітворі принесла. Радій і розважайся.
- Я веселюся, - сказав Пух.
- Декому вдається, - сказав Іа-Іа.
- Та що трапилося? - запитав Пух.
- А хіба що-небудь трапилося?
- Ні, але у тебе такий сумний вигляд.
- Сумний? Чого б мені бути сумним? Сьогодні ж мій день народження. Найкращий день в році!
- Твій день народження? - запитав Пух, страшенно здивований.
- Звичайно. Хіба не бачиш? Подивися на всі ці подарунки. - помахав передньою ногою в сторону. - Подивися на іменинний пиріг!
Пух подивився - спочатку направо, потім наліво.
- Подарунки? - сказав він. - Іменинний пиріг? Де?
- Хіба ти їх не бачиш?
- Ні, - сказав Пух.
- Я теж, - сказав Іа-Іа. - Це жарт, - пояснив він. - Ха-ха.
Пух почухав потилицю, зовсім збитий з пантелику.
- А сьогодні правда твій день народження? - запитав він.
- Ох! Ну, вітаю тебе і бажаю багато-багато щастя в цей день.
- І я тебе вітаю і бажаю багато-багато щастя в цей день, ведмедику Пуше.
- Але ж сьогодні не мій день народження.
- Ні, не твій, а мій.
- А ти кажеш «бажаю тобі щастя в цей день».
- Ну і що ж? Хіба ти хочеш бути нещасним в мій день народження?
- А, зрозуміло, - сказав Пух.
- Вистачить і того, - сказав Іа-Іа, мало не плачучи, - вистачить і того, що я сам такий нещасний - без подарунків, ні іменинного пирога, і взагалі забутий і позаброшенний, а коли й інші будуть нещасні ...
Цього Вінні-Пух стерпіти вже не міг.
- Стривай тут, - крикнув він і щодуху помчав додому. Він відчув, що мусить негайно подарувати бідолашному Іа хоча б що-небудь, а потім у нього завжди буде час подумати про Справжній Дарунок.
Біля свого будинку він застав Паця, який підстрибував перед дверима, намагаючись дотягтися до дзвоника.
- Здрастуй, П'ятачок, - сказав Вінні-Пух.
- Здрастуй, Вінні, - сказав Паць.
- Що це ти робиш?
- Я намагаюся подзвонити, - пояснив Пятачок- Я тут йшов повз твою ...
- Давай я тобі допоможу, - сказав Пух послужливо. Він підійшов до дверей і натиснув кнопку. - А я оце щойно зустрів Іа, - почав він. - Бідний ослик дуже засмучений, тому що у нього сьогодні день народження, а всі про нього забули, і він дуже понурився - ти ж знаєш, як він це вміє, ну і ось він такий понурий, а я ... Та що ж це нам ніхто не розкриває - заснули вони там всі, чи що? - І Пух знову подзвонив.
- Пух, - сказав Паць. - Це ж твій власний дім
- А-а, - сказав Пух. - Ну да, правильно! Тоді давай увійдемо!
І вони увійшли в будинок.
Пух відразу підійшов до буфету, щоб упевнитися, чи є у нього відповідний, там невеличкий горщик з медом. Горщик стояв на місці, і Пух зняв його з полиці.
- Я віднесу його Іа, - пояснив він. - В подарунок. А ти збираєшся йому подарувати?
- А можна, я теж його подарую? - спитав Паць. - Наче від нас обох.
- Ні, - сказав Пух. - Це ти погано придумав.
- Ну тоді добре. Я подарую Іа повітряну кульку. У мене залишився один від свята. Я зараз за ним сходжу, добре?
- Ось це ти дуже добре придумав, П'ятачок! Адже Іа потрібно розвеселити. А з повітряною кулькою хто хочеш розвеселиться! Ніхто не може сумувати, коли у нього є повітряна кулька!
Ну, і П'ятачок пустився підтюпцем додому, а Пух з горщиком меду завернув до струмка.
День був жаркий, а шлях неблизький, і, не пройшовши і півдороги, Пух раптом відчув дивне лоскотання. Спершу йому залоскотало в носі, далі в горлі, а потім засмоктало під ложечкою і так поступово аж до самісіньких п'ят. Здавалося, ніби хтось всередині нього говорив: «Знаєш, Пух, зараз саме час чого-небудь трішечки ...»
