Революція - Статті - Чи був СРСР імперією?
З РСР звалився. Це був крах імперії, закономірне, так само, як крах європейських імперій колоніальних? Адже саме так нам намагається все уявити західна пропаганда. Намагався силою утримати колонії в складі своїх імперій і програвши, західні держави тепер кажуть нам: змиріться, адже все так і мало бути. Більше того, і всередині нашої країни, і в ближньому зарубіжжі, колишньої частиною тієї самої імперії, звучать ті ж слова. Чи то сослепу, то чи через недогляд, колишні громадяни імперії, в тому числі і російські, називають СРСР імперією, побудованої російськими імперіалістами.
Про братів до історії. Як я вже писав у статті "Про націоналізм", сприятливою для створення імперій, тобто великих наднаціональних держав, побудованої на силовому контролі й утриманні провінцій за допомогою армій, була друга епоха. Імперії намагалися створювати і в третю, але, як тільки фактор націоналізму, атрибут третьої ситеми світосприйняття, починав відігравати значну роль, ці імперії руйнувалися. Імперії не змогли втриматися ні в Європі, ні в іншому світі, як тільки всі жителі Америки, Азії та Африки за допомогою європейців зрозуміли, що вони утворюють нації. Крах силових імперій, безумовно, було прогресивним явищем, до справжнього моменту їх час, безумовно, пройшло, хоча деякі особливо агресивні і імперіалістичні країни, як, наприклад, США, продовжують мріяти про встановлення світового панування і докладати до цього зусиль. Так що ж СРСР? Чи був він імперією? Якщо його і можна умовно назвати імперією, то це була аж ніяк не імперія другий епохи, не імперія, вибудувана головним чином на силі, не імперія типу Римської, Британської, або імперії з фільму "Зоряні війни", це була імперія нового типу. Третя епоха, так само, як і перша, не сприяла створенню великих наднаціональних держав. Але четверта, поряд з другої, сприятиме краху традицій і об'єднанню людей в великі, наднаціональні утворення. У четвертій епосі нас чекає створення найбільшої імперій з усіх, коли-небудь існували в історії - імперії всього людства. Імперії, в якій головним її суб'єктом стане не нація, а людина. Прогресивні люди вже давно усвідомили крайню шкідливість націоналізму і принципу національного суверенітету для всього людства. Роздуваючи між людьми недовіру і ворожнечу, ці архаїчні пережитки загрожують привести до краху всю нашу цивілізацію. Постійно порушуючи прогресивний статут ООН, американські імперіалісти і ісламські фундаменталісти використовують ці пережитки, щоб реалізувати свої плани по захопленню світового панування. Роздування міжнаціональної ворожнечі і пропаганда націоналізму стали одним з головних методів, які застосовувались американцями проти СРСР і продовжують застосовуватися проти Росії. Йдучи на нахабне брехня, американці оголосили архаїчним пережитком СРСР, тоді як насправді архаїчним пережитком є вони самі, з їх імперіалістичними устремліннями, розпалюванням ворожнечі між народами і відсталою капіталістичною системою, спрямованою на експлуатацію людини людиною.
У перші в історії більшовики спробували побудувати державу на якісно інших засадах, ніж силова імперія або націоналістичний держава. Хоча недостатньо ясне розуміння цих принципів і привело до кінці кінців СРСР до краху, на його прикладі ми можемо бачити багато з характерних рис наднаціональної держави ( "імперії") нового типу. Фундаментом, на якому було побудовано нову державу, стала ідеологія. Відволікаючись від того, що в даному конретно випадку ця ідеологія й супровідні їй світоглядні установки були дещо обмеженими і неповними, я зауважу, що, тим не менш, саме на основі принципів розуму, на основі загальнолюдських цінностей і норм, на основі розуміння поглядів і переконань один одного і вільного висловлювання своїх думок має бути побудовано взаємодія людей в четвертій епосі. І в СРСР намагалися звертатися саме до розуму, впливати на погляди і переконання людей. На противагу цьому сучасне капіталістичне суспільство намагається впливати на людей, звертаючись до їх упередженням, ірраціональним мотивами, егоїстичним бажанням. Більшовики, називаючи Російську імперію "в'язницею народів", декларували принцип рівності людей всіх національностей, проповідуючи інтернаціоналізм, намагалися спонукати людей слідувати універсальним цінностям. Захід же донині ставить на чільне місце вузьконаціональні інтереси, грає на націоналістичних мотивах людей, відкрито продовжує дотримуватися подвійних стандартів по відношенню до різних країн і народів. Неможливо порівняти рівень агресивності і безпринципності щодо інших народів з боку СРСР і Заходу, навіть тоді, коли радянське керівництво здійснювало помилки. Ні В'єтнам, ні Куба, які отримали підтримку СРСР, не виробляють терористів і не вирощують наркотики, а є мирними і спокійними країнами. Втручання ж США і Заходу всюди приносить нестабільність, хаос і лиха для населення інших країн. Саме лідери США та інших західних країн продовжують донині залишатися справжніми імперіалістами. Не витримує ніякої критики теза про те, що радянський вплив всередині країни і в інших країнах соціалістичного блоку трималося виключно на силі. Не розуміючи по суті, що таке СРСР, дурні західні політики використовували перше що прийшло їм у голову відповідність, позначивши СРСР як силову імперію минулого. Навпаки, саме західні країни намагалися до останнього перешкоджати розпаду своїх імперій, починаючи війни заради утримання колоній, відділених від основної території морями і океанами, населених етнічно зовсім іншим населенням, не пов'язаним із західними країнами ні попередньою історією, ні традиціями, ні культурою. Навіть маленькі Нідерланди відразу, як тільки закінчилася друга світова війна, понесли свої війська в Індонезію і почали війну, намагаючись перешкодити проголошенню незалежності. Що стосується розпаду соціалістичного блоку і самого СРСР, то він стався не в результаті військової поразки або втрати силового впливу, а внаслідок відмови від цементувати це утворення ідеології. Одномоментність і стрімкість розпаду, що послідував відразу за взяттям курсу на "ринкові реформи", не залишає місця ніяким іншим версіями.
У зв'язку з усім вищевикладеним стає абсолютно очевидною дурість сьогоднішніх російських керівників, з їх заявами про те, що головним завданням є захист "національного суверенітету", про незворотність розпаду Союзу, про "відмову від імперських амбіцій", про необхідність "інтеграції в світове співтовариство" і т. п. Граючи на поле націоналізму, Росія може лише потерпіти остаточної поразки. Ми повинні жорстко виступити проти спроб роздмухування націоналізму на території колишнього СРСР і заявити про те, що відтворення союзної держави, з включенням в нього Росії та найближчих, пов'язаних з нею тривалої спільною історією і культурою держав, природно, необхідно і є єдиним розумним варіантом. Ми повинні зрозуміти, що до тих пір, поки Росія не має свого обличчя, своєї думки по головним світовим проблемам, своєю світоглядної системи та ідеології, яку вона може запропонувати іншим, вона не матиме ніякого впливу в світі. Є безумовною дурістю спроба вести нашу країну по шляху регресу, повернення до архаїчної системі цінностей третьої епохи, відмови від спроб глобального впливу в світі і захисту цінностей загальнолюдських. Ми повинні зрозуміти, що Росія, можливо, є єдиною в світі країною, здатною вивести нашу цивілізація з того тупикового стану, в якому вона знаходиться, в майбутнє, в нову епоху свободи, рівності і братерства. Чи не завоюванням буде досягнуто об'єднання людства, але поширенням ідей, справедливих принципів, сприянням розуміння людьми істини.
посилання по темі:
"Велика шахівниця" - брудні відомого американського імперіаліста Бжезинського
Декларація прав людини - один з основних документів ООН