- Ай-ай, - сказав Пух, - я і не знав, що вже так пізно!
Він сів на землю і зняв кришку з горщика.
- Як добре, що я взяв його з собою, - сказав він. - Чимало більшість ведмедів у таку спеку навіть і не подумали б захопити з собою те, чим можна трохи підкріпитися! ...
- А тепер подумаємо, - сказав він, в останній раз облизав денце горщика, - подумаємо, куди ж це я збирався йти. Ах да, до Іа.
Вінні-Пух не поспішаючи встав. І тут він раптом все згадав. Він з'їв подарунок!
- Ай ай ай! - сказав Пух. - Що мені робити? Треба ж подарувати йому що-небудь! Ай-ай-ай-ай-ай!
Спершу він прямо не знав, що й думати. А потім він подумав:
«Все-таки це дуже гарний горщик, хоча в ньому і немає меду. Якщо я гарненько його помию і попрошу кого-небудь написати на ньому: «Вітаю тебе з днем народження», Іа зможе тримати в ньому що хочеш. Це буде корисна річ! »
І так як він в цей час був недалеко від Будинку Сови - а все в лісі були впевнені, що Сова прекрасно вміє писати, - він вирішив зайти до неї в гості.
- Доброго ранку, Сова! - сказав Пух.
- Доброго ранку, Пух! - відповіла Сова.
- Вітаю тебе з днем народження Іа-Іа, - сказав Пух.
- Ось як? - здивувалася Сова.
- Так. А що ти йому думаєш подарувати?
- А ти що хочеш йому подарувати?
- Я несу йому на дарунок Корисний Горщик, в якому можна тримати все, що хочеш, - сказав Пух. - І я хотів попросити тебе ...
- Ось цей? - запитала Сова і взяла горщик з лапок Пуха.
- Так, і я хотів попросити тебе ...
- Тут колись тримали мед, - сказала Сова.
- У ньому можна тримати що завгодно, - серйозно сказав Пух. - Це дуже, дуже корисна річ. І я хотів попросити тебе ...
- Ти б написав на ньому: «Вітаю тебе з днем народження».
- Так ось про це я і прийшов тебе просити! - пояснив Пух. - Тому що мій правопис якийсь кульгавий. Взагалі-то він гарний правопис, але тільки чомусь і букви заскакують ... на свої місця. Ти напишеш на ньому: «Вітаю тебе з днем народження»? Дуже тебе прошу!
- Просто чарівний горщик - сказала Сова, оглянувши його з усіх боків. - А можна, я його теж подарую? Нехай це буде наш спільний подарунок.
- Ні, - сказав Пух. - Це ти погано придумала. Давай я спершу його помию, а потім ти на ньому все напишеш.
І добре вимив горщика і насухо його витер, а Сова тим часом слинила кінчик свого олівця й думала, як же пишеться слово «Вітаю».
- Крістофер Робін сказав мені, що там написано, і тоді я зміг прочитати, - відповів Пух.
- Дуже добре! Ось і я теж скажу тобі, що тут, на горщику, буде написано, і тоді ти зможеш прочитати!
І Сова взялася писати ... Ось що вона написала: «Про даремно вля бля сдіне мраш деня про даремно бля бля вля!»
Пух із захопленням подивився на цей напис.
- Я тут написала: «Вітаю тебе з днем народження», - недбало пояснила Сова.
- Ось це напис так напис! - з повагою сказав Вінні-Пух.
- Ну, якщо вже все тобі сказати, тут написано так: «Поздоровляю з днем народження, бажаю всього-всього найкращого. Твій Пух ». Я не порахувалася з витратою графіту.
- Чого? - запитав Пух.
- Тут одного олівця скільки пішло! - пояснила Сова.
- Ще б! - сказав Пух.
Тим часом Паць устиг збігати до себе додому й узяти повітряну кульку для Іа-Іа, понісся щодуху, міцно притискаючи повітряну кульку до грудей, щоб його не віднесло вітром. П'ятачок жахливо поспішав, щоб встигнути до Іа-Іа раніше Пуха; йому хотілося найпершим піднести ослику подарунок, як ніби він, Паць, згадав про його день народження, без сторонніх підказок